У Польщі проросійські сили знищують українські місця пам’яті – хрести та пам’ятники, встановлені українцями з Польщі. Немає сумніву, що це елемент продуманої провокації, яка має погіршити польсько-українські відносини.
Спритність «новоросійських» мас-медіа
На початку березня цього року на старому греко-католицькому цвинтарі в селі Молодич (Підкарпатське воєводство, Ярославський повіт) зруйновано частину пам’ятника, який увіковічує вояків Української повстанської армії, полеглих у 1945–1947 роках. Відеозапис, знятий під час нищення монумента, розміщено 5 березня в мережі youtube. На ньому видно, як людина з замаскованим обличчям розтрощує молотом дошку з прізвищами воїнів. Короткий фільм, а також коментар до нього, відразу з’явилися на сайті проросійського порталу «Novorossia Today». Інформацію підписано іменем Давіда Гудзєца (Dawid Hudziec), який, співпрацює з «Novorossia News Agency». Слід зазначити, що польське Агентство внутрішньої безпеки вже цікавилося його інформацією про участь громадян Польщі в конфлікті на сході України на боці сепаратистів.
Згідно з даними, які подав Гудзєц, до знищення монумента причетна група осіб «Тихотемні». Вони вже раніше (восени та влітку 2015 року) паплюжили подібні монументи у Верхраті.
Ці пам’ятники на території Польщі (в основному в Підкарпатському воєводстві) встановлено в 90-х роках – на початку 2000. Ініціаторами є члени української меншини, в основному старше покоління, яке було виселено у 1946–1947 роках з території південно-східної Польщі. Нинішнім жителям сіл, де встановлено монументи, увічнення не перешкоджали роками. Кому й чому вони заважають саме зараз і чому такі випадки широко тиражуються «новоросійськими» мас-медіа?
Невипадковий час актів вандалізму
Петро Тима, голова Об’єднання українців у Польщі (найбільша організація української меншини в Польщі) заявляє, що знищення українських могил та пам’ятників, зокрема в Молодичі, є елементом заздалегідь продуманої і реалізованої провокації. Голова ОУП не має сумнівів, що знищення таблиць – це дії, інспіровані ззовні, які мають спровокувати подібні реакції в Україні. Тому в цій справі Об’єднання написало лист до міністра внутрішніх справ і адміністрації Польщі Маріуша Блащака.
«Акції руйнування і агресії проти української громади збільшилися протягом останніх двох років. Їх мета – викликати конфлікт на польсько-українському прикордонні і зірвати дії, які прямують до поліпшення відносин між нашими народами», – написано в листі.
Акти вандалізму на українських місцях пам’яті на південному сході Польщі особливо почастішали після анексії Криму та вторгнення російських військ в Україну. Тому легко здогадатися, що це важливо саме проросійським колам.
Якщо говорити про знищення пам’ятника в Молодичі, видається невипадковим теж момент, коли його розбито. Ймовірно, акт вандалізму вчинено, коли у Варшаві (4 березня) відбувалося засідання Консультаційного комітету президентів Польщі та України, на якому обговорювалися питання безпеки, стосунків з НАТО, захисту східного кордону ЄС та історичного діалогу. Подібне мало місце і перед 9 березня, коли в деяких польських містах були заплановані акції на захист Надії Савченко. Мета таких дій, на думку П. Тими, «змістити акценти в процесах мислення в польському суспільстві», яке досі солідаризується і приєднується до акцій на підтримку України.
Чи сподіватися чергових провокацій? На жаль – так, бо навіть самі «Тихотемні», які підписуються під актами вандалізму, ще минулого року заявили, що не збираються зупинятися. Можливо, чергові спроби погіршити польсько-українські відносини матимуть місце в липні, коли під час саміту НАТО у Варшаві планується проведення засідання НАТО–Україна.
Співпраця меншин
Жодного разу, коли відбувався черговий випадок руйнування могил і пам’ятників, польські правоохоронні служби не встановили особи зловмисника. Це заохочуватиме до чергових зловживань, результатом яких може стати не лише погіршення відносин між українцями та поляками, але й негативний вплив на імідж Польщі на світовій арені.
Тому після березневого засідання Консультаційного комітету президентів Польщі та України у Варшаві, де обговорювалося питання історичного діалогу, члени Об’єднання українців у Польщі, загальноукраїнської Спілки поляків України та Федерації польських організацій в Україні у справі увічнень звернулися до президентів України та Польщі. У листі до Петра Порошенка й Анджея Дуди вони закликають, зокрема, до «активнішого залучення лідерів національних меншин до міждержавного діалогу між Польщею та Україною, особливо у питаннях, які стосуються історичного минулого та місць пам’яті».
Члени організації сподіваються на позитивний розгляд свого прохання й мають надію на залучення своїх представників до робочих груп, які діють при Консультаційному комітеті.
Павло Лоза