Галерея Українського дому: мистецтво в еміграції

0

Щороку до Польщі приїздять тисячі українців, серед яких все помітнішою групою стають українські митці. Це й не дивно, бо Польща створює сприятливі умови для присутності тут українського мистецтва, фінансуючи різноманітні творчі програми та надаючи стипендії, а польські глядачі все більше цікавляться новою, сучасною і до цього часу практично незнаною їм «штукою» східного сусіда. Не дивно, що з кожним роком українські художники стають все частішими гостями на польських мистецьких заходах, а співпраця з польськими інституціями культури відкриває для них нові можливості та горизонти.

Галерея Українського дому виникла як соціальний проект, що покликаний, з одного боку, промувати сучасних українських художників у Польщі, а з іншого – створити культурно-освітній майданчик для мігрантського середовища Варшави, де б знайшлося місце для кожного: незалежно від походження, рівня освіти й дотичності до мистецтва.

Через зустрічі з художниками та кураторами, міні-лекції, майстер-класи та інші заходи організатори прагнуть наблизити одне до одного митців та глядачів, навчити їх говорити спільною мовою. Галерея Українського дому радо приймає у своїх стінах не лише українських художників, але й митців із Польщі та інших країн, праці яких пов’язані з українською тематикою або ж темою міграції.

pylypchuk

Автор: Мартін Пилипчук

2016 рік мав особливо широкий як тематичний, так і географічний мистецький діапазон. Було представлено роботи художників різного віку, досвіду, технік, від Львова до Донецька, від Києва до Криму, з Варшави та Познані, з України, Польщі, Швеції і навіть Лівану.

Виставковий рік розпочався з фотовиставки, присвяченої пам’яті українсько-польському діячеві Мирону Кертичаку, далі був живопис Олександра Михайленка, що відображав емоції художника протягом першого року його життя в Польщі, а після того – «Exilium» Марти Богданської – фото-історії про сирійських переселенців у Лівані. Наступна виставка кураторського дуету Лії та Андрія Достлєвих «Реконструкція пам’яті» у співпраці з українськими художниками з Донбасу і Криму однозначно була найемоційнішою виставкою цього року. Роботи, представлені в галереї, – спроба художників відтворити власні спогади, пов’язані з місцями, у яких пройшли їхнє дитинство та юність і які були окуповані Росією. Кожен з них показав те, що запам’яталося найбільше: кримське море, звуки Донецька, старі фото і навіть каміння з кримських пляжів. Художники зверталися до пам’яті: як історичної, так і особистої.

Виставка Дарії Альошкіної

Виставка Дарії Альошкіної

Наступна виставка кардинально відрізнялася від попередньої і створила в Українському домі магічну атмосферу вирізаної з паперу казки. Львівська майстриня Дарія Альошкіна привезла до Варшави свої «Фіранки», а разом з ними і майстер-клас зі створення витинанок.

Скульптор Артем Дмитренко показав в галереї Українського дому свої роботи і довів, що скульптура – це не застигла форма, а плинна, змінна й легка матерія, створена руками майстра особлива реальність.

Під час виставки «Послання» Романа Опалинського зі Львова галерея Українського дому наповнилася кольором і сонцем. Кожна робота художника  – складна комбінація кольорів, технік, символів. Р. Опалинський поєднав образи зі східних православних ікон з західним сюрреалізмом.

Абсолютною протилежністю були роботи Мартіна Пилипчука, молодого художника з Криму, що вже два роки живе у Варшаві й шукає тут себе. Його роботи – глибокі та вдумливі, меланхолійні      й поетичні. Варшава таки кардинально відрізняється від улюбленого Криму і віднайтися тут нелегко.

Остання виставка 2016 року – це соціальний фотопроект Наталки Довгої про жіночі проблеми, про які воліють не говорити. Серія складається із 10 фотоісторій жінок, що страждають на булемію та анорексію: про їх ставлення до власного тіла, про критику з боку оточення, про причини та наслідки.

Юлія ЛАЩУК
Галерея Українського дому запрошує до співпраці у 2017 році. Більше інформації можна знайти тут.

Share.