20 євро і нема проблем? Чи легше отримати польську візу через візовий центр – Наш вибір — інформаційний портал для українців у Польщі

20 євро і нема проблем? Чи легше отримати польську візу через візовий центр

4 Вересня 2013
20 євро і нема проблем? Чи легше отримати польську візу через візовий центр

Більше половини шенгенських віз, які отримують громадяни України, видається консульствами Республіки Польща. Ще 10 років тому, аби отримати бажану вклейку до паспорта, треба було якомога раніше прийти під будинок консульства, зайняти чергу і молитися, щоб удалося потрапити на прийом того самого дня. Сьогодні Польща, подібно до більшості європейських країн, пропонує громадянам України два способи: самостійно записатися на прийом через веб-сторінку диппредставництва або звернутися до візових центрів.

Останні – це приватні підприємства, які існують у кожному консульському окрузі, вони здійснюють посередницьку платну діяльність – подаючи документи на візу. Як рекламують самі посередники, вони і анкету заповнити допоможуть, і комплект документів перевірять, і швидше «знайдуть» місце у черзі. Але часто візовий центр стає не альтернативою самостійній подачі документів, а єдиним можливим варіантом, плюс якість його послуг не відповідає заявленим стандартам. То чим є візові центри на практиці – помічниками чи перепонами на шляху до отримання візи? Спробуймо розібратися.

Польські дипломатичні представництва чи не найпізніше з-поміж інших європейських запровадили практику подачі документів через візові центри. Такий варіант вже давно використовується грецьким, італійським чи французьким консульствами, а до британців напряму й поготів не потрапити! Та ось лише польське нововведення викликало найбільшу дискусію серед українців – адже найбільше бажаючих є саме «на польські» візи. Якщо раніше, коли консульства тільки запровадили веб-реєстрацію, знайти вільну дату подачі можна було через тиждень-два після заповнення анкети, то тепер – місяць як мінімум! Візовий центр теж не приймає документи з сьогодні на завтра, а пропонує почекати декілька тижнів.

Ось найбільш розповсюджені претензії до роботи візових центрів, які нам вдалося виявити на Інтернет-форумах, де мешканці, переважно з Західної України (адже найбільше заявників проживають у львівському консульському окрузі), розповідають про проблеми, які з’явилися з подачею документів протягом останніх місяців:

-на веб-сторінці як консульства, так і візового центру вільні дати подачі відсутні до 2013 року;

-маючи право на безкоштовну візу, не можна зареєструватися у консульстві, а візовому центрові все одно доводиться платити гроші;

-після відмови у візі центр всю відповідальність перекидає на консульство, а консульство – на візовий центр, тому незрозуміло, кому подавати апеляцію;

-візовий центр за додаткову платню пропонує «просунути» заявника по черзі, хоча офіційно подібні послуги не надаються;

-візовий центр за кожним разом вимагає інший набір документів на один і той же тип візи.

Платня за послуги візових центрів у різних містах – приблизно однакова, десь 200 гривень (20 євро). Якщо для бізнесменів це може й не гроші, то для студентів, які мають право на безкоштовні візи, це стає додатковим обтяженням. Влітку після перевірки польського МЗС майже у повному складі були звільнені працівники луцького консульства – там унаслідок службової перевірки було виявлено існування фіктивної черги, про що в установі знали. Найбільшого розголосу набула ситуація із візовим центром у Львові: у серпні там неможливо було подати документи ані напряму до консульства, ані через центр-посередник. Українське МЗС тоді заявило, що вирішення цієї проблеми є поза його компетенцією, а генконсул Польщі у Львові Ярослав Дрозд звинуватив у всьому шахраїв, які створюють фіктивні інтернет-черги, а громадян України закликав скаржитися на дії цих підставних осіб до міліції.

Істотна проблема – це відсутність єдиних стандартів роботи візових центрів. Наприклад, користувачка інтернету на блозі розповіла, як разом з подругою в Києві купила медичне страхування для поїздки до Польщі. Коли вона подавала його до візового центру у Львові, проблем не було, а от подрузі в Тернополі в центрі заявили, що таке страхування не підходить, треба купити нове – тут, в центрі, – і тоді все буде добре.

А ось ще цікавинка. Як повідомило наприкінці вересня Радіо Свобода, заступник директора Державного центру України із охорони персональних даних Володимир Козак вважає, що діяльність в Україні візових центрів не відповідає чинному законодавству.

Адже жодне з підприємств не надало документи, необхідні для офіційного дозволу на працю з персональними даними заявників.То як боротися з неякісним обслуговуванням у візових центрах? Перше – писати офіційні скарги до польських дипустанов або самого МЗС. Це саме там обирали конкретні організації як своїх посередників, і там мають відповідати за рівень наданих послуг. Друге – скаржитися до українських органів державної влади чи громадських організацій, що проводять моніторинг візової політики країн ЄС. Вони можуть виступити з офіційним запитом до конкретного консульства – із проханням пояснити ситуацію. Наприклад, Львівське обласне відділення Антимонопольного комітету України на прес-конференції 11 жовтня пообіцяло, що спільно з МЗС проведе розслідування у справі діяльності ПП «Візовий центр». За словами голови територіального відділення Андрія Бесараби, почати розслідування Комітет спонукала заява мешканця міста Лева про те, що візові центри не тільки не допомагають, а заважають отримати візи безпосередньо в консульстві Польщі. Якщо перенести дискусію з Інтернет-форуму в реальну площину, то існує можливість покращити ситуацію.

Ірина КРАВЕЦЬ

 

Новини від “Нашого вибору” в Телеграмі
підписатись