Gaudeamus по-польськи

0

Понад 30 тисяч громадян України вже є студентами польських вишів. Численні агентства розхвалюють польські університети як доступні не тільки багатим відмінникам, а польські дипломи називають перепусткою до кращого життя. Чи слушно?

«Комфортне життя в середовищі, яке культурно близьке українцям. Невисокі оплати за семестр. Пакет документів для вступу можна зібрати протягом кількох днів. Диплом закордонного університету визнається в усіх країнах ЄС», – так звучить стандартне оголошення від агентств, що рекламують вищу освіту в Польщі. Хоч оплата за посередницькі послуги контори, яка допоможе обрати виш, зібрати необхідні папери, відкрити візу, коливається в межах від 50 до 500 євро, пропозиція тішиться попитом – рік від року в Польщі зростає кількість українських студентів.

Зрештою, польські виші самі йдуть назустріч студентам зі Сходу: чимало навчальних закладів має веб-сторінки українською чи російською мовами, нерідко в ректораті є працівник, який відповідає за вступ абітурієнтів із-за східного кордону. Такі зусилля виправдані: якщо в 2008 році кількість українських студентів не досягала і 3 тисяч, то в цьому навчальному році в Польщі вже навчається 33 тисячі осіб з українським паспортом. Це робить українців найбільшою групою серед іноземних студентів у польських вишах.

Причин цього явища кілька. По-перше, українці розчарувалися у вітчизняній системі вищої освіти, котра, на їхню думку, не відповідає вимогам сучасного світу. По-друге, закордонний диплом вважається фактором престижу під час пошуку праці вдома. А по-третє – переїзд до іншої країни на час навчання може стати першим кроком до повноцінної трудової еміграції. Свою роль відіграли також зміни в законодавстві. Польський диплом став більш привабливим для українців після того, як Варшава дала можливість його власникам працювати без окремого дозволу на працю, а також запровадила доволі ліберальні норми, які не створюють перешкод для легальної роботи під час навчання. Проте головною причиною, чому польські виші не просто запрошують, а змагаються за українських студентів, стала демографія.

Як показує статистика, останніми роками серед поляків невблаганно падає кількість бажаючих отримати університетський диплом. Якщо на початку 2000-х до вишів вступало так зване покоління «демографічного злету», конкурси були великими і створювалися нові місця та навчальні заклади, то тепер абітурієнтами стають молоді люди, народжені наприкінці 1990-х, у часи «демографічного падіння». Результат – на багатьох факультетах конкурс не дотягує навіть до однієї людини на місце. Плюс чимало поляків воліє одразу вступати до вишів Німеччини, Швеції чи Іспанії. До цього додається переоцінка значення диплому про вищу освіту в суспільстві: для молоді стає все більш очевидним, що «корочка» не гарантує успішної кар’єри.

Таким чином, аби не скорочувати викладацький склад і надалі отримувати дотації, польські виші змушені шукати потенційних студентів за кордоном. Спочатку на Сході активізувалися приватні вищі школи, проте державні вже кілька років намагаються йти з ними в ногу. Якщо останні просто знижують оплату за навчання, то приватні виші інколи навіть повністю її скасовують. Років п’ять тому семестр навчання на не дуже популярному факультеті провінційного університету обійшовся б негромадянину ЄС принаймні в тисячу євро, тепер приблизно за такі ж гроші можна на рік стати студентом престижного вишу.

Пропозиції

Що стосується пропозиції на польському ринку вищої освіти, українці мають з чого обирати. У Польщі нараховується 42 публічних (державних) університети, серед них 18 – класичні навчальні заклади, решта –  мистецькі, економічні, аграрні, педагогічні, медичні, технічні виші. Згідно з укладеним минулого року рейтингом освітнього фонду «Перспективи», найкращим місцем для навчання серед публічних університетів Польщі є Яґеллонський університет у Кракові. Другу сходинку посідає Варшавський університет, третю – Університет ім. Адама Міцкевича в Познані. Натомість якщо придивитися до непублічної (приватної) вищої освіти, то кількість приватних навчальних закладів у Польщі осягнула максимуму в 2012–2013 роках – більше 400, а після цього знизилася. Якщо вісім років тому в непублічних вишах вчилася понад третина польських студентів, то зараз цей показник упав нижче чверті. Вище згаданий фонд «Перспективи» називає найліпшими приватними вишами Академію ім. Леона Козьмінського у Варшаві, Вищу школу соціальної психології та Польсько-японську академію комп’ютерних технологій.

Чим навчання в Польщі відрізняється від навчання в Україні?

Студент Гуманітарної академії ім. Олександра Ґейштора в Пултуську Євген Приходько наголошує, що безсумнівною перевагою польських вишів, як і інших європейських, є брак корупції. «Не може не подобатися, що в польському виші не треба конспектувати лекції або в кінці семестру показувати конспекти викладачеві. Мені як молодій і сучасній людині більше пасують презентації і комунікація за допомогою соціальних мереж та електронної пошти», – додає Євген. Рівень викладачів, які мають сучасну підготовку та практичні знання, хлопець також називає перевагою польської освітньої системи. Мінусом натомість вважає невимогливе ставлення до закордонних студентів, що дозволяє отримати диплом навіть людям із пересічними знаннями. А це, у свою чергу, погано впливає на репутацію польських вишів в Україні.

Про викладачів позитивно відгукується Олена Слободяник, магістр психології, а тепер докторантка Люблінського католицького університету. «Мені дуже подобається атмосфера в університеті, позитивне ставлення  з боку викладачів, які беруть активну участь у житті своїх студентів. Перевагою є також   можливості розвитку для людей, які зацікавлені наукою, тобто багато варіантів фінансування наукових досліджень, конкурси, поїздки на конференції, придбання необхідної літератури», – перераховує Олена. Серед мінусів вона згадує лише один – невисокий рівень викладання іноземних мов. «Були також певні нюанси на початку студій, пов’язані з незнанням польської мови», – підсумовує докторантка.

Батьків, мабуть, навіть більше, ніж самих абітурієнтів, цікавить, як молодий спудей почуватиметься в іншій країні. Саме батьки, за словами доктора Ірини Полець, яка викладає у Варшавському університеті Лазарського, часто обирають, де і чому буде вчитися їхня дитина. «Це стосується в першу чергу студентів бакалаврської програми. Батьки хочуть, аби студенти з України отримали базовий рівень знань та професійні навички в академічному та професійному іншомовному середовищі», – говорить Ірина. Викладач підкреслює, що плюсом навчання в Польщі для українців є легкий доступ до програми обмінів «Еразмус» та можливість пізніше продовжити освіту на Заході. Більш свідомо до вибору спеціалізації та навчального плану підходять студенти магістерської програми – це, як правило, люди, які налаштовані продовжувати кар’єру за кордоном. Рівень знань вступників на магістерські студії буває різним, проте наполегливі студенти мають можливість завдяки навчанню в Польщі розвинути свої здібності та зробити добру інвестицію в майбутнє.

До речі, актуальне для багатьох питання: чи для успішного функціонування на польському ринку праці можна обмежитися дипломом бакалавра, чи варто все ж сягнути по диплом магістра. У травні Міністерство науки та вищої освіти Польщі запустило спеціальний портал, за допомогою якого можна дізнатися про успішність випускників окремих вишів та спеціалізацій на ринку праці. Портал на основі опрацьованих даних про польських випускників 2014 року допоможе з’ясувати, як довго в середньому випускники обраного вишу шукають першу роботу та яку грошову винагороду отримують. Виявляється, пошуки випускника бакалаврської програми польського вишу в середньому тривають протягом 3 місяців після завершення навчання, а отримує він близько 2200 злотих брутто (середня зарплатня в Польщі становить близько 4000 злотих до відрахування податків, внеску до фонду соцзабезпечення та оплати медичної страховки). Водночас випускники магістерських програм шукають працю протягом 2 місяців, лише у 20% процес пошуку робочого місця триває понад 4 місяці, а їхня середня зарплатня в перший рік після випуску наближається до 2500 злотих брутто.

Щодо зарплат випускників польських вишів

За підрахунками порталу Wynagrodzenia.pl, найбільше в Польщі заробляють ті, хто закінчив технічні факультети, гуманітарії – посередині, найменше ж ті, хто вчився на природничих науках. Хоча в країні вже декілька років утримується високий конкурс на іноземній філології, серед гуманітаріїв найвищими зарплатнями можуть похизуватися не перекладачі, а психологи. Випускники факультетів електроніки та автоматики в середньому заробляють на 50% більше, ніж архітектури та будівництва. Варто додати, що останніми роками в Польщі зменшується кількість бажаючих вивчати право, економіку чи європеїстику, натомість росте конкурс на інформатику та медичні факультети.

Аналітики польського ринку праці радять як полякам, так й іноземцям обирати місце навчання згідно з власними інтересами, при цьому ретельно проаналізувавши ризик. І додають старе прислів’я: навчити не можна – можна навчитися.

Олена БАБАКОВА

Share.