Цього року в Польщі вперше на державному рівні відзначають Національний день Сілезьких повстань. Відповідний указ на початку червня підписав Президент Анджей Дуда. День Сілезьких повстань приурочений трьом повстанням у Верхній Сілезії 1919-1921 років. Саме внаслідок цих подій частина регіону була приєднана до Польської Республіки.
На початку червня Президент Польщі Анджей Дуда підписав указ про встановлення нового державного свята – Національного дня Сілезьких повстань. Урочисте підписання відбулось в місті Катовіце, в будинку Музичної академії, де в свій час розміщувався Сілезький Сейм. Вперше свято відзначатимуть цього року. Святкування приурочені 100-й річниці приєднання цього регіону до Польщі.
Сілезькі повстання – це три збройних повстання польського населення Верхній Сілезії проти німецького панування в 1919-1921 роках. З ХІХ сторіччя регіон почав швидко розвиватись, завдяки багатим покладам вугілля та залізної руди. Тут швидко постала велика кількість підприємств важкої промисловості, шахт, металургійних заводів. На початок ХХ сторіччя більше половини населення регіону було польськомовним, переважно селяни та робітники. Зі свого боку, адміністрація та поліція, а також підприємці були німцями. Внаслідок Першої світової війни та падіння Німецької імперії, яка володіла цими землями, польське населення регіону отримало можливість самостійно вирішити свою долю та активізувало боротьбу проти Німеччини.
Перше Сілезьке повстання спалахнуло в серпні 1919 року. Приводом до виступів стало вбивство німецькими прикордонниками десяти працівників шахти Мисловіце. Це викликало багатотисячні протести польських шахтарів, які й переросли у повстання. Виступ був жорстоко придушений німецькою армією.
Друге Сілезьке повстання, що почалось в серпні 1920 року було більш вдалим – була розпущена німецька поліція, а повстанців запевнили, що керівники антипольських акцій будуть покарані.
Ці два повстання передували запланованому на березень 1921 року плебісциту, під час якого мешканці Верхньої Сілезії повинні були вирішити до якої держави вони хочуть приєднатись – до Польщі (була відновлена після Першої світової), або до Німеччини. В голосування взяло участь близько 97% населення, що мало право голосу. Як результат, 40% проголосували за приєднання до Польщі. Після плебісциту члени Антанти (Франція, Велика Британія, Італія та Японія), які вирішували повоєнне облаштування Європи, запропонували віддати Польщі лише два повіти.
Такий поділ Верхньої Сілезії викликав масове обурення та став приводом до третього Сілезького повстання, яке тривало протягом травня-липня 1921 року. Це було найдовше та найбільш криваве повстання. В ньому взяло участь понад 60 тисяч поляків. Повстанцям вдалось взяти під контроль майже всю територію Верхньої Сілезії. Найбільша битва відбулась поблизу гори Святої Анни. 7 червня 1921 року Міжсоюзницька комісія оголосила про припинення військових дій та було встановлено демаркаційну лінію. Датою закінчення повстання вважається 5 липня 1921 року Кілька місяців пізніше Рада Послів Антанти прийняла нове рішення щодо поділу Верхньої Сілезії між Польщею та Німеччиною. До Польщі відійшли такі міста як Катовіце, Свєнтохловіце, Крулевська Гута (сьогодні Хожув), Рибник, Люблинець, Тарновські Гури та Пщина. Економічно такий поділ був вигідний для Польщі – на її території опинились 53 з 57 шахт, 22 з 37 доменних печей та 9 з 14 сталеварних заводів. 16 квітня 1922 року у Катовіце було підписано акт передачі цих земель до Польщі.
А.В.
Джерело: onet.pl