Вахтанг Кіпіані: “Русского Крыма” в історичній топоніміці півострова немає

0

В Українському домі відбулася зустріч з відомим українським істориком, публіцистом та головним редактором Інтернет-видання “Історична правда” Вахтангом Кіпіані, котрий презентував унікальну топонімічну карту Криму, на якій представлені населені пункти півострова із відновленими історичними назвами, що були стерті радянською владою і перейменовані після депортації кримськотатарського народу у 1944-45 роках.

Вахтанг Кіпіані звернув увагу, що ще до окупації півострова бракувало наочного матеріалу, що показав би фальшивість і облудність російської пропаганди щодо так званого “русского Крыма”. Виявилося, що остання кримськотатарська мовна карта Криму була випущена ще у 1930-их роках, тобто в період ще Кримської Автономної Соціалістичної Республіки в складі РРСР. В часи незалежності ані українська держава, ані Меджліс, не випустили карти Криму кримськотатарською мовою.

mapa-kipiani-1

Фото: Leszek Krzysztof Imielski

Так народилася ідея нового продукту: сучасного, візуально досконалого і що напівкроку випереджав би загальну тенденцію — а саме випуск карти “Топонімія Криму”. Мапа вийшла друком 17 травня 2016 року — напередодні 72-х роковин депортації кримських татар. На ній представлено близько тисячі назв існуючих нині сіл, селищ та міст із відновленою історичною топонімікою.

Головна мета карти — показати кримськотатарську топоніміку в її розвитку. Наприклад, місто Керч в історії мало приблизно 20 топонімів, деякі з яких існували дуже короткий час, інші — декілька століть. На мапі найбільше є топонімів тих міст (по чотири), які мають найдовшу історію свого існування і найцікавіші історії свого перейменування.

mapa-kipiani-2

Фото: Leszek Krzysztof Imielski

На карті “Топонімія Криму” крім топонімів кримського татарського походження, є також турецькі, італійські, німецькі, єврейські назви і один топонім російського походження.

“Якщо забрати радянсько-російське нашарування другої половини середини XX століття, то історичний російський топонім на карті Криму один. Це село називається Семь колодизей — його перша історична назва. Всі решта населених пунктів, що відомі нам, знаходяться або на території колишніх кримськотатарських, турецьких і т.д. міст, сіл і селищ. Наприклад, адміністративна столиця Криму — Сімферополь — має історичну кримськотатарську назву Акмесджіт. Теперішній Сімферополь є продуктом єкатерининських часів і назва Сімферополь присутня на карті, бо вона є історичним топонімом. Метою було не стерти історію, як це робили радянські і російські окупанти, а доповнити її різноманіття”, — відзначив історик.

Фото: Leszek Krzysztof Imielski

Фото: Leszek Krzysztof Imielski

Деякі топоніми мають античний характер, інші походять з XX століття. Ще один топонім, що пов’язаний з містом Красноперекопськ, це “новороб, тобто продукт нашого часу”.

“Знаючи, що Красноперекопськ потрапляє в зону ризику, а місто було засноване в радянські часи, до нього не було жодного топоніму, що можна було повернути. Однак виявилося, що в часи неокупованого Криму тривали дискусії про його перейменування. Один із дослідників запропонував поетичну і красиву назву Нові Ворота. Той, хто їздить до Криму по цій дорозі знає, що це одні із воріт Криму. Тоді виникло кримськотатарське наймення Єникапу, тобто Нові Ворота. Депутати підтримали цю назву і проголосували за неї. Тепер вона зафіксована на карті та існує у кодифікаторі українських міст”, — розповів публіцист.

Рішенням Верховної Ради України на сьогоднішній день близько кілька десятків населених пунктів Криму декомунізовані. На жаль, в топонімії Криму не збереглися впливи деяких етносів, які протягом багатьох століть і тисячоліть жили в Криму: наприклад нам невідомі готські, болгарські або вірменські назви. Натомість німецькі топоніми — це продукт знову ж такти єкатерининських часів.

Фото: Leszek Krzysztof Imielski

Фото: Leszek Krzysztof Imielski

“Ці назви прийшли із переселенцями, яких привозили для спроби відновити економіку після примусової депортації з Криму частини кримських татар, греків, болгар, вірмен, яку здійснив фельдмаршал Суворов. І коли ми в українських містах ще ходимо по вулицях імені Суворова, то маємо пам’ятати, що ця людина є карателем, саме вона організовувала депортацію кримських татар, греків, вірмен з Криму”, — звернув він увагу.

Вахтанг Кіпіані підкреслив, що ця карта — це спроба показати один зі зрізів трагічної історії Криму останніх років і абсолютну безглуздість претензій Російської Федерації або імперської Росії на статус “русский Крым”. За словами історика, “русского Крима” у відновленій історичній топоніміці півострова просто немає. Мапа є запереченням російського міфу і пропагандистських тез про “русский Крым”.

На мапі “Топонімія Криму” 90% історичних назв кримськотатарського походження. Як відзначив публіцист, повернення історичної топоніміки підтвердить право кримських татар бути господарями на своїй батьківщині, хоча слід розуміти, що статус “бути господарем” означає рівність також інших громадян.

mapa-kipiani-4

Фото: Leszek Krzysztof Imielski

“Кожна із історичних назв, що позначена двома-трьома-чотирма рярдками — це пропозиція суспільству і кримським татарам визначитися, чи спроможні ми забезпечити повернення історичної топоніміки. Існує консенсус громадянських і політичних активістів, які розуміють, що деокупація Криму не повинна відновити той статус-кво, що був до окупації. Адже той Крим був несправедливий до кримських татар, до українців, до росіян-патріотів, які жили в Криму. Відродження попередньої реальності буде злочином і до тих жертв, які вже є, і до історичної пам’яті, яку ми всі у собі носимо”, — наголосив історик.

Згідно із задумом, до деокупації Криму ця мапа повинна працювати як навчальний інструмент в українських школах. Чотири міста — Вінниця, Миколаїв, Луцьк і Яремче — вже придбали такі мапи для міських шкіл. На черзі наступні міста. Картами вже користуються також у багатьох університетах та бібліотеках.

“Ми поступово підходимо до того, що ця мапа буде впливати на молодь України, яка, зрештою і поверне Крим. Ми маємо готувати людей, які повинні бути свідомими того, що Крим український і за нього треба боротись”, — наголосив Вахтанг Кіпіані.

Тарас АНДРУХОВИЧ

Share.