1 березня у Польщі відзначають День пам’яті проклятих солдатів. Про історію встановлення свята дізнаємось зі сторінки Польського інституту в Києві.
“Проклятими” або “незламними солдатами” називали підрозділи, які у 1944-1956 роках входили до складу антикомуністичного підпілля. “Прокляті солдати” не погоджувались з пануючою у Польщі після завершення ІІ Світової війни політичною системою. Після того, як Польща опинилася у радянській сфері впливу, владу в країні перейняв комуністичний Тимчасовий уряд національної єдності. Велика частина підрозділів, які під час війни воювали з нацистською Німеччиною, вирішили залишитися у конспірації і протистояти армії, спецпідрозділам СРСР і підпорядкованим їм польським підрозділам.
Пам’ять про учасників антикомуністичного підпілля у 1944-1956 роках вийшла на державний рівень 2011 року. Саме відтоді, у Польщі, у річницю виконання смертного вироку щодо останніх командирів Товариства “Свобода і незалежність” – 1 березня, вшановують Національний День пам’яті проклятих солдат. Законодавчу ініціативу щодо вшанування цього дня 2010 року підписав президент Лех Качинський.
Водночас варто зазначити, що тема “проклятих солдатів” викликає суперечливе трактуваня. Так, Людмила Лабович у “Нашому слові” пише про те, що на Підляшші досі ще живуть свідки повоєнних подій, які пам’ятають вбивства польським підпіллям невинних людей, у тому числі жінок і дітей. Досі відділи таких “проклятих солдатів” як Ромуальд Райс “Бурий” або Зиґмунт Шенздєляж “Лупашко” місцеві жителі звуть просто “бандами”.
На зламі січня і лютого 1946 року відділення Національного військового об’єднання під командуванням капітана Ромуальда Райса “Бурого”, винищили православні села Залішани, Вілька-Ваганівська, Зані, Шпаки і Коньцовізна та вбило 30 фурманів поблизу села Пухали-Старі. В результаті цих дій загинуло 79 підляшан. В інформації Інституту національної пам’яті з 2005 року після закінчення слідства в цій справі читаємо: “Вбивства фурманів і пацифікацій сіл у січню-лютому 1946 році не можна ототожнювати з боротьбою за незалежність держави, оскільки це має ознаки геноциду”.
Проти “глорифікації” постаті капітана Ромуальда Райса “Бурого” та за висунення Міністерством внутрішніх справ і адміністрації законодавчої ініціативи, яка забороняла би проводити зібрання, які “загрожують добрим відносинам громадян РП різних національностей та віросповідань”, виступила цьогоріч мерія міста Гайнівка (Підляське воєводство), пише Волинський монітор.
Такою була їхня реакція щодо запланованого на субот третього маршу, що вшановує пам’ять “проклятих солдатів”, який має пройти вулицями Гайнівки. Глорифікація “Бурого”, тим більше у місцевості неподалік від сіл, в яких цей “проклятий солдат” вбивав та палив живцем жінок і дітей, сприйняли вони як провокацію.
Цьогорічний Гайнівський марш польських націоналістів викликав також протест громадських активістів, зокрема, ініціативи Obywatele RP.
https://www.facebook.com/ObywateleRP.org/videos/776843249183782/?t=0
polinst.kyiv.ua/ПР/Наше слово/Волинський монітор