У Варшаві взимку проводилися дві збірки різдвяних подарунків для українських дітей. Завдяки ним вдалося потішити більше двох тисяч дітей, чиї батьки загинули та постраждали на сході України, сиріт із дитячих будинків і навіть малюків, батьки яких на заробітках.
Організатором першої збірки була Громадська ініціатива «Героям Майдану», що створена в Польщі мамою та дочкою – Галиною Андрушков та Вікторією Батрин. Дівчата вже третій рік поспіль у столиці Польщі організовують доброчинну акцію «Свята без тата». Як результат – 2004 дитини, чиї батьки загинули в зоні проведення АТО, зазнали тя жких поранень або зараз є на передовій, отримали подарунки. Крім того, в кожному місті, де знаходяться волонтери, з якими співпрацюють організатори акції, залишено декілька пакунків із солодощами, іграшками, памперсами тощо. Крім зазначених речей, збиралися також гроші.
– Цього року нам вдалося зібрати найбільше коштів. Дехто підтримує нас уже третій рік, долучаються також нові осередки, – розповідає В. Батрин. Усього зібрано 53 118 злотих, 120 доларів і 40 євро. На частину суми були придбані необхідні речі. На залишок куплено 10 тис. доларів і долучено до подарунків для дітей, батьки яких загинули в АТО, а також тих сімей, які мають важку матеріальну ситуацію.
Пожертви приймалися на сайті zrzutka.pl, проте більшість грошей зібрано греко-католицькими парафіями в Польщі. Виявляється, ініціатива стала вже загальнопольською, адже у списках жертводавців є люди з багатьох міст – від Щецина до Перемишля. Як і в минулі роки, «фабрикою Миколая», до якої протягом місяця потрапляли зібрані з усієї Польщі речі і де їх пакували в коробки, був Український дім у Варшаві. В. Батрин зазначає: така ініціатива – це діяльність, яка гуртує людей.
– Акцію підтримала українська меншина в Польщі й громадяни України, що тут живуть. Приєдналися також поляки. Люди готові долучитися, оскільки акція направлена на допомогу дітям, – вважає організатор.
Цього разу допомога, зібрана в рамках події «Свята без тата», потрапила також до дітей загиблих або важко поранених прикордонників. Організатори завезли її до штабу прикордонної служби у Львові. Подарунки отримали і на Тернопільщині, в Житомирі, Рівному та Вінницькій області.
– Маючи 2 тисячі подарунків, ми не в змозі відвідати кожну дитину. Тому вже другий рік завозимо їх до волонтерів, священників, організацій, з якими співпрацюємо, а вони потім розвозять усе по сім’ях, – пояснює ініціатор, за словами якої, волонтери найкраще орієнтуються в ситуації, адже часто саме вони доставляють допомогу в АТО.
– Це вони перші дізнаються про людські втрати, і від них ми отримуємо списки дітей, чиї батьки загинули або постраждали на фронті, – додає Вікторія Батрин, для якої найкращою нагородою за працю в акції «Свята для тата» є щира дитяча посмішка.
Подібними спостереженнями ділиться Маріуш Маркевич із Варшави, власник фірми «Sas Logistic», який минулого року створив фонд «Партнерство та розвиток». У грудні 2016 року від імені двох інституцій оголошено благодійну акцію для вихованців дитячих будинків у Львові.
– Нам дуже швидко вдалося зібрати велику кількість подарунків – одяг, іграшки, солодощі, а також гроші, – інформує М. Маркевич. Завдяки цьому організатори могли відвідати зі святковим візитом три львівські осередки, де проживають сироти. Дякуючи фінансовим пожертвам людей, які підтримали ідею, вдалося обдарувати більше 150 дітей. Організатори привезли подарунки для дітей саме на Різдво. Участь у Святвечері в одному з дитячих будинків, де проживають 50 дітей віком до 6 років, викликала найбільші емоції серед гостей із Польщі.
– Така велика кількість дітей, які проводять свята у виховному осередку з опікунами, та усвідомлення того, що, можливо, вони ніколи не зможуть сісти за святковий стіл із родиною, дуже вразили нас. Ми були здивовані, що такі малі діти чемно поводяться за столом, – описує Святу вечерю Маріуш Маркевич. Він інформує, що не всі малюки в таких осередках покинуті батьками. Деяких батьки залишають тимчасово, коли виїжджають на роботу за кордон.
– На жаль, вкотре виявилося, що не подарунки найважливіші. Діти дуже до нас горнулися. Хотіли, щоб їх притулити хоча б на хвилину і дали їм трішки любові та тепла, – зазначає М. Маркевич.
Павло ЛОЗА
Фото – із Facebook (Громадська ініціатива «Героям Майдану»)