Кордон Польщі й України: усе гірше та гірше

0

Замало переїздів – такою є основна причина довгих черг на польсько-українському кордоні, – вважає соціолог Йоанна Конєчна- Саламатін, що очолила групу дослідників, які протягом кількох місяців вивчали ситуацію в пунктах переходу польсько-українського кордону.

Польські й українські учасники проекту перетинали кордон в обох напрямках, фіксуючи час, який вони провели у черзі та якість обслуговування під час перетину кордону. У четвер, 31 травня, дослідники представили результати своєї праці на семінарі у фонді Стефана Баторія у Варшаві.

Переїздів на польсько-українському кордоні зараз приблизно у 5 разів менше, ніж потрібно – зазначала у своїй доповіді одна з дослідниць проекту Й. Конєчна-Саламатін:

– Зараз діє шість автомобільних переїздів, є також кілька залізничних, з них більшість використовуються лише частково, – підкреслила вона. – Два автомобільних переїзди перебувають у процесі будівництва, але щоб досягти такого ступеня забезпечення переїздами, який був свого часу на польсько-німецькому кордоні, треба добудувати ще 32 нових переїздів, – сказала дослідниця. 
Не йдеться лише про великі переїзди, а й про різні можливості перетину кордону. Практично немає пунктів, де можна перетнути кордон пішки, на велосипеді, на човні – з суто туристичною метою. А до цього слід додати інші перешкоди. Напевно проблему становлять контрабандисти – так звані «човники», і не йдеться лише про нелегальне транспортування товарів у промислових кількостях у тірах, – це також є, але з цим якраз ефективно борються прикордонні служби. Основна проблема – це люди, що перевозять невелику кількість товару, вони становлять 80% усього прикордонного руху.

Негативні тенденції на польсько-українському кордоні поглиблюються, негаразди набирають обертів. Виникає замкнене коло, адже доки на кордоні перебувають майже винятково ті, хто там заробляє, доти обслуговування не буде якісним. Поки «човників» перевіряють, усі інші учасники руху, які хочуть перетнути кордон з іншою метою (відвідати друзів чи близьких, з науковою чи культурною метою) мусять чекати. Отож, відсоток тих, хто заробляє на перетині кордону, стає все більшим, а ті, хто не мусить заробляти, всіляко уникають неприємностей: або летять літаком, або залишаються вдома.

Зараз протягом року кордон перетинається кільканадцять мільйонів разів, тоді як відповідно до потреб і з огляду на кількість населення він мав би перетинатись 50 мільйонів разів.

Ці цифри беруться з порівняння прикордонного руху між Польщею й Німеччиною. Населення Німеччини – це близько 80 мільйонів людей, тобто приблизно вдвічі більше, ніж в Україні. До моменту входження Польщі до шенгенської зони польсько-німецький кордон перетинався 104 мільйони разів на рік. Відповідно, кількість перетинів польсько-українського кордону мала би бути приблизно вдвічі меншою – скажімо, 50 мільйонів разів, а не теперішні 15 мільйонів.

Відтак, основні способи ліквідації черг – це будівництво нових прикордонних переїздів і посиленя засобів боротьби з нелегальним перевезенням товарів. Але це дуже складне завдання, воно вимагає і розбудови доріг (що, на жаль, не є швидким процесом), і політичних відповідних політичних дій, зокрема, порозуміння між державами.

Тарас ШУМЕЙКО

Share.