Вісті з України: січень – Наш вибір — інформаційний портал для українців у Польщі

Вісті з України: січень

4 Лютого 2016
Вісті з України: січень

Євроінтеграційні закони – крок уперед, два назад?

Під кінець 2015 року Верховна Рада України схвалила державний бюджет на 2016 рік, в якому, зокрема, врахувала поправку, внесену опозиційним депутатом Володимиром Мисиком, про те, що впровадження електронного декларування держслужбовців відбудеться не раніше 2017 року. На цей нюанс звернули увагу вже в січні, після того як бюджет підписав президент Петро Порошенко, адже Україна зобов’язалася перед Європейською Комісією ввести електронне декларування чиновників у першому кварталі 2016 року. Повіривши деклараціям Києва, Європейська Комісія 18 грудня дала «зелене світло» скасуванню віз для українських громадян.

Скандальною поправкою зацікавилася Єврокомісія та зажадала від української сторони пояснень. І хоча президент Петро Порошенко і міністр юстиції Павло Петренко пообіцяли помилку виправити, депутати Верховної Ради досі не змогли включити до порядку денного законопроект про скасування поправки, яка загрожує впровадженню безвізового режиму для України.

Для українців Польща зайняла місце Росії?

«Серед основних країн світу найбільшими симпатіями українців користується Польща», – такими є результати соціологічного опитування, які 13 січня опублікувала група «Рейтинг».

Згідно з дослідженням, тепло до західної сусідки ставляться 58% мешканців України (з них 13% – дуже тепло), 35% ставляться нейтрально, а 5% – негативно (з них 1% – дуже негативно). На другому місці – північний сусід Білорусь, а на третьому – Європейський Союз. А що з Росією? Північна сусідка України – на останньому місці рейтингу. До неї тепло ставляться лише 16% українців (з них 3% – дуже тепло), нейтрально – 21%, а негативно – 59% (з них 33% – дуже негативно).

Частина експертів вважає, що Польща у сприйнятті українців поступово займає місце, яке колись належало Росії, тобто найближчої для України слов’янської держави-сусідки та друга.

Потрійний газовий удар Києва по Москві

Часи, коли Кремль диктував Україні ціну на газ та умови його транспортування, здається, минули. В забуття канули також такі цифри, як 450 доларів за тисячу кубометрів російського газу, чи навіть 350 доларів.

Глава українського уряду Арсеній Яценюк 10 січня заявив, що Київ не купуватиме газ в «Газпрому», адже паливо, придбане на європейських ринках, – дешевше. Росія пропонує 212 доларів за тисячу кубів, а в Європі той же газ коштуватиме на 12 доларів менше. Наступного дня президент Петро Порошенко додав, що Україна взагалі може обійтися без російського блакитного палива.

А вже 19 січня Київ завдав другого удару, більш ніж у 1,5 разу підвищуючи ставку транзиту газу для «Газпрому» – з 2,7 до 4,5 доларів за тисячу кубометрів на 100 км. У ситуації, коли Євросоюз підкреслює, що Україна є і буде одним із головних транзитерів газу до ЄС, Москві залишається хіба що обурюватися.

Третій удар надійшов 22 січня, коли Антимонопольний комітет України оштрафував російський «Газпром» на 85 мільярдів гривень за зловживання монопольним становищем на ринку транзиту газу. Здавалося, накладання «газових кар» ще донедавна було інструментом виключно російської сторони проти Києва, а тут така несподіванка.

Український Донбас – завдання на 2016 рік

«У 2016 році має відбутися поновлення нашого суверенітету над окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях», заявив 14 січня президент Петро Порошенко на своїй першій цьогорічній прес-конференції. Глава держави додав, що повернення Донбасу має відбутися виключно мирним шляхом.

«Питання Криму і Донбасу плануємо вирішувати політико-дипломатичним і міжнародно-правовим шляхом. Оптимальним форматом для початку такого механізму я розглядаю формат «Женева плюс»: за участю наших партнерів з ЄС, США і, можливо, країн підписантів Будапештського меморандуму», – наголосив Петро Порошенко.

Україна більш корумпована, ніж Росія

У 2015 році Україна посіла 130-те місце серед 168 країн світу в щорічному «Індексі сприйняття корупції», який 26 січня опублікувала міжнародна організація з протидії корупції «Transparency International». І хоча наша держава за рік піднялася на 12 рядків, все одно залишається в останній третині списку, посідаючи ту саму позицію, що Іран, Камерун, Непал, Нікарагуа та Парагвай. Україну випередили всі сусіди: Росія – на 119-му місці, Білорусь – 107-ма, Молдова –  103-тя, Румунія – 58-ма, Угорщина та Словаччина – 50-ті, Польща – 30-та.

«Transparency International Україна», коментуючи новий індекс, зазначила, що Києву «вдалося трохи покращити показники завдяки збільшенню суспільного осуду корупціонерів, створенню антикорупційних органів і появі руху викривачів корупції». Проте «зволікання з реальним покаранням хабарників, а також збільшення корупційної складової у стосунках бізнесу та влади не дають Україні зробити рішучій крок уперед».

Опрацював Андрій ШЕРЕМЕТ

Новини від “Нашого вибору” в Телеграмі
підписатись

Євроінтеграційні закони – крок уперед, два назад?

Під кінець 2015 року Верховна Рада України схвалила державний бюджет на 2016 рік, в якому, зокрема, врахувала поправку, внесену опозиційним депутатом Володимиром Мисиком, про те, що впровадження електронного декларування держслужбовців відбудеться не раніше 2017 року. На цей нюанс звернули увагу вже в січні, після того як бюджет підписав президент Петро Порошенко, адже Україна зобов’язалася перед Європейською Комісією ввести електронне декларування чиновників у першому кварталі 2016 року. Повіривши деклараціям Києва, Європейська Комісія 18 грудня дала «зелене світло» скасуванню віз для українських громадян.

Скандальною поправкою зацікавилася Єврокомісія та зажадала від української сторони пояснень. І хоча президент Петро Порошенко і міністр юстиції Павло Петренко пообіцяли помилку виправити, депутати Верховної Ради досі не змогли включити до порядку денного законопроект про скасування поправки, яка загрожує впровадженню безвізового режиму для України.

Для українців Польща зайняла місце Росії?

TEXT WITH BTNS

«Серед основних країн світу найбільшими симпатіями українців користується Польща», – такими є результати соціологічного опитування, які 13 січня опублікувала група «Рейтинг».

Згідно з дослідженням, тепло до західної сусідки ставляться 58% мешканців України (з них 13% – дуже тепло), 35% ставляться нейтрально, а 5% – негативно (з них 1% – дуже негативно). На другому місці – північний сусід Білорусь, а на третьому – Європейський Союз. А що з Росією? Північна сусідка України – на останньому місці рейтингу. До неї тепло ставляться лише 16% українців (з них 3% – дуже тепло), нейтрально – 21%, а негативно – 59% (з них 33% – дуже негативно).

Частина експертів вважає, що Польща у сприйнятті українців поступово займає місце, яке колись належало Росії, тобто найближчої для України слов’янської держави-сусідки та друга.

Потрійний газовий удар Києва по Москві

Часи, коли Кремль диктував Україні ціну на газ та умови його транспортування, здається, минули. В забуття канули також такі цифри, як 450 доларів за тисячу кубометрів російського газу, чи навіть 350 доларів.

Глава українського уряду Арсеній Яценюк 10 січня заявив, що Київ не купуватиме газ в «Газпрому», адже паливо, придбане на європейських ринках, – дешевше. Росія пропонує 212 доларів за тисячу кубів, а в Європі той же газ коштуватиме на 12 доларів менше. Наступного дня президент Петро Порошенко додав, що Україна взагалі може обійтися без російського блакитного палива.

А вже 19 січня Київ завдав другого удару, більш ніж у 1,5 разу підвищуючи ставку транзиту газу для «Газпрому» – з 2,7 до 4,5 доларів за тисячу кубометрів на 100 км. У ситуації, коли Євросоюз підкреслює, що Україна є і буде одним із головних транзитерів газу до ЄС, Москві залишається хіба що обурюватися.

Третій удар надійшов 22 січня, коли Антимонопольний комітет України оштрафував російський «Газпром» на 85 мільярдів гривень за зловживання монопольним становищем на ринку транзиту газу. Здавалося, накладання «газових кар» ще донедавна було інструментом виключно російської сторони проти Києва, а тут така несподіванка.

Український Донбас – завдання на 2016 рік

«У 2016 році має відбутися поновлення нашого суверенітету над окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях», заявив 14 січня президент Петро Порошенко на своїй першій цьогорічній прес-конференції. Глава держави додав, що повернення Донбасу має відбутися виключно мирним шляхом.

«Питання Криму і Донбасу плануємо вирішувати політико-дипломатичним і міжнародно-правовим шляхом. Оптимальним форматом для початку такого механізму я розглядаю формат «Женева плюс»: за участю наших партнерів з ЄС, США і, можливо, країн підписантів Будапештського меморандуму», – наголосив Петро Порошенко.

Україна більш корумпована, ніж Росія

У 2015 році Україна посіла 130-те місце серед 168 країн світу в щорічному «Індексі сприйняття корупції», який 26 січня опублікувала міжнародна організація з протидії корупції «Transparency International». І хоча наша держава за рік піднялася на 12 рядків, все одно залишається в останній третині списку, посідаючи ту саму позицію, що Іран, Камерун, Непал, Нікарагуа та Парагвай. Україну випередили всі сусіди: Росія – на 119-му місці, Білорусь – 107-ма, Молдова –  103-тя, Румунія – 58-ма, Угорщина та Словаччина – 50-ті, Польща – 30-та.

«Transparency International Україна», коментуючи новий індекс, зазначила, що Києву «вдалося трохи покращити показники завдяки збільшенню суспільного осуду корупціонерів, створенню антикорупційних органів і появі руху викривачів корупції». Проте «зволікання з реальним покаранням хабарників, а також збільшення корупційної складової у стосунках бізнесу та влади не дають Україні зробити рішучій крок уперед».

Опрацював Андрій ШЕРЕМЕТ