Українська спільнота із Щеціна допомагає Україні

0

У Щеціні діє відділ Об’єднання українців у Польщі, який включається як у допомогу в Україні, так і допомогу українцям у своєму місті.

Голова Щецинського відділу Об’єднання українців у Польщі Іван Сирник активно допомагає сім’ям в Україні і твердить, що ситуації сімей, яким вони допомагають різні і найдоцільніше на їхні потреби реагувати вже на місці.

IWAN SYRNYK

Іншого представника української спільноти Щеціна, голову щецинської структури ОУП, греко-католицького священника й директора відділення Благодійного фонду УГКЦ «Карітас» Вроцлавсько-Гданської єпархії Роберта Росу 23 січня нагороджено пам’ятною відзнакою за співпрацю й суттєву допомогу та підтримку Прикордонної служби України в збереженні незалежності української держави.

ROBERT ROSA

Представники української меншини в Польщі розповідають про свою працю.

Це нагорода, яку Ви отримали за підтримку України та українців від початку війни в нашій державі. В чому саме полягає допомога?

о. Роберт Роса: Починаючи з 2014 року, завдяки нашим зв’язкам із державною прикордонною службою ми постійно передаємо в Україну медикаменти. Вдалося також переправити дві машини швидкої допомоги. Від самого початку війни в нас дуже добрий контакт із начальником госпіталю прикордонної служби у Львові, завдяки йому багато медичної допомоги потрапило на схід. Підтримка прикордонної служби – один із елементів нашої праці. Якщо говорити про гуманітарну допомогу, то завдяки співпраці з такими структурами,  як благодійні організації, фонди, громадські та церковні організації, а також за посередництвом державних структур, зокрема прикордонної служби, вона потрапляє до потребуючих.

Хто зараз ваші добродії і як Ви оцінюєте ставлення в Польщі до питання підтримки й допомоги України після трьох років війни?

Р. Р.: Перш за все нашими добродіями є українці, громадяни Польщі, які проживають у північно-західних воєводствах держави. Але серед людей, які нас підтримують, є також поляки. Я вважаю, що такі акції – це прекрасна нагода реалізувати мрію про поєднання та прощення, адже до них підключаються люди, які є особливо чутливі до потреб громадян України у зв’язку із ситуацією на сході держави.

І. С.: Я розумію, що коли б ми спиралися виключно на українську меншину, то не мали б можливості допомогти потребуючим у такому масштабі, як це досі нам вдавалося. Серед тих, хто підтримує наші акції, є також поляки, німці, представники римо-католицькії парафії. Коли говорити про організацію, яку репрезентую, то крім Щецина, збирання коштів проводять члени гуртків нашого відділу в місцевостях Тшебятув, Старгард-Щецинський та Голенюв. Звичайно, співпрацюємо з благодійним фондом УГКЦ «Карітас» Вроцлавсько-Гданської єпархії.

Насправді, починаючи з Майдану, коли ми вирішили організувати акцію допомоги для протестувальників, та опісля – для українських добровольців і жертв війни, ми ніколи не сумнівалися, що наша допомога потрібна. Запевняю, що поки триває війна в Україні, поки поранені діти потребують опіки, ми не перестанемо надавати підтримку. Звичайно, є нас менше, ніж на початку. Думаю, що на сьогодні лишилися люди найбільш витривалі й переконанні у важливості своєї роботи. Тому дуже дякую тим, хто постійно підтримує нашу ініціативу та весь час з нами. Думаю, зараз не лише поляки, але й українці, які народилися в Польщі, не до кінця знають про реальну ситуацію в Україні. Тому й ставлення до питання допомоги міняється.

razem

Коли Ви завозили допомогу востаннє?

І. С.: У вересні 2016 року. Тоді ми допомогли харчами та теплим одягом на зиму 130 сім’ям постраждалих у Тернополі та Вінниці. Слід згадати, що, починаючи з осені, майже кожного тижня зі Щецина відправляється в Україну транспорт з теплим одягом або медичними перев’язками, які потрапляють на передову в АТО. Ми прийняли такий спосіб праці, щоб не чекати, поки зберемо певну суму й тільки тоді будемо відправляти велику вантажівку допомоги. Оскільки зараз зима і, наприклад, теплий одяг потрібен саме тепер, треба реагувати відразу. Тому практично кожного тижня відправляємо посилки. Велику акцію підтримки українських сімей плануємо організовувати в кінці лютого або на початку березня. Тоді поїдемо в Україну і вже на місці будемо купляти харчі і їх розподіляти між людьми.

Розкажіть, будь ласка, про Ваш календар.

І. С.: Насправді такий календар ми виготовили вже вдруге. Весь прибуток з його продажу використовується для підтримки українських дітей та поранених. Ми цього року надрукували 500 примірників і вже майже всі розпродали. Згідно з моїми підрахунками, завдяки цьому близько 150 сімей отримають харчі. Плануємо кожну родину обдарувати сорокакілограмовим пакетом із харчовими продуктами. Знаю, що найбільшої підтримки зараз потребують багатодітні сім’ї, в яких батько на фронті, та рідні поранених, які весь свій домашній бюджет витрачають на їхнє лікування. У таких випадках у родині не вистачає коштів на забезпечення дітей. Є теж сім’ї, які взагалі не мають фінансового забезпечення. Ситуації українських родин різні. Найкраще на їхні потреби реагувати вже на місці.

Павло ЛОЗА

Share.