Після атаки українського кордону Міхеїл Саакашвілі рушив у турне регіонами, кінцева зупинка – в Києві.
Повернення екс-президента Грузії та екс-губернатора Одеської області розділило українців. Одні звинувачують його в політичному шоу, нелегальному в’їзді, а отже – в порушенні прикордонного руху. Інші підкреслюють, що в основі цілої авантюри лежить необґрунтоване рішення українського президента Петра Порошенка позбавити Саакашвілі громадянства. І перші, і другі мають рацію, однак на сьогодні важко оцінити політичні наслідки того, що сталося 10 вересня.
Помилка влади
Насамперед треба пам’ятати, як починалася історія з Саакашвілі в Україні. Після Майдану та втечі Януковича Міхеїл Саакашвілі зібрав в Україні своїх людей із часів президентства в Грузії. Закрившись в одному з київських готелів, грузинська команда днями та ночами опрацьовувала плани реформ для України. Тоді здавалося, що наступив саме той довгоочікуваний переломний момент, коли державу можна буде повністю переформатувати.
Наприкінці того ж року кілька осіб з оточення М. Саакашвілі ввійшли до складу Кабінету міністрів Арсенія Яценюка. Екс-президенту Грузії на той момент запропонували посаду віце-прем’єр-міністра України, від якої він відмовився. Натомість очолив створену П. Порошенком Дорадчу міжнародну раду реформ.
– Михайло Саакашвілі – мій друг зі студентських років. Я пам’ятаю його як вольову та рішучу людину і маю підстави йому довіряти, – говорив П. Порошенко, представляючи нового губернатора в травні 2015 року в Одесі. Щоб грузинський колега міг отримати нове крісло, український президент надав йому українське громадянство.
Серед низки завдань, які ставилися перед новим одеським губернатором, були боротьба з корупцією та захист прав громадян. П. Порошенко також додав, що одна з головних цілей Саакашвілі – боротьба з олігархами.
Політолог Володимир Фесенко тоді підкреслював, що проблеми в області вимагатимуть від нового губернатора швидких ефективних дій. Саме від цього буде залежати подальша кар’єра самого Саакашвілі. «Так чи інакше це сміливий та ризикований експеримент», – підкреслював В. Фесенко.
Вочевидь експеримент виявився для Саакашвілі та Порошенка ризикованим. Уже через кілька місяців грузинський політик посварився з прем’єром Яценюком та його оточенням, звинувативши їх не тільки у спробах перешкодити реформуванню Одеської області, але й у підриві реформ у всій країні.
Критики одеського губернатора підкреслювали, що той приділяв більше уваги власному іміджу, ніж інтересам регіону. У листопаді 2016 року Саакашвілі пішов у відставку, попутно закинувши Порошенку небажання взяти на себе відповідальність у боротьбі з корупцією в країні.
Міхеїл Саакашвілі активно взявся за політичну діяльність. Зареєстрував партію «Рух нових сил». Їздив по регіонах і зустрічався з прихильниками. На одному з телеканалів навіть почав вести власну передачу «Інша Україна», де часто критикував президента Петра Порошенка.
На думку Давіда Сакварелідзе, за позбавленням Саакашвілі паспорта стоїть страх Порошенка перед конкуренцією з боку грузинського екс-президента. Журналісти «Української правди» вважають, що президент просто позбувається політичних опонентів.
Show must go on…
Але це одна сторона медалі. Всупереч тому, що говорив М. Саакашвілі, від початку було видно, що йому хочеться перетворити повернення на політичне шоу.
На початку серпня у Варшаві, на зустрічі з місцевою українською громадою можна було відчути театральність та популізм. «Я люблю польську кухню, і нехай поляки на мене не ображаються (красномовний погляд на депутата від «ПіС» Малгожату Госевську. – П.А.), проте найкраща кухня – українська». Лейтмотивом цієї зустрічі стала ідея повернення до України, щоб боротися з олігархами та корумпованою владою.
«У мене лише одне-єдине громадянство – українське, і їм не вдасться мене його позбавити! Я буду домагатися законного права повернутися в Україну!», – заявив Саакашвілі одразу після того, як у нього відібрали громадянство, й додав, що позиватиметься до суду щодо історії з українським паспортом.
Уже у Варшаві він пригадував про власний досвід нелегальних приїздів. Подаючи точну дату та місце перетину кордону, Саакашвілі та його оточення розраховували на відповідний резонанс серед прихильників, мас-медіа, а також серед противників Порошенка.
Ідея була вдалою. Уже 9 вересня на перехід у Краковці приїхали прихильники Саакашвілі. Розбили наметове містечко, встановили сцену. Атмосфера почала нагадувати елементи Майдану. Влада мобілізувала додаткові загони поліції. З’явилися навіть «тітушки», яких завдяки інтернет-фольклору перейменували на «петрушки» (алюзія на ім’я президента).
Було задокументовано кожен етап наближення до кордону в соцмережах. Від Жешува Міхеїла Саакашвілі супроводжувала Юлія Тимошенко, що викликало, мабуть, найбільші питання та сумніви в коментарях, хоча екс-президента підтримали й інші депутати Верховної Ради.
У Перемишлі маршрут змінили. Відчувалося, що штаб «повернення Саакашвілі» мав запасний план. Політик вирішив спільно з оточенням та журналістами в’їхати на територію України поїздом із Перемишля. Білети для більшості купувалися заздалегідь. Здавалося, план досить спритний, проте сталося інакше.
Раніше сміялися, що долю М. Саакашвілі, який повертається в Україну, вирішить рядовий прикордонник, однак виявилося, що це може бути й провідниця. Обслуга поїзду відмовила у виїзді, стверджуючи, що у вагоні знаходиться особа, котра не має дійсних документів. Причому посилалися на вказівки від української поліції, але на її сайті швидко з’явилося повідомлення, що поліція не має жодного відношення до затримання поїду.
Суперечка тривала чотири години. В підсумку Саакашвілі в оточенні депутатів і журналістів поїхав автобусом на перехід Шегині. Польська сторона пропустила лише його та депутатів, а українські прикордонники заблокували їх на території переходу. З цього моменту розпочався інший етап, який певним чином Саакашвілі передбачав ще в серпні. Його прихильники силою утворили живий коридор, і екс-президента Грузії просто проштовхнули через кордон, щоправда нелегально і без паспорта, який нібито мала забрати поліція на кордоні.
Турне Україною
Пізно ввечері 10 вересня Саакашвілі приїхав до Львова, де його привітав мер міста Андрій Садовий. Разом вони пройшлися до Ринку. Екс-президент Грузії роздавав автографи і фотографувався з прихильниками. Пізніше разом із мером пішов на каву.
Президент тільки 12 вересня заявив, що ситуація не заслуговує на політичні коментарі, адже Саакашвілі вчинив злочин.
Поліція почала два розслідування. Перше – за фактом нелегального перетину українського кордону Міхеїлом Саакашвілі та його супутниками. Друге – за вчинення опору співробітникам силових органів. За даними поліції, у неділю 10 вересня нелегально перетнули кордон у пункті пропуску Шегині 60 осіб, а 11 поліцейських та 5 прикордонників отримали тілесні ушкодження.
Саакашвілі тим часом, на нараді з опозиційними політиками, серед яких була і Юлія Тимошенко, вирішив рушити Україною в політичне турне. Він має намір об’їхати всі регіони, а наприкінці подорожі приїхати до Києва. Точний час завершення поїздки невідомий. Першим містом, яке він відвідав після Львова, були Чернівці.
В останніх заявах обох сторін конфлікту помітне виразне зниження градуса пристрастей. Представники влади стверджують, що Саакашвілі не загрожує арешт. А сам екс-президент Грузії підкреслює, що не має наміру робити жодної чергової революції. Можливо, за цим стоїть компроміс…
Петро Андрусечко,
польський етнограф, політолог, публіцист і журналіст українського походження. Головний редактор «Українського журналу». Співпрацює з низкою польських ЗМІ. Журналіст року 2014 за версію Grand Press за «за репортажі з України, в яких він детально описував події з різних точок зору; а також за професіоналізм, знання та мужність; за матеріали з місць, куди не кожен міг би дістатися».