Управління з питань іноземців (УІ) заявляє, що може прийняти усіх, хто попросить статус біженця, і забезпечить їм гідні умови проживання. Дещо іншої точки зору притримуються польські неурядові організації.
За інформацією польського УІ, протягом трьох місяців 2014 року статус біженця в країні над Віслою попросили 149 громадян України. Міністерство внутрішніх справ наголошує, що готове прийняти більшу кількість заявників.
Майже 150 заяв – це немала цифра. Якщо порівняти її з кількістю зацікавлених серед представників інших країн, українці не є найчисленнішою групою, яка просить про притулок. Найбільше заяв, як і минулого року, подають чеченці.
У Польщі УІ має 12 осередків, де традиційно розміщує людей, які подали папери на статус біженця. У них одночасно можуть проживати близько 700 людей. Як повідомляє прес-секретар УІ Ева П’єхота, у разі потреби можна протягом короткого часу відкрити ще 5 осередків, у яких є ще близько 600 місць.
Ева П’єхота підкреслює, що біженці не обов’язково мають залишатися в осередках. Вони можуть також отримати від держави гроші на самостійну оренду помешкання та на харчування. Перебування в осередку має ті плюси, що дозволяє біженцям безкоштовно користуватися державною системою охорони здоров’я, а їхнім дітям – навчатися.
Як зазначає представниця УІ, українці, які вже проживають у Польщі, і не впевнені, що можуть безпечно себе почувати після повернення додому, надають перевагу не статусу біженця, тільки подають заяви на поселення (osiedlenie się). Цей статус надає можливість відправляти запрошення родичам з України. Таке розв’язання українці обирали й під час помаранчевої революції. Цього року кількість заяв «у цій категорії» також зросла, на 20% – вже понад 300 людей заповнили відповідні папери.
Зараз майже 38 тисяч громадян України, що проживають у Польщі, мають дозвіл на проживання (карти побиту), з них 18 тисяч мають дозвіл на поселення. Більшість з них проживає у мазовєцькому воєводстві.
Готовність Польщі до прийняття біженців високо оцінює бюро Високого комісара ООН з питань біженців. Інакше на справу дивляться представники неурядових організацій.
Тільки кожен п’ятий біженець у Польщі живе у гідних умовах – такими є висновки дослідження варшавського Інституту публічних справ. Решта людей часто страждає через так звану «приховану безпритульність»: живе в переповнених квартирах або у помешканнях дуже низького стандарту.
Наприклад, багатодітні родини подекуди живуть разом в одній кімнаті. У помешканнях біженців подеколи немає опалення, меблів, панують погані санітарно-гігієнічні умови.
Деякі біженці роками чекають на соціальне житло. З цією проблемою погано собі радять органи місцевого самоуправління, які не мають у житловому фонді соціальних та комунальних квартир. Часом працівники адміністрації вимагають від біженців неможливого – наприклад, 5-річної прописки на терені ґміни. На ринку оренди нерухомості іноземці теж мають проблеми, бо власники житла не хочуть орендувати помешкання особам не з Польщі.
Олена БАБАКОВА
Джерело: PAP/udsc.gov.pl
Фото: www.se.pl