22 січня Україна відзначає національне свято – День Злуки. Історія походження цього свята сягає 1919 року, коли Українська Народна Республіка (УНР) та Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР) возз’єдналися в єдиній державі.
Сьогодні ця подія нагадує кожному українцеві про те, що ми єдина, могутня, соборна та незалежна країна. Возз’єднання УНР та ЗУНР стало відповіддю на спроби зовнішнього ворога роз’єднати Україну й український народ, протиставити українців один одному.
Минуло майже століття, а питання незалежності і цілісності України досі залишається актуальним. Останні два роки були не простими – Революція Гідності, злочинна анексія українського Криму, розв’язана Росією війна на Донбасі… З одного боку це ослабило нас економічно, країна щодня несе колосальні втрати, вмирають кращі сини нашого народу. А з іншого – випробування, що вкотре випали на нашу долю, зробили нас сильнішими, мудрішими та мужнішими. Вочевидь, саме у такі складні миті і гартуються найміцніші нації і народжуються найвідданіші патріоти та національні Герої.
Історія постійно вчить нас, і від того, наскільки розуміємо та засвоїмо ми ці уроки, залежить наше сьогодення і майбутнє. Роздумуючи над подіями, які відбулися навколо Дня Злуки, для мене найочевиднішими є щонайменше два висновки з історії.
По-перше – єдність, незалежність і свободу не дано нам раз і назавжди. Їх необхідно плекати щодня і бути готовим захищати навіть коштом власного життя. По-друге – Україна та Польща можуть бути насправді сильними, вільними і незалежними лише тоді, коли свої взаємини будуватимуть на фундаменті дружби, взаємної поваги та взаємодопомоги. Коли ми разом – ми справді непереможні.
В історії українського та польського народів було чимало прикладів і підтверджень цим аксіомам.
І чи не найяскравіший урок дають нам події 1919-1920х років: коли возз’єднана Україна під проводом Семена Петлюри та відроджена Річ Посполита на чолі з маршалком Юзефом Пілсудським сформували правдиве братерство зброї і вчинили справжні дива не лише над Віслою, але й над Дніпром, захистивши Європу від більшовицької навали.
Коли ми разом – ми можемо успішно протистояти навіть найбільшій загрозі європейській цивілізації. Це підтверджує сьогодення, в якому Польща і польський народ допомагає українцям відстояти свободу і територіальну цілісність у боротьбі, як і понад століття тому, з агресором зі Сходу. Бо насправді, допомагаючи Україні, Польща зміцнює також і власну безпеку, як і безпеку всього європейського континенту. Гасло українсько-польського військового союзу часів Семена Петлюри і Юзефа Пілсудського – «За свободу Вашу і Нашу!» – залишається актуальним.
В українській молитві є слова «В єдності – сила народу! Боже нам єдність подай!». Нехай ця молитва про єдність поширюється і на українсько-польське стратегічне партнерство. І я щиро вірю, що наші народи, які упродовж своєї історії зазнали безліч кривд і пройшли крізь горнило глибоких страждань, часто взаємних кривд, навчилися по- справжньому цінувати єдність і братерство, як запоруку власної свободи і незалежності.
Андрій ДЕЩИЦЯ
Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Польща