30 листопада 2017 о 18.00 в Українському домі у Варшаві (вул. Заменгофа 1) відбудеться дискусія за участю Боґуміли Бердиховської, Галини Дубик та Євгена Соболя “Єжи Ґедройць і Україна”.
Журнал „Культура”, який виходив у Парижі у 1947-2000 роках, редактором якого був Єжи Ґедройць, це було не тільки найважливіше періодичне видання польської еміграції, але також одне з найбільш цікавих явищ польської культури ХХ століття. Підвалини української стратегії Ґедройць опрацював ще перед війною, після війни її розбудовував. Ця стратегія складалася з переконання про виняткове значення України для нашого регіону Європи. Ґедройць належним чином цінив і відчував симпатію до українського руху за незалежність. Одним з головних обов’язків польської еміграції він вважав подолання польсько-українських упереджень, нормалізацію відносин між двома народами та підтримку змагань українців за незалежність.
Відправною точкою у дискусії “Єжи Ґедройць і Україна” будуть дві книжки. Перша – “Культура – Україна. Схильність до безнадійних справ. Україна у “Культурі” 1947-2000”, яка вийшла у 2016 році за редакцією Боґуміли Бердиховської, що становить антологію текстів на українську тему опублікованих у журналі Ґедройця – огляд подій, нових публікацій та політичної аналітики, матеріалів про українську історію, польсько-українських відносин, есеїстики та літературних текстів.
У свою чергу видання “Ґедройць – Маланюк. Листування з 1948-1963 років” є ще одним свідоцтвом зацікавлення Ґедройця українською справою та ролі, яку еміграційний журнал відігравав у житті емігрантів з інших країн за залізною завісою. У книжці знайдемо об’ємну передмову Дубик з описом біографії Маланюка – одного з найвидатніших українських поетів ХХ століття, якого творчість треба відкривати заново, а також його зв’язок з Польщею.
Боґуміла Бердиховська – автор статей про українську історію та українсько-польські відносини у ХХ столітті, редактор квартальника “Вензь”. Співорганізатор Тижнів Української Культури у Люблінському Католицькому Університеті (1988-1989), член Комісії у справах національних меншин Громадянського Комітету при Леху Валенсі (1989). Ініціатор численних акцій заради українсько-польського зближення. Засновник і перший директор відділу національних меншин у Міністерстві Культури (1989-1994). На даний час є координатором програми „Gaude Polonia”. Автор збірки есеїв “Україна: люди і книги”, співавтор (з Ольгою Гнатюк) книжки “Бунт покоління. Розмови з українськими інтелектуалістами”, редактор кореспонденції Єжи Ґедройця з представниками української еміграції.
Галина Дубик – літературознавець, ад’юнкт в Інституті польської філології Університету Кардинала Стефана Вишинського, автор книги „Сон про Україну”. Відлуння „української школи” в польській літературі міжвоєнного періоду”. Зредагувала публікацію “Єжи Ґедройц – Євген Маланюк. Листи 1948-1963”. Перекладачка української і російської літератури. Мешкає у Варшаві.
Євген Соболь — закінчив польську філологію у Гданському університеті, де також захистив докторську дисертацію „Ярослав Івашкевич та російська література”. У 2012 р. в видавництві „Форма” вийшла збірка його оповідань польською мовою „Кілер”. У 2014 видав книгу „Ярослав Івашкевич і російська література”, а в 2015 р. книгу “Мозаїка Східної Європи” (видавництво „Адам Маршалек”). Статті, рецензії та переклади публікує в польськіх суспільно-культурних журналах. З 2017 року координатор проекту “Інтеграція через літературу” у Фонді “Наш Вибір”.
Spotkanie odbędzie się w ramach projektu „Integracja poprzez literaturę” współfinansowanego przez m. st. Warszawę.
Spotkanie odbędzie się w ramach projektu projekt „Nasz Wybór – Zasoby informacyjne dla imigrantów z Ukrainy IV” współfinansowanego ze środków Unii Europejskiej w ramach Programu Krajowego Funduszu Azylu, Migracji i Integracji oraz budżetu państwa. Wkład Unii Europejskiej „Bezpieczna przystań”.