Виставка “Дзеркало байдужості”: історія дітей, про яких забули – Наш вибір — інформаційний портал для українців у Польщі

Виставка “Дзеркало байдужості”: історія дітей, про яких забули

22 Травня 2017
Виставка “Дзеркало байдужості”: історія дітей, про яких забули

У середу, 24 травня о 18.00 в Галереї Українського Дому в Варшаві відбудеться відкриття виставки чернівецького фотографа Василя Салиги “Дзеркало байдужості” – історії щоденного життя дітей у психіатричному шпиталі та умов, в яких їм доводиться боротися з хворобою.

Історія почалася у 2015 році у психіатричному шпиталі Чернівців. Ці фото були початком проекту “Обличчя суспільства”, метою якого є спроба привернути увагу не лише до факту існування поганих умов перебування дітей в лікарні, а основне – причин виникнення таких умов.

Тоді, у 2015, фотограф вражений тим, що побачив, пише: “Важко повірити, що в наш час, життя в лікарні може бути таким… Дитяче відділення з важкими та складними умовами. Цілий світ зі своїми правилами та проблемами, оточений стінами закладу. Невідомий та непомічений, за його межами. Повертаючись туди знову, кожного наступного разу починаєш помічати не лише облізлі стіни, старі столи, брак світла, коштів та безвихідь. А дитячі очі, їхні скупі посмішки та те, як вони радіють… Деякі фото на моєму фотоапараті зроблені дітьми, вони охочіше спілкуються з чужою їм людиною, жартують, хтось просить цигарку, хтось показує малюнки… Це наші діти, котрим потрібна допомога і увага!  Поряд з ними лікарі, люди, котрі незважаючи на всі труднощі, особисті проблеми з ними щоденно! Друзі, вчителі і навіть батьки… Для мене це справжній урок. Як багато навколо непоміченого, навіть коли дивишся”.

Після публікації автором світлин у соцмережах, історією зіцікавилися активісти та громадськість, що допомогли поширити інформацію та надали їй розголосу. Завдяки цьому –виділено кошти на ремонт, котрий вже зараз закінчено.

“Моя історія не про стіни, а про людей, котрі є заручниками системи (обставин) а часом байдужості”, – каже Василь Салига.
Зараз проект “вийшов” за межі лікарні і має свого героя, та буде продовжений щонайменше на п’ять років.