ІІ Форум українських організацій та ініціатив у Варшаві

0

21–22 жовтня 2016 року, в Українському домі у Варшаві, в рамках форуму «Міграція українців до Польщі: сучасні виклики» зустрілися представники громадських організацій та ініціатив, які в різний спосіб допомагають українцям у Польщі. Захід  організований Фондом «Наш вибір» у рамках Національної платформи співпраці для інтеграції Міжнародної організації у справах міграції. У форумі взяло участь близько 70 учасників, які представляють 44 організації, зокрема представники української меншини в Польщі. Це вже другий такий захід, організований Фондом «Наш вибір». Перший відбувся в жовтні 2014 року.

Організатори події мали на меті створити унікальну нагоду для опрацювання спільної концепції розвитку співпраці між організаціями, які працюють для українців у Польщі або реалізують польсько-українські проекти в різних сферах. Під час форуму можна було не лише взяти участь у дискусіях на теми міграції та інтеграції іноземців у Польщі, поділитися досвідом та запропонувати вирішення конкретних проблем у рамках праці кількох робочих груп, а й представити свою організацію чи неформальну групу. Під час першої панельної дискусії «Українці в Польщі: меншина і мігранти з України. Сучасні тенденції та проблеми» учасники форуму обговорили найбільш болючі проблеми, з якими стикаються українці в Польщі з перспективи української меншини та мігрантів.

Питанням ситуації на ринку праці була присвячена панельна дискусія «Ринок праці і права працівників: ситуація українських мігрантів у Польщі», а детальне обговорення практичних аспектів цієї проблематики відбулося в рамках робочої групи «Ситуація мігрантів з України на польському ринку праці: основні проблеми та можливості». Визначено ряд труднощів, з якими стикаються українські мігранти по приїзді до Польщі з метою працевлаштування. Однією з головних є те, що «сіра зона» працевлаштування починається від етапу отримання віз у консульствах РП в Україні. Через щораз більші черги українці користуються послугами посередників, стаючи заручниками різних корупційних схем, адже щоб відповісти на пропозицію праці, треба діяти дуже швидко – такі умови диктує конкуренція.

Після перетину кордону мігранти стикаються з відсутністю повної і достовірної інформації про функціонування державних установ у Польщі (зокрема тих, які покликані забезпечувати права мігрантів на ринку праці), про умови майбутнього працевлаштування, права й обов’язки працівників. Незнання основних формальних засад працевлаштування ускладнюється недостатнім знанням польської мови – в цій ситуації працівник підписує документи, змісту яких не розуміє, та часто не отримує свого екземпляру трудового договору, що значно ускладнює надання юридичної допомоги у випадку конфліктної ситуації. Головним вирішенням проблеми учасники робочої групи бачать постійне інформування громадян України за кордоном, охоплення якнайбільшої аудиторії, використання різних каналів донесення інформації та консультування ще на етапі виїзду з нашої держави. Особливу увагу слід приділити врегулюванню ситуації з посередниками праці, які діють в Україні та Польщі.

Дві інші робочі групи були присвячені проблематиці протидії розпалюванню ненависті по відношенню до мігрантів з України в публічному просторі та питанню дітей мігрантів у системі освіти та проблемам із навчанням рідної мови. Робоча група, яка працювала над питанням мови ненависті, головну увагу приділила окресленню поняття «мова ненависті» (поза юридичним визначенням), використовуючи досвід і компетенції учасників, та визначила групи, які піддаються атакам за допомогою мови ненависті (представники спільноти ЛГБТ, особи з обмеженими фізичними можливостями та ін.) на підставі своєї «іншості» – відмінності за певними ознаками. Серед запропонованих вирішень проблеми силами представників неурядових організацій можна виділити три основні напрями:

  • освіта через культуру – проекти, скеровані на промування багатокультурності (показ історій успіху іноземців, інтеграційні ігри для дітей і молоді, оксфордські дебати на тему толерантності на рівні школи, університету з метою вироблення навиків аргументації, відкриті публічні зустрічі, симулятивні ігри, покази фільмів, дискусійні клуби, міжнародні проекти-тандеми, театральні проекти, обміни);
  • кампанія в засобах масової інформації (визначення і стале функціонування в змі терміну «мова ненависті», яке дозволяє побачити її прояви в медіа-контексті; портали, інші джерела, куди можна зголошувати мову ненависті в змі; спеціальні програми для журналістів і працівників змі з метою привернення уваги до цієї проблеми);
  • зміни в системі освіти (спеціальні програми з метою поширення толерантності в школі для тріади «учень–батьки–вчитель», окремі антидискрімінаційні заходи в рамках шкільної і неформальної освіти, моніторинг явища мови ненависті в школах та програми протидії, спеціальні тренінги для вчителів, програми обміну).

Тематика опрацювання останнього напряму – протидії мові ненависті – виявилася дотичною до праці робочої групи «Діти мігрантів з України в системі освіти та проблеми із навчанням рідної мови». Під час роботи групи учасники визначили основні труднощі, з якими стикаються діти мігрантів; обговорили проблеми, що стосуються вивчення рідної мови, та опрацювали кілька конкретних проектів пропозицій принаймні часткового їх вирішення. Багато уваги було приділено питанню адаптації дітей мігрантів у польських школах, необхідності створення бази навчально-дидактичних матеріалів для вчителів та батьків (наприклад, для самостійного навчання української мови), збагаченню пропозиції позашкільної та неформальної освіти рідною мовою, а також дуже обмеженій навчальній пропозиції для дітей-мігрантів, які проживають у малих населених пунктах.

Детальніше з підсумками праці робочих груп можна ознайомитися на порталі www.naszwybir.pl.

У другий день форуму в рамках окремої дискусії учасники форуму обговорили потреби й можливості громадських організацій та громадських ініціатив щодо підтримки українців у Польщі. У підсумковій дискусії детально розглядалося питання створення робочої групи у справах українських мігрантів при Національній платформі співпраці для інтеграції, а також опрацьовано пропозицію створення Ради українських організацій у Польщі.

Тетяна РОДНЄНКОВА

Share.