Влада Польщі може зміцнити або послабити в державі антиукраїнську риторику. Ключовою буде позиція щодо вимог радикальних політиків і кресових середовищ (колишніх польських мешканців Західної України та їхніх нащадків).
У серпні 2015 року кресов’яни звернулися до новообраного президента Анджея Дуди з проханням позбавити голову Об’єднання українців у Польщі Петра Тиму наданої ще президентом Броніславом Коморовським державної нагороди Кавалерського хреста відродження Польщі. За оцінкою тих середовищ, Петро Тима заперечує вбивства поляків під час Волинської трагедії. На початку січня з канцелярії Анджея Дуди кресов’яни отримали листа, в якому сказано, що справа «зараз очікує на оцінку Капітули Хреста відродження Польщі». В ЗМІ набуло розголосу у формі думки, що публічне покарання «волинського брехуна» вже близько.
До ідентичних закидів щодо Петра Тими вдавався депутат партії Kukiz`15 Роберт Вінницький. Нещодавно у своїй інтерпеляції він запитував міністра внутрішніх справ і адміністрації про можливість узалежнення фінансування ініціатив ОУП від ставлення до «бандерівського геноциду на Кресах». Водночас ініціатори атаки на Тиму намагаються придущити будь-які прояви іншого погляду на справу. Тому нещодавно виступили проти історика Пшемислава Журавського вель Ґраєвського, який є дорадником міністра закордонних справ. В одній із соцмереж він солідаризувався з Петром Тимою такими словами: «Дурних, на жаль, у кожній нації вдосталь. На щастя, люди, які називають себе “кресовим середовищем”, не управляють Річчю Посполитою. Прийми, Петре, прошу, слова моєї солідарності в цій справі». Колективний герой запису зразу вийшов до прем’єр-міністра з вимогою негайної відставки П. Журавського вель Ґраєвського.
На даний момент є відповідь на ініціативу депутата Р. Вінницького. Відомство, до якого він звертався, наголошує, що не існує правових можливостей узалежнювати фінансову підтримку від поглядів або історичних оцінок лідерів нацменшинних структур. Слушно також наголошується, що такий спосіб міг би призвести до безпідставного зупинення підтримки проектів, які відповідають законним критеріям і служать збереженню та розвитку нацменшинної ідентичності. А також порушував би конституційну свободу виголошування своїх поглядів.
Кресов’яни й частина політиків роками дуже легко знаходять в українській громаді націоналістів, публічних пропагандистів тоталітарних систем та сіячів міжнаціональної ненависті. Вони вже домагалися делегалізації ОУП і заборони фестивалів української культури. В результаті ніяких покарань не було, а ОУП набагато легше, ніж прихильникам радикальних поглядів, довести свою відкритість. Лідери організації були, наприклад, серед ініціаторів та учасників спільного вшанування жертв у символічному для трагедії поляків Порицьку та українців у Сагрині. Петро Тима в контексті Волинської трагедії неодноразово публічно говорив про вбивства українською стороною невинних поляків. Не називав однак ці події геноцидом. Таким визнанням кресові середовища хотіли б закрити весь спектр проблем складного польсько-українського минулого й однозначно назвати винуватців. За якийсь час буде можливість переконатись, якою в цьому контексті є позиція польського президента. Варто також зазначити, що орден українському лідерові був вручений за сприяння польсько-українським відносинам. Доказів саме такої діяльності існує набагато більше, ніж згадується в цій статті.
Коментар:
Петро Тима
Голова Об’єднання українців у Польщі (ОУП)
Я думаю, що це абсолютно не випадкові дії. Моя особа становить тут лише претекст. Насправді йдеться про перевірку ставлення правлячої команди до України, української нацменшини й конкретно до ОУП. Тому складаються різні листи та депутатські інтерпеляції, які є формою вимушування до чіткого окреслення своїх позицій канцелярією президента й окремими міністерствами. Орден і дотації на українську культурну та освітню діяльність є тут лише аргументами. Інтерпеляції складають люди, які завжди були ворожі до нацменшин у Польщі та представляють радикально праві середовища. Тому це не дивує. Дивує реакція канцелярії президента. У її листі є сугестія, що справа розглядатиметься на повному серйозі.
Натомість стратегія видання “Nasz Dziennik”, яке розповсюдило цю інформацію, полягає на підігріванні теми в медіа, хоч досі немає якихось конкретних рішень. У такий самий спосіб справу підняли й відомі Інтернет-сайти, зокрема Кresy.pl, які віддавна не виявляють прихильного ставлення не лише до українців у Польщі, а й до подій в Україні. У тому ж контексті слід розглядати атаку з боку цих середовищ на Пшемислава Журавського вель Ґраєвського, який, будучи дорадником президента Анджея Дуди, відкрито висловив мені підтримку в справі ордена. Варто зазначити, що цю людину публічно атакують десь із 2013 року за його “неканонічний” підхід до Волинської трагедії. Тоді в одному з текстів політик заявив, що не підлягає сумніву справа вшанування загиблих і належна згадка про ті події в історії Польщі. Але чимось іншим, за оцінкою дорадника президента, є сучасна політика, яка потребує тверезого підходу.
Важливими були також його висловлювання стосовно фінансової допомоги Україні. Це викликало істерику серед частини радикальних політиків. Отже, орден – це лише один елемент інформаційної боротьби з Україною, нашою меншиною та організацією і щойно десь вкінці є моя скромна особа.
Григорій СПОДАРИК