Незнане Підляшшя

0

У нашій подорожі до найважливіших осередків життя української меншини у Польщі ми повертаємося на схід країни. Цього разу це буде Північне Підляшшя – регіон, де українці з Польщі, порозкидані по всій країні після акції «Вісла», можуть відчути відлуння атмосфери, яка панувала на їхніх рідних землях до 1947 року.

Південно-східна частина Підляського воєводства є водночас північно-західним кордоном української етнічної території. У селах і містечках регіону можна досі почути українську говірку, побачити величезну кількість традиційних дерев’яних церков, а під час Різдва Христового, Великодня й інших важливих дат юліанського календаря, можна відчути справжню атмосферу українського свята.

Підляшшя – це такі старі городища, як Дрогічин, Мельник і Більськ: вони в давнину були осередками Галицько-Волинського князівства. Хоча, якщо запитати пересічного православного мешканця про його національність, то він, скоріше за все, скаже, що є православним, місцевим, «тутейшим», «руським» або ж назве себе білорусом, не зважаючи на те, що скаже це українською мовою. Парадоксально, але брак чіткої національної свідомості, а також «велика політика» врятували місцеве україномовне населення від операції «Вісла». Після початку Другої світової війни цю територію було приєднано до Білоруської Радянської Соціалістичної Республіки, а місцеве православне населення записано білорусами. Ту ж саму політику ставлення до «тутейших» продовжувала і влада Польської Народної Республіки. Завдяки цьому мешканці Підляшшя на північ від Бугу уникли долі подібних їм українців, які проживали на південь від історичної ріки.

Фото: festiwal.ukraina.com.pl

Хоча нічого не минає безслідно. Залишившись на рідних землях, православні цього регіону були переконані в тому, що вони білоруси – і для цього були створені білоруські школи, газети і організації. Мізерні ж потуги українського національного руху постійно натикалися на спротив влади.

І тільки вже в 80-і роки ХХ століття, на хвилі соціальних і політичних змін в Польщі, а також завдяки дозріванню серед молодої підляської інтелігенції свідомості того, що вони все-таки говорять і співають українською, а коріння їхньої осілості тягнуться з поліських і волинських земель, нарешті народився український національний рух.
Сьогодні українці Підляського воєводства є однією з найбільш динамічних груп серед української меншини в Польщі. З року на рік збільшується кількість дітей, які вчаться українською мовою в Більску-Підляскому, Черемші й Білостоці. У Більську діє один із кількох українських дитсадків, де майже сотня дошкільнят відвідує заняття з української мови.

Головним осередком української діяльності є Більськ-Підляський, де знаходиться осідок Об’єднання українців Підляшшя. Там також друкується журнал «Над Бугом і Нарвою». Підляшшя – це співочий регіон, а доказом цього є відомі фольклорні колективи «Ранок», «Родина», «Гілочка» або ж гурти «Черемшина», «Позитив», «Хойраки». Ці колективи можна послухати на концертах, які організовуються місцевими українцями. Зокрема, такими культурними подіями є фестин «На Івана, на Купала», який збирає тисячі глядачів в Церковних Дубичах, чи фестиваль «Підляська осінь», що проводиться одразу в кількох місцях.

Люди, природа, традиція – завдяки всьому цьому багатьом громадянам України, які прибули до Польщі, цікаво буде відвідати Підляшшя.

Славомір САВЧУК

Share.