Зачекайте на карту проживання

0

Іноземцям у Польщі все частіше затягують видачу дозволів на проживання. Рідкістю перестали бути випадки, коли людина понад півроку очікує на залагодження формальностей, пов’язаних із легалізацією перебування. Навпаки щасливчиком тепер є той, хто може отримати рішення воєводи та карту перебування протягом 45 місяців. Відділи у справах іноземців виправдовуються малим штатом та великою кількістю клієнтів. Мігранти ж змушені змінювати свої життєві плани і сподіватися, що чиновницьке «зачекайте ще трохи» означає тиждень, а не кілька місяців.

Тарас є одним із сотень програмістів, які протягом останніх двох років вирішили змінити місце проживання та праці з України на Польщу. Робота є, спокійно може дозволити собі оренду житла та утримання родини, у Польщі подобається, бачить тут для себе майбутнє. Справа за дрібницею – треба отримати дозвіл на тимчасове проживання. І тут надіям Тараса на європейські практики та стандарти не довелося справдитися.

Черга біля Мазовецького відділу у справах іноземців. Автор Богдан Приступа.

Черга біля Мазовецького відділу у справах іноземців. Автор Богдан Приступа.

«Папери я склав у Варшаві на самому початку червня 2015 року. Мене вже тоді здивувало, що чиновник не надав жодної інформації, коли очікувати на рішення. У липні я почав цікавитися, що і як, – жодної реакції. Телефон увесь час зайнятий, на мейли не відповідають», – скаржиться мій співрозмовник. Роздратований браком зворотнього зв’язку з боку Відділу у справах іноземців, чоловік написав скаргу особисто Мазовецькому воєводі. І подіяло – невдовзі подзвонив представник відділу і запросив на розмову.

Виявилося, що інспектор Тараса у відпустці, контакту з нею немає, коли буде – сказати не можуть, коли очікувати на видачу рішення – теж не знають. «Після цього пробував писати ще скарги в самому відділі, але безрезультатно. У жовтні, по чотирьох місяцях після аплікації, нарешті подзвонила інспектор і попросила принести додаткові документи. Але від моменту, як я ці документи приніс, до видачі рішення довелося чекати ще понад місяць». Бажана карта перебування опинилася в руках Тараса лише в січні, понад сім місяців із часу подачі документів.

Протягом цього періоду програміст змушений був відмовитися від двох службових відряджень за кордон, не міг відвідати свою родину в Україні, бабуся та дідусь не бачили онуку. «Не чекав такого від Польщі. Я їхав жити до європейської країни, а опинився тут у заручниках без можливості планувати своє життя», – з розчаруванням говорить новий мігрант.

Тарас уперше складав папери на легалізацію перебування в Польщі, тоді як Олександр уже мав дозвіл на тимчасове проживання з правом на працю. Він подав документи ще в лютому. Після останнього візиту до варшавського Відділу у справах іноземців дуже сподівається, що нарешті отримає рішення наприкінці липня.

«Увесь час просять принести нові документи. Не все за одним разом, а цього місяця одні папірці, наступного – інші. Так справа і затягується. Найбільше мене «потішило», коли попросили принести підтвердження оплати послуг, яке я здав у перший день. Довелося просто тикати пальцем у свою течку і показувати, що воно там є», – із засмученням розповідає чоловік. І додає: «У мене таке враження, що співробітники відділу в документи не зазирають, беруться все перевіряти в останній день».

Подібних історій можна знайти безліч у групах українських мігрантів та діаспорян у соцмережах. А ще більше наслухатись у чергах до воєводських управлінь. «На жаль, затягування розгляду аплікацій у відділах у справах іноземців – це не поодинокі випадки, а справжня епідемія», – ділиться своєю думкою Ксенія Наранович з Фонду розвитку «Понад кордонами» (Fundacja Rozwoju «Oprócz Granic», FROG). І пояснює: протягом останніх двох років, коли вступив у дію новий закон, що регламентує процедури легалізації перебування іноземців у Польщі, виключенням стало, що хтось отримує свої документи вчасно. Щоправда, за словами К. Наранович, ситуація із затягуванням видачі дозволів на проживання іноземцям залежить від воєводства. Варшавські черги, а саме на Мазовші найбільше іноземців оформлюють папери, сягають півроку. Ліпшою є ситуація у Кракові, де чиновники одночасно розглядають подання та відправляють запит до прикордонників і поліції, що пришвидшує процес обробки даних. У Вроцлаві черги коротші за столичні, проте рішення, які видає місцева влада, не завжди відповідають актуальному законодавству. Також варто наголосити, що не всі відділи у справах іноземців від початку повідомляють аплікантові хоча б приблизний строк, протягом якого справу буде розглянуто. Експертка вважає, що основними причинами плачевної ситуації у відділах у справах іноземців є зростання потоку мігрантів до Польщі, в першу чергу з України, та низькі, з огляду на потребу справного обслуговування клієнтів із урахуванням існуючого корпусу законодавства, кваліфікації чиновників, які часто змінюються, отримують малу зарплатню, передають справи з рук у руки, що затягує їхній розгляд.

Про низьку зарплату та проблему з кадрами говорять і самі інспектори, коли апліканти намагаються з’ясувати, що гальмує розгляд їхньої справи. При цьому подача документів на дозвіл на проживання у Польщі залишається платною: 340 зл. за дозвіл виданий студентам, 440 зл. із правом на роботу та 640 зл. за дозвіл на постійне перебування. Якщо порахувати кількість іноземців, які останніми роками приїжджають до Польщі, збирається чималенька сума.

Тільки минулого року в Польщі було складено 109 тис. подань про легалізацію перебування. Це на 63% більше, ніж у 2014 році, при чому найбільше зростання спостерігалося саме в категорії дозволів на тимчасове перебування. Як повідомляє Європейська міграційна мережа, 91% подань було розглянуто позитивно. Частка українців серед аплікантів зросла з 44 до 63%. Загалом минулого року майже 59 тис. громадян України просило у Польщі дозвіл на тимчасове проживання. Понад третина складала папери у Мазовецькому воєводстві. Майже 3,5 тис. іноземців зверталися до іншої інстанції, Управління у справах іноземців, з проханням про перегляд рішення місцевої влади, 2,8 тис. рішень було переглянуто.

Хоча кількість мігрантів як із західних країн, так насамперед і з-поза Євросоюзу в Польщі зростає, під кінець минулого року на терені держави проживало лише 211 тис. іноземців, які легалізували своє перебування за допомогою оформлення паперів у воєводських відділах у справах іноземців. Серед них українці становили майже третину. Далі йшли німці, білоруси, росіяни, в’єтнамці, італійці та китайці. Якщо співвіднести цю цифру з населенням Польщі – близько 38 млн, то вийде, що іноземці становлять 0,6% польського суспільства. Порівняно з країнами Західної Європи, де кількість іммігрантів, які потребують легалізації свого перебування, коливається між 5% та 10% населення, Польща могла б мати набагато швидшу та вправнішу міграційну систему. Але все інакше.

Згідно із законодавством, органи публічної адміністрації Польщі, якими є відділи у справах іноземців, мають максимально 60 днів на розгляд аплікацій (postępowanie wyjaśniające). Якщо розгляд справи продовжується, то чиновники зобов’язані невідкладно поінформувати іноземця. До того ж у будь-який момент мігрант має право вимагати від польських чиновників надання інформації щодо своєї справи, втім у писемному вигляді. «На жаль, на практиці цього не відбувається», – говорить К. Наранович. За її спостереженнями, складення скарги на затягування розгляду справи або непрофесійну поведінку співробітників відділу рідко має позитивні наслідки, радше навпаки – чиновники починають уважніше вивчати папери «ентузіаста».

«З нашої практики виникає, що найбільш дієвий спосіб – розмова особисто з керівником Відділу у справах іноземців. У нього є приймальні години, інформація про це має бути розміщена на стенді, треба вистояти чергу й намагатися донести свої аргументи», – підказує моя співрозмовниця з FROG.

Проте не всі випадки затягування розгляду справи відбуваються з вини адміністрації: «У Польщі з’явилося чимало мігрантів-«новачків», які банально не мають у своєму оточенні людей, які довше живуть за кордоном і можуть дати пораду щодо пакета документів. Звідси неповні аплікації, неякісні документи, більше роботи для чиновників», – зазначає К. Наранович.

Не можна сказати, що з боку польської держави не було жодних спроб допомогти іноземцям, які очікують на свої папери. Щоправда, Марія Шкодзінська з Фонду розвитку «Понад кордонами» до існуючих ініціатив ставиться скептично: «Минулого року була запущена програма «Адміністрація ближче до іноземця» («Administracja bliżej cudzoziemca»), вона мала показувати стадію, на якій знаходиться заявка мігранта, чи є вже рішення, чи готова карта. На жаль, наразі від цієї програми жодної користі – інформація або не оновлюється, або взагалі не вноситься. Люди й далі залишаються у незнанні».

Чи є в описаної проблеми конструктивне рішення? Ксенія Наранович та Марія Шкодзінська наголошують, що, поки в Польщі діє актуальне міграційне законодавство, говорити про радикальні розв’язання неможливо. Натомість ситуація б значно поліпшилася, якби працівники відділів у справах іноземців краще орієнтувалися в існуючих нормативних актах, не просили про додаткові документи та пояснення там, де без цього можна обійтися. Значним спрощенням було б також введення електронної документації, яка б обмежила кількість особистих візитів аплікантів до відділу.

Проте поки що на поліпшення ситуації сподіватися не доводиться, навпаки – може стати ще гірше. Із 2 вересня в дію вступає новелізація закону про Карту поляка, яка гарантуватиме власникам цього документа право на постійне перебування одразу після приїзду до Польщі та право подаватися на польське громадянство через рік. Так що роботи в чиновників додасться. А з нею збільшаться і черги.

Олена БАБАКОВА

Share.