Від 1 липня 2024 року набирають чинності останні зміни до спецзакону про допомогу громадянам України. Одне з нововведень передбачає скасування програми фінансової підтримки 40+ – компенсації для приватних осіб, які надавали житло та харчування українським біженцям. Вже зараз частина українців звертається до центрів підтримки у пошуку нового житла. Для таких осіб польський уряд опублікував перелік номерів за якими можна звернутись по допомогу до місцевих воєводських адміністрацій. Останні повинні допомогти біженцям оселитися у центрах колективного проживання. Розповідаємо, якою є ситуація на практиці.
Скасування допомоги 40+ від 1 липня
Спецзакон «Про допомогу громадянам України у звʼязку з війною у цій країні» раніше передбачав фінансову компенсацію у розмірі 40 злотих на добу для тих осіб, які прихистили у себе українців та надали їм безплатне житло та харчування. Однак останні зміни до спецзакону, які наберуть чинності 1 липня, повністю скасовують цей вид допомоги.
За словами віцеміністра внутрішніх справ та адміністрації Мачєя Дущика, уряд виявив «багато різних зловживань» у випадках, коли особи надавали прихисток українцям у своїх приватних домівках. «Пільга мала надзвичайний характер і з часом втратила свій початковий зміст, який полягав у компенсації витрат переважно для громадян Республіки Польща <…> В останні місяці кількість осіб, які користувались з цього розвʼязання, систематично зменшується, а кількість вільних місць у закладах колективного розміщення збільшується», – пояснюють у Міністерстві внутрішніх справ та адміністрації Польщі.
Однак серед громадських організацій, які на щодень займаються допомогою українським біженцям, залишається певне занепокоєння ситуацією, що складеться після скасування програми 40+. Як прокоментували цю зміну у Польському міграційному форумі: «Уряд знає про численні зловживання програмою 40+. Але ми не знаємо конкретики: що це за зловживання? Де вони відбуваються? Також не було місця для розмови про нашу точку зору: наприклад, з нашого досвіду багато людей, які живуть з приватними особами, є залежними, часто літніми, іноді з особливими потребами, для яких переїзд означає втрату хиткого відчуття безпеки».
За словами експертів фонду «Український дім» у Варшаві – однієї з найбільших організацій у Польщі, яка опікується українською громадою в країні – питання про людей, які живуть у приватних осіб, мало підіймаються у публічній дискусії. Тому ця проблема стала такою непомітною. «У Польщі зі статусом PESEL UKR перебуває майже мільйон осіб, з них менш як 40 тисяч – це особи, які проживають у закладах колективного розміщення, і яких ми просто не бачимо на вулицях. Тому часто їх не сприймають як належне і думають, що проблема вже вирішена. А насправді проблема залишається проблемою», – говорить Олександр Пестриков, представник відділу моніторингу і адвокації Українського дому, під час пресконференції 13 червня.
Пестриков наголошує, що виплати 40+ належали вразливим категоріям населення, тим, які позбавлені можливості самостійно заробляти на житло. Скасування таких виплат ставить цих людей у дуже скрутне становище. «Крім цього, більшість з них змушені будуть змінити місце проживання, у якому вони два роки мали можливість не почуватися самотніми. Це також може бути для них дуже важливим», – говорить він.
Що робити біженцям з України?
Спецзакон «Про допомогу громадянам України у звʼязку з війною в цій країні» передбачає, що воєвода може надати допомогу українським втікачам від війни та, зокрема, надати місце у центрах колективного проживання.
У Міністерстві внутрішніх справ та адміністрації Польщі пояснюють, що ті особи, які після 1 липня втратять житло у приватних осіб і надалі потребуватимуть підтримки, зможуть звертатись за допомогою до місцевого воєводи. Останній скерує таку особу на вільне місце в закладі колективного проживання.
У фонді «Український дім» говорять, що до їхнього консультаційного пункту звертається щораз більше українців, які або вже отримали попередження про виселення або оплату за житло, або сподіваються цього з 1 липня. Однак станом на 21 червня чіткого алгоритму дій, що робити українцям, немає. «Усюди, де ми телефонуємо нам кажуть чекати до 1 липня, ніби тоді все має запрацювати. Зараз ми допомагаємо відвідувачам написати у довільній формі листи-звернення до воєводи, бо жодного прикладу немає», – говорить у коментарі для «Нашого вибору» керівниця консультаційного пункту Українського дому Оксана Пестрикова.
Вже відомо про те, що окремі воєводства запустили спеціальні інфолінії для тих українців, які втраться житло через скасування програми 40+. Міністерство внутрішніх справ та адміністрації Польщі опублікувало номери інфолінії для кожного з воєводств:
- Вармінсько-Мазурське воєводство: 797 829 617 (цілодобово);
- Великопольське воєводство: 987 (цілодобово) або 61 854 11 72 (в робочі дні);
- Західнопоморське: 784 602 745 (цілодобово);
- Куявсько-Поморське: 525 872 777 (понеділок-п’ятниця 08:00-15:00);
- Лодзьке: 987 або 42 664 14 10 (цілодобово);
- Люблінське: 605 111 233 (цілодобово);
- Любуське: 95 785 13 30 (цілодобово);
- Мазовецьке: 987 (цілодобово);
- Малопольське: 516 240 691 та 12 210 20 02 (понеділок-п’ятниця 07:30-15:30);
- Нижньосілезьке: 516 132 114 (понеділок-п’ятниця 06:30-14:30);
- Опольське: 77 45 24 113 або 883 337 631 (понеділок-п’ятниця 07:30-15:30);
- Підкарпатське: 800 100 990 (понеділок-п’ятниця 07:30-15:30);
- Підляське: 85 74 39 347 (понеділок 08:00-18:00, вівторок-п’ятниця 07:30-15:30);
- Поморське: 539 016 238 (понеділок-п’ятниця 10:00-18:00);
- Сілезьке: 32 20 77 101 (цілодобово);
- Свєнтокшиське: 41 342 11 81 або 41 342 12 14 (цілодобово).
«Наш вибір» спробував зателефонувати за вказаним номером до Мазовецького воєводства. Там нас покерували на інший номер. І так декілька разів. З четвертої спроби нам вдалось почути відповідь, як отримати місце у закладі колективного проживання, однак як виявилось інформацію надає відділ Малопольської воєводської адміністрації (!), а не Мазовецької, куди ми намагалися зателефонувати першопочатково. За словами працівника адміністрації, українцю слід особисто звернутись до воєводської адміністрації у Кракові, надати там документ, що посвідчує дійсність номера PESEL UKR і тоді така особа буде направлена на нове місце проживання.
Звертаємо увагу, уже відомо, що в інших воєводствах алгоритм дій може бути іншим. Наприклад, у Вармінсько-Мазурському воєводстві опублікували інформацію, згідно з якою однією з вимог переселення до закладу колективного проживання є заповнення багатосторінкової анкети, яка містить питання, зокрема, про те чи біженець є призовного віку і, чи вже оновив свої дані для військового обліку. «Вимога надати усі ці дані і обіцянка не розглядати повністю заповнену анкету викликає занепокоєння», – коментує Олександр Пестриков.
Інше питання, яке турбує фахівців Українського дому, це те, що досі немає чіткого переліку центрів спільного проживання, адже раніше повідомлялося, що список таких місць буде скорочуватися. «Ми на 100% впевнені, що майже половина місць у цих центрах порожні. У Міністерстві внутрішніх справ і адміністрації Польщі неодноразово говорили, що ці центри будуть скорочуватися. <…> Тому замість двох центрів, ймовірно, буде один центр із 100% заповненістю місць. Це не те, що ми вітаємо, тому що якщо людина живе десь біля Радома, а зараз її переселять десь під Ольштин, бо там є місця, вона просто втратить зв’язок з цим середовищем, де вона могла якось працювати, можливо, дитина була в школі, можливо, у неї вже були друзі чи добрі стосунки із сусідами», – говорить Олександр Пестриков.
«Ми точно знаємо, що список центрів колективного проживання буде змінюватися, але досі не знаємо як. Немає чіткого переліку, куди можна скеровувати людей. <…> І досі немає відповіді на питання коли цей список з’явиться і чи буде він публічним», – говорить Оксана Пестрикова.
Оплата за проживання у закладах колективного проживання
Ще попередні зміни до спецзакону ввели часткову оплату для українців за перебування у закладах колективного проживання. Однак нові зміни ще більше врегульовують це положення та додають нові вимоги. Відтак, після 120 днів з моменту першого вʼїзду на територію Польщі особи, що проживають у пунктах колективного перебування, повинні сплатити 50% коштів, що витрачаються на їхнє перебування, однак ця сума не повинна перевищувати 40 злотих на особу на день. Також у випадку неповнолітніх, якщо на них отримується допомога «800+», необхідно буде сплачувати по 15 злотих на день на особу.
Після 180 днів з моменту першого приїзду до Польщі, сума відшкодування допомоги зростає до 75%, однак не більше 60 злотих на день на особу. Сума 15 злотих для неповнолітніх залишається незмінною.
«В осередках надають житло та повноцінне харчування. Тому участь в оплаті для неповнолітніх, на яких батьки отримують допомогу “800+”, здається правильним розвʼязанням, особливо в контексті збільшення цієї допомоги з 500 до 800 злотих та зрівняння рівня підтримки до того, який можуть отримувати громадяни Польщі», – так у міністерстві внутрішніх справ пояснюють прийняття цього положення.
«Нам не подобається ідея, що діти, які отримують “800+”, повинні нести частину витрат у центрах розміщення. Аргумент, що вони можуть платити, якщо отримають підтримку, непереконливий. Це також поглиблює нерівність – сім’я, яка орендує квартиру самостійно, отримає вигоду від “800+” повною мірою. Сім’я, яка живе в центрі розміщення (за визначенням менш заможна і більше потребує підтримки), втратить частину “800+”. Яка в цьому логіка?» – говорить Агнєшка Косовіч з Польського міграційного форуму – громадської організації, яка займається мігрантами у Польщі.
Також чітко регулюється перелік осіб, яким не потрібно сплачувати кошти за своє перебування у пунктах масового проживання. Це стосується:
- людей з інвалідністю;
- людей похилого віку: для жінок – старше 60 років, для чоловіків – 65 років;
- вагітних жінок (за наявності відповідних документів) або осіб, які самостійно виховують дитину до 12 місяців;
- осіб, які самостійно опікуються трьома та більше дітьми;
- неповнолітніх, на яких не отримується жодна соціальна допомога;
- осіб, які мають письмову згоду місцевого воєводи, що через складну життєву ситуацію вони не можуть сплачувати ці кошти.
Нагадаємо, що оновлений спецзакон набирає чинності 1 липня. Серед нововведень скасування одноразової фінансової допомоги 300+, допомоги 40+, а також обмеження допомоги за програмою «800+» виключно для тих дітей, які відвідують польські дитсадки та школи. Також українці зі статусом PESEL UKR зможуть отримати спеціальний дозвіл на тимчасове проживання терміном на 3 роки. Більш детально про важливі зміни у спецзаконі можна почитати у нашому матеріалі.
Додаткову інформацію про легалізацію, працевлаштування та освіту у Польщі можна отримати у консультаційному пункті Українського дому у Варшаві (вул. Андреса, 29 / Andersa 29) з понеділка по п’ятницю від 10:00 до 18:00 та щосуботи від 10:00 до 17:00. Отримати необхідну консультацію можна також за телефоном: +48 727 805 764, на сторінках у Facebook та Telegram, та написавши на електрону адресу: [email protected]. Поради надаються польською та українською мовами. Також, консультаційний пункт проводить онлайн-консультації, на які можна зареєструватися за посиланням.
Анастасія Верховецька
Читайте також: Міністерство освіти Польщі пояснило, які зміни чекають на українських учнів після 1 липня