Польський парламент прийняв спеціальний закон, який дає владі потужні інструменти для боротьби з тероризмом, а спецслужбам – безпрецедентні повноваження. З іншого боку, цей документ може обмежити громадянські права мешканців Польщі, передусім іноземців.
Після терактів 11 вересня 2001 року в США було прийнято федеральний закон «Patriot Act». Документ давав американській владі додаткові важелі для боротьби з тероризмом та можливість призупиняти дію громадянських прав заради більш ефективної нейтралізації терористичної загрози. Американський закон, зокрема, дозволяв ФБР масово підслуховувати мешканців і стежити за ними, а також давав можливість затримувати іноземців на довший термін, ніж громадян США. Американський «Patriot Act» діяв до 1 червня 2015 року, зібрав однакову кількість прихильників та критиків і став взірцем для антитерористичного законодавства багатьох країн. Як виявилося, зокрема й Польщі.
Чому саме тепер?
Власний «Patriot Act» Польща прийняла у червні цього року (10 червня за цей документ проголосував Сейм, 16 червня – Сенат, а станом на 21 червня «Закон про антитерористичні дії» очікує на підпис президента). Польська влада мотивувала посилення законодавства зростанням терористичної загрози у світі (діяльність так званої Ісламської держави, теракти в Парижі та Брюсселі тощо) і намаганням запевнити більшу безпеку полякам під час проведення у Варшаві Саміту НАТО (8–9 липня) і християнських «Світових днів молоді» в Кракові (26–31 липня). На останню подію до Польщі планують прибути близько 1,5 млн прочан, зокрема кількасот тисяч – із-за кордону.Антитерористичний закон Польщі передбачає, що головним координатором політики запобігання терористичній загрозі стає голова Агентства внутрішньої безпеки (AВБ), а уряд і служби (Поліція, Прикордонна служба, Протипожежна служба, Митниця, Військова жандармерія та Урядовий центр безпеки) отримають потужний інструмент у боротьбі з терористами. Частина експертів, однак, бачить загрозу в тому, що разом із цими важелями влада також отримала можливість впливати на суспільство та при бажанні – контролювати його. Таких «привілеїв» центральна влада Польщі не мала від падіння комунізму, і виникає питання – чи встоїть вона перед такою спокусою?
Яким чином поляків будуть захищати від терористів?
Дію нового антитерористичного законодавства можуть відчути на собі всі мешканці та гості Польщі, але найбільше «шансів» мають іноземці. Які нововведення передбачає новий закон?
- Під час придбання нової SIM-карти (карти prepaid) покупець буде зобов’язаний її зареєструвати, подаючи своє ім’я, прізвище та номер PESEL (у випадку юридичних осіб – назву фірми та номери NIP або REGON). Реєстрація може бути письмовою чи електронною, але без неї нова SIM-карта не запрацює.
- Агентство внутрішньої безпеки без зовнішнього контролю чи судового дозволу отримає доступ до даних, що охороняються банківською таємницею, та даних громадян, зібраних державними установами (NFZ, ZUS, органами місцевого самоврядування тощо).
- Суд за зверненням прокурора зможе тимчасово арештовувати людей на 14 днів без представлення обвинувачення (нині термін тимчасового арешту обмежений 48 годинами). Вистачить претексту «ймовірність скоєння, намагання або підготовка до скоєння злочину, що має терористичний характер».
- Влада отримає право перекривати рух на окремо взятих пунктах пропуску через кордон.
- Закон передбачає можливість оголошення главою уряду чи шефом МВС чотирьох ступенів терористичної тривоги: ALFA, BRAVO, CHARLIE i DELTA. У випадку двох останніх ступенів міністр внутрішніх справ Польщі матиме право заборонити будь-які громадські зібрання та масові заходи, а АВБ може залучити до протидії терористичній загрозі військо (за згодою лише міністра оборони). Президент, однак, матиме право повернути армію назад до військових частин.
- Право «снайперського пострілу» в критичних ситуаціях матимуть поліцейські, прикордонники, службовці АВБ, жандарми та військові.
- Суд, за поданням Агентства внутрішньої безпеки, зможе на 30 днів заблокувати доступ до інтернет-сторінок, які, на думку АВБ, матимуть зв’язок з подією терористичного характеру. В разі необхідності блокування одноразово можна буде продовжити на три місяці. Це стосуватиметься як окремих веб-сайтів, так і цілих інтернет-сервісів.
- Антитерористичний закон також передбачає, що АВБ складе перелік осіб, які можуть мати зв’язок із подіями терористичного характеру. Окрім того, шляхом звичайного розпорядження буде введено в дію каталог інцидентів, які мають терористичний характер.
Іноземець – потенційний терорист?
Однак найбільшим тягарем нове законодавство стане для іноземців, що мешкають у Польщі.
- За людиною, яка не є громадянином Польщі, може бути встановлене стеження за згодою голови АВБ, якщо «існує побоювання, що така особа може вести терористичну діяльність». Стеження передбачає прослуховування та запис телефонних розмов, відеоспостереження, контроль кореспонденції та посилок, ведення стеження електронним шляхом. Такий контроль не вимагатиме судового дозволу й може тривати три місяці. Громадян Польщі без згоди суду прослуховувати надалі не можна. А якщо іноземець у Польщі розмовлятиме з польським громадянином? Як кажуть поляки: «trudno» – тоді можна прослуховувати! Варто додати, що польська опозиція намагалася провести поправку до антитерористичного закону, аби стеженню не підлягали іноземці – власники «Карти поляка» та громадяни країн ЄС, але правляча партія не погодилася – «усі так усі»!
- Поліція, Агентство внутрішньої безпеки та Служба контррозвідки можуть звернутися до міністра внутрішніх справ щодо термінового та примусового видалення іноземця з території Польщі.
Якщо виникнуть сумніви щодо ідентифікації іноземця, то в нього, крім відбитків пальців та опису рис обличчя (фото), можна буде брати ще й «біологічний матеріал» для дослідження ДНК.Антитерористичний закон має ввійти в дію через 7 днів після оприлюднення. Через 30 днів після оприлюднення повинна набрати чинності стаття, яка передбачає обов’язкову реєстрацію телефонних карт prepaid. Абоненти придбаних раніше SIM-карт мають їх зареєструвати до 1 лютого 2017 року, якщо цього не зробити – послуги будуть відключені.
Схвалення та критика
Прийнятий антитерористичний закон схвалює уряд, правляча партія та частина експертів, мотивуючи свою позицію тим, що нове законодавство підвищить ефективність польської антитерористичної системи і, перш за все, збільшить рівень безпеки громадян. Прихильники звертають увагу, що це – перший подібний закон у Польщі, але далеко не перший в Європі та світі.Однак опозиція критикує нововведення, підкреслюючи, що Агентство внутрішньої безпеки отримає значно розширені повноваження без «демократичного механізму контролю та оцінки своїх дій». Із цим погоджується американська неурядова організація «Freedom House». А експерти нагадують, до АВБ діє таємно, а отже відсутність механізмів контролю дає спецслужбам поле до зловживань. Деякі діячі опозиції та правозахисники наголошують, що новий закон має на меті не захист поляків від ісламських фундаменталістів, а залякування опонентів нинішньої влади. Організація «Amnesty International» припускає, що «влада може оголосити високий ступінь терористичної загрози, аби запобігти суспільним протестам». Сухої нитки на новому законодавстві не залишає й правозахисний фонд «Panoptykon», називаючи його «антигромадянським, «антидемократичним» та «антисвободним». З критикою окремих статей антитерористичного закону виступив також і польський речник громадянських прав, увагу якого привернули, зокрема, параграфи про обмеження свободи зібрань, блокування контенту в Інтернеті, обов’язок реєстрації карт prepaid та процедури стосовно іноземців. Омбудсмен звернувся до президента Польщі з закликом не підписувати закону, а скерувати його на розгляд Конституційного суду.
Андрій ШЕРЕМЕТ