Маланка. Новорічна інтеграція

0

Новорічні забави «Маланка» відбуваються в багатьох місцевостях. Вони завжди були способом інтеграції для українців, які живуть у Польщі.  Скільки в сьогоднішній «Маланці» збереглося від традиційної? Чим зараз вона є для українців?  

Раз на рік піти обов’язково

У відповідь на питання, чому людина відвідує подібні заходи, неодноразово можна почути від учасників дійства: «Щоб поспілкуватися з людьми, яких довго не бачили». Інколи, аби зустріти знайомих з усієї Польщі, люди домовляються на новорічну забаву в одному місті. «Коли я жила в Любліні, там не було нічого подібного. Тому їздила до Варшави, де зустрічалася зі знайомими з Перемишля, Вроцлава. Це був час, коли ми могли побути всі разом», – говорить Марта, яка сьогодні вчиться у Вроцлаві.

Ще більшого значення «Маланка» набула за часів Польської народної республіки (ПНР). У деяких містах новорічні забави були чи не єдиним українським розважальним заходом. Тому в них могло взяти участь до кількох сотень людей. Приїжджали навіть попри те, що захід часто ставав предметом зацікавлення служб безпеки Польщі. Траплялося, на новорічній забаві були присутні сексоти, які слідкували за тим, що люди говорять, записували номери машин, аби дізнатися, хто відвідує такі заходи, тощо.

Нині, коли люди більш мобільні й мають нагоду побувати на різних українських заходах, число яких постійно зростає, «Маланки» втрачають своє значення. Особливо це помітно в малих місцевостях, де головною проблемою стає відвідуваність, тому нерідко можна почути: «Якщо я не піду, то хто? Хтось мусить там бути».

Хоч у великих містах такої проблеми немає, тут присутність на святі також сприймається як обов’язок: бо це українське.

«Для мене важливо, що в одному місці раз на рік можна зустріти всіх знайомих українців із Варшави. Це був час, коли я міг із ними поговорити, розважитися. Почувався часткою єдиного українського організму, який тоді самі й творили. Тому  власне відчував обов’язок піти на цей захід», – пояснює Орест, учасник варшавських «Маланок», який зараз працює на контракті в Чикаго.

Напевно, нікого не здивує інформація, що в малих місцевостях сьогодні проживає менше української молоді, ніж у великих містах. Тому для декого така подія у великому місті – це нагода зустріти нових людей, познайомитися з дівчиною чи  хлопцем. І якщо для одних національність не має значення, то для інших – навпаки.

«Молоді українці з Польщі приїжджають на ці святкування до більших міських осередків із різних місцевостей: самі або групами. Думаю, тому що шукають нових знайомств серед „своїх”. Тут вони анонімні, і це їхня перевага. Багато хто знайшов свою другу половинку саме на „Маланці”», – стверджує Єва з Перемишля, яка нині працює в одній із варшавських шкіл.

Де традиція?

Багато учасників новорічних заходів, особливо громадян України, в принципі не бачать різниці між формою святкування Нового року в поляків чи українців із Польщі.

Скільки ж залишилося від справжньої  «Маланки» в сучасній новорічній забаві?

«Ми завжди святкували наш „старий” Новий рік. Ворожили, а на Василя вмивали лице у воді, до якої раніше кидалися копійки. В Польщі я про такі традиції не чула», – згадує Катерина, яка кілька років проживає у Варшаві. Тому для громадян України новорічні забави, організовані українською меншиною, можуть просто нагадувати весілля, поєднане з дискотекою.

Новорічні дійства – ведення кози чи святкування «Маланки» – є одними з найдавніших різдвяних містерій. І хоча заходи переважно відвідують люди, які вважають себе українцями, мало хто з них знає про такі традиції.

«Про обряд водіння кози я довідався з книжок, – говорить Андрій із Кракова. – Читав, що такі традиційні елементи були більше притаманні Наддніпрянській Україні, Поліссю й Гуцульщині. Тому, можливо, в українців, які в більшості є нащадками переселенців із Галичини, подібної традиції не існувало».

Не лише розвага

Форми святкування Нового року серед української громади є різні. Часами, як ще недавно було у Варшаві, захід відбувався в клубі. Все було менш офіційно –  шведський стіл і музика. Однак найчастіше «Маланка» трішки нагадує «застільне» весілля, де люди розважаються за столами, а потім танцюють.

Організовуються теж великомасштабні новорічні заходи, наприклад у Кентшині (Вармінсько-Мазурське воєводство), де під час забави грає кілька гуртів, а сам захід може відвідати навіть до 700 осіб.

Але «Маланка» – це не лише розвага. Під час подій на Майдані в 2014 році багато українських новорічних заходів у Польщі було скасовано, а зібрані з продажу квитків гроші передані в Україну. Серед українців у Польщі у 2015 році виникали сумніви, чи «Маланки» мають відбуватися.

«Я не пішов минулого року на новорічну забаву. Волів гроші, які витрачу на квиток, передати на якусь збірку для постраждалих в Україні. Проте розумію осіб, які беруть участь у таких заходах. Бачив, що у Львові проводяться новорічні імпрези, то чому нам не святкувати», – говорить Григорій, студент з Ольштина.

Сьогодні на багатьох «Маланках» проводяться збірки грошей на підтримку України,  аукціони, наприклад, ікон, вишиванок (в Перемишлі), завдяки чому місцеві українці реалізують свої ініціативи.

Треба підкреслити, що зараз «Маланка» – теж елемент інтеграції. Захід єднає не лише самих українців, які приїхали з різних куточків Польщі та України, але й поляків і представників інших національностей.

Павло ЛОЗА

Share.