3 червня минає сотий день повномасштабної збройної агресії росії проти України. За даними ООН за цей час до Польщі в’їхало понад 3 мільйони українців. Громадські організації, що багато років займаються питаннями міграції та біженства в цій країні – Polskie Forum Migracyjne, Homo Faber, Stowarzyszenie Nomada, Chlebem i Solą, Фонд «Наш вибір» – підготували матеріал про найбільш гострі питання, які потребують системного вирішення вже у найближчий час. Нижче публікуємо основні тези. Повний текст можна прочитати за посиланням.
Від початку війни в Україні до Польщі в’їхало понад 3 мільйони осіб. Попри те, що значна частина українців повертається додому, за оцінками ООН до кінця року в Польщі може постійно перебувати понад 1 мільйон українських біженців. У тексті зазначається, що враховуючи досвід попередніх міграційних криз, можна припустити, що половина з цих людей залишаться в Польщі навіть після закінчення війни. Дехто буде боятись повернутись, іншим не буде куди. Тому вже зараз як на державному рівні, так і на інших рівнях необхідним є випрацювання плану системної допомоги на наступні місяці та роки. Серед викликів перед якими постала польська держава та суспільство і які потребують вирішення або вже, або в найближчому майбутньому, організації називають наступне:
Житло
- необхідна розумна житлова політика (йдеться про місця для життя як біженців, так і поляків);
- проблематичною залишається ситуація з наймом житла (нобхідно врегулювати умови та ціни на житло, щоб уникнути таких ситуацій, коли винайм житла настільки дорогий, що не доступний для більшості населення;
- прихисток біженців в польських родинах не є розв’язком проблеми в довгій перспективі. Польські родини потребують більшої підтримки, ніж 40 злотих за день. Крім цього необхідною є психологічна, правна допомога тощо;
- назріває збільшення кількості безпритульних. Потрібно підготуватись до того, що серед безпритульних будуть люди похилого віку та діти;
- покращення умов життя в тимчасових пунктах для ночівлі. Попередньо передбачалось, що в таких пунктах, що часто розміщуються в спортивних залах, люди будуть перебувати пару днів. На практиці вийшло так, що окремі особи живуть там тижнями, а то й місяцями;
- облаштування житла для осіб з інвалідністю, старших осіб, сиріт, осіб з хронічними захворюваннями.
Соціальна допомога
- особливої підтримки і допомоги потребують особи, що втратили можливості для роботи і заробляння грошей: мами з маленькими дітьми, особи з інвалідністю, ті, хто не знає польської мови, особи з хронічними хворобами;
- пришвидшення видачі номеру PESEL та іншої матеріальної допомоги;
- підготовка та поширення матеріалів про можливість отримати допомогу українською мовою.
Ринок праці
- контроль над трудовим рабством;
- збереження високих стандартів праці та захист прав працівників, як біженців, так і поляків;
- необхідне об’єднання експертів з ринку праці та тих, хто займається міграцією, щоб створити такі умови, де будуть враховані і права біженців, але також і польських працівників;
- посилення Державної інспекції праці;
- відсутність порад щодо особливостей роботи та ведення бізнесу в Польщі;
- проблема визнання та нострифікації українських дипломів;
- потреба навчання польських працівників публічного сектору як поводитись з людьми, які не знають мови, законів, звичаїв;
- інтеграція польських та українських працівників.
Навчання
- відсутність даних про те, скільки насправді дітей з України зараз навчаються чи в польских школах, чи в українських онлайн;
- підтримка та створення умов для навчання онлайн;
- недостатня кількість позашкільних занять для дітей-біженців та недостатня психологічна підтримка;
- необхідність створення програми інтеграції українських дітей до польської системи освіти;
- підготовка україномовних асистентів та асистенток в школах;
- підтримка та навчання волонтерів;
- недостатня кількість місць у дитячих садках;
- відкриття підготовчих класів в мистецьких, спеціалізованих, спортивних школах, школах для дорослих тощо;
- все частіше з’являється страх перед “полонізацією” українських дітей. Тому необхідно випрацювати таку систему комунікації, щоб особи з України почувались безпечно зі своєю культурою та мовою;
- потреба інтеграційних занять;
- забезпечення доступу до навчання для дітей з інвалідністю.
Виснаження приватних ініціатив допомоги
- значну кількість українців прихистили у себе вдома польські родини і тепер постає питання, що робити далі, як вибудовувати відносини;
- багато хто залишив роботу, присвятивши себе волонтерській діяльності;
- контроль над якістю волонтерських ініціатив;
- підтримка українців, які ще до війни проживали в Польщі і тепер опікуються своїми друзями та родичами, що втекли від війни;
- відсутність координованої інформації;
- вигорання волонтерів та всіх, хто залучений до допомоги;
- навчання волонтерів та інших людей, що працюють з біженцями, особливо в пунктах ночівлі або на вокзалах.
Насилля
- захист дітей від насилля;
- насилля в школах, особливо між дітьми;
- доступ до психологічної та медичної допомоги, в тому числі абортів, для жертв зґвалтувань;
- відсутність інформації про масштаби торгівлі людьми;
- домашнє насилля;
- відсутність програм реабілітації та лікування для людей з алкогольною чи іншою залежністю.
Проблема дітей та національних меншин
- діти у віці 16-17 років «невидимі» для польської системи, невідомо скільки їх зараз знаходиться в Польщі без опіки дорослих;
- дискримінація меншин (ромів, біженців з Сирії чи Ірану, тощо);
- необхідна організація опіки над дітьми під час літніх канікул;
- опіка для людей старшого віку;
- врегулювання питання перетину українсько-польського кордону.
Охорона здоров’я
- опіка над особами з інвалідністю;
- проблеми з визнанням українських документів про інвалідність;
- недостатній доступ до психіатричної допомоги;
- проблеми з доступом до контрацепції;
- врегулювання питань похорон;
- врегулювання різниці між стандартами вакцинацій в Україні та Польщі.
А.В.
Джерело: Польський міграційний форум