«Для збереження темпу економічного зростання та за нинішньої демографічної тенденції до 2050 року Польща потребує притоку 5 млн емігрантів на свій ринок праці», — ідеться у звіті «Іммігранти з України як порятунок для польської демографії», який був опублікований у січні 2016 року. Такою була головна теза дискусії на тему імміграції з України у демографічному, економічному та правовому контекстах.
Публічні дебати на цю тему минулого тижня у Варшаві організувало Об’єднання підприємців та працедавців (Związek Przedsiębiorców i Pracodawców). Участь у дискусії взяли представники Міністерств: сім’ї, праці та соціальної політики, а також фінансів та внутрішніх справ і адміністрації.
«В 2022 році Польща почне різко старіти. Прородинній політиці в Польщі необхідна нині ефективна і продумана імміграційна політика. Діти, котрі не народилися 5 років тому, вже не народяться, а ті, котрі народяться зараз, вийдуть на ринок праці лиш через 20-25 років», — зауважив віце-міністр у Міністерстві сім’ї, праці та соціальної політики Бартош Марчук.
За даними звіту «Іммігранти з України як порятунок для польської демографії» Польща, на відміну від інших країн, має унікальний шанс та можливості для покращення економічної та демографічної ситуації в країні завдяки притоку українських трудових мігрантів. Як зауважили експерти, українців, на відміну від мігрантів з інших далеких країн, не треба навчати польської мови, давати їм житло, виплачувати соціальне забезпечення, взагалі утримувати їх — вони самі ідеально радять собі в усьому.
Нині у Польщі на різних підставах перебуває близько мільйона українців. За даними польського уряду, тут легально працює приблизно 650 тис. наших співвітчизників, нелегально — навіть до 270 тис.
В Об’єднанні підприємців та працедавців кажуть, що 52% поляків позитивно оцінює надання посвідки на постійне проживання українцям, котрі перебувають у Польщі (водночас 28% виступає проти цього). На запитання: «Іммігрантів якої національності Ви б хотіли приймати у Польщі», 33% (найбільше серед опитаних) назвало українців.
За інформацією Міністерства сім’ї, праці та соціальної політики, в 2010 році з 270-280 тис. зареєстрованих українців, котрі працювали у Польщі, лиш 22 тис. осіб подали заяви на пенсійне страхування. Натомість на кінець 2015 року в Установі соціального страхування (Zakład Ubiezpieczeń Społecznych) надійшло вже 101 тис. 150 таких заяв від українців, котрі працюють у Польщі.
«Ці дані підтверджуються, що українці приїжджають до Польщі працювати чесно і законно. Якщо говорити про відсоток іноземців на польському ринку праці, то саме наші східні сусіди становлять абсолютну більшість. Вони виконують просту працю у рільництві, м’ясопереробній сфері, збирають фрукти, прибирають, здійснюють цілодобову опіку над похилими людьми, що дуже важливо з огляду на динаміку старіння Польщі», — зауважив Марчук.
Більшість українців працює в Польщі на тимчасовій роботі на підставі Заяви про намір доручення виконання роботи іноземцеві, що дає можливість працювати не довше ніж 6 місяців упродовж 12 місяців. В 2015 році українцям було видано 763 тис. таких документів, а також 50 тис. Дозволів на роботу. У порівнянні з 2014 роком, у випадку дозволів зростання відбулося на рівні 91%, а заяв на рівні 105%. Ця динаміка, за словами учасників дебатів, викликана, перш за все, важкою економічною ситуацією в Україні та падінням курсу гривні.
«Я не розумію істерії, що пов’язана із прийомом іммігрантів з України. Це люди, які нам дуже світоглядно і культурно близькі, вони виконують дуже важку працю, за яку не хочуть братися поляки», — наголосив у свою чергу голова ОПП Цезари Казьмєрчак. «Я не думаю, що випускники європеїстики десь в Пултуску хотіли би працювати помічниками на фермі, адже більшість заяв про намір доручити виконання праці іноземцеві стосуються власне такої роботи», — додав він.
Казьмєрчак наголосив, що Польща нині потребує двох категорій працівників: це та робота, за яку поляки, як громадяни країни, що стає все багатшою, просто не хочуть братися, а також спеціалісти у різних ділянках. «Мені відомі кілька прикладів переїзду цілих українських IT-фірм, яких компанії з Німеччини, Франції чи Польщі перевозили до себе разом з родинами. Ці інформатики в Києві заробляли більше, ніж в Польщі. Вони переїхали сюди ще в період активної фази бойових дій на сході — радше з метою безпеки, а тому це не питання конкуренції в заробітній платі. А в Польщі бракує програмістів, які виїжджають на Захід. Крім того, нині польські підприємства з моторизації готові запросити 100 тис. механіків та інших спеціалістів. Їх зараз бракує на польському ринку праці», — зазначив він.
«Робота в Польщі для українців починає бути справді вигідною. Ця можливість вилізти з убогого життя в Україні означає, що Польща стає для українців „землею обітованою”. Вони також наш сильний інтеграційний і колонізаційний потенціал — це готовність приймати нашу мову, культуру та навіть ідентичність. Все це слід доповнити різними програмами, що допоможуть цим людям зробити старт в Польщі. Важливим питанням тут є вища освіта, адже вже нині майже 50% усіх іноземних студентів в Польщі — українці. Це ті позитивні сторони, які свідчать про те, що ми можемо впливати на інтеграцію українців у польське суспільство у позитивний спосіб», — відзначив Якуб Скіба.
Учасники дебатів зійшлись на думці, що у цьому процесі слід виключити будь-яку програму асиміляції українців, бо нав’язування чогось призведе лише до негативних наслідків.
«Прийом українців — це шанс для економічних та демографічних потреб Польщі і альтернатива нав’язуванню нам автоматичного прийому біженців з Близького Сходу та Північної Африки, які, як свідчить досвід країн Західної Європи, у 60% просто не хочуть працювати і живуть лиш на соціальну допомогу», — підкреслили промовці.
І хоча учасники дебатів відзначили, що Україна все ж має шанс на певний економічний розвиток, попри тотальну деструкцію держави і очевидну відсутність прогресу, в який так ще вірили 2 роки тому, глибока економічна та політична криза в Україні змушуватиме українців надалі виїжджати на заробітки до Польщі. «Я можу з впевненістю сказати, що упродовж наступних 5 років ми будемо мати постійний потік українців до Польщі», — відзначив Скіба.
Тарас Андрухович