Польсько-український гурт «ДаґаДана» («DagaDana») презентував у Варшаві свою четверту платівку «Меридіан 68» («Meridian 68»). Новий альбом — найбільш етнічний з-поміж чотирьох попередніх. Однак, цього разу крім слов’янського фолку, слухачі вирушають в екзотичну музичну мандрівку на Далекий Схід.
Вже багато років ДаґаДана багато подорожує світом. У цих мандрівках для учасників гурту найважливіше популяризувати польську та українську традиційні культури та виконувати пісні саме рідними мовами.
Упродовж восьми років музиканти з ДаґаДани поєднують елементи українського та польського традиційного музичного фольклору з авторською музикою, джазом, електронною музикою і легким роком. Цього разу виконавці вирішили повністю зосередитися на етнічний музиці, а саме поєднати слов’янський та далекосхідний фольклор. Опріч традиційних пісень з різних куточків Польщі та України (Курпівщини, Великопольщі, Волині, Поділля) в унікальному аранжуванні ДаґаДани, платівка містить композицію китайською мовою (виконану у техніці горлового співу). Її польсько-українська група записала у співпраці з відомим китайсько-монгольським гуртом з Пекіну. Музиканти з Далекого Сходу доповнюють теж альбом етнічними вставками на традиційних монгольських і китайських музичних інструментах.
Символічною є назва нової платівки. Працюючи над альбомом, музиканти долали сотні тисяч кілометрів від Ченстохови та Пекіном, містами, де кипіла робота над «Меридіаном 68». Музиканти відчули потребу пошуку спільного місця, де вони усі могли б зустрічатися і творити разом. Такою символічною «віссю» якраз посередині між цими містами став 68-ий меридіан.
Цікава графічна обкладинка альбому, яка теж закликає до мандрівки. Всередині знайдемо красиві ілюстрації, виконані українською художницею у стилі іконопису Ольгою Кравченко.
«Наш вибір» поспілкувався з Даною Винницькою після концерту у Варшаві в Національному інституті аудіовізуального мистецтва. Поговорили про створення «Меридіану 68», творчості ДаґаДани та планів на майбутнє.
«Новий альбом — це подорож на Далекий Схід, де ми знайшли своїх музичних побратимів»
Створення «Меридіану 68» почалося з того, що польське посольство у Китаї запросило музикантів до Піднебесної, аби ті, у зв’язку з початком Чемпіонату Європи з футболу Євро-2012, виступили на Китайському телебаченні, представляючи виконанням традиційної музики господарів спортивного заходу — Польщу та Україну. Тоді ж відбулося знайомство і далі співпраця з китайсько-монгольським гуртом North Lab (до речі один з музикантів — професор Пекінської музичної академії з спеціальності гри на монгольських інструментах та з горлового співу).
«Новий альбом — це подорож на Далекий Схід, де ми знайшли своїх музичних побратимів. Граючи з ними декілька годин поспіль, ми не промовили ані слова, але при цьому між нами було повне розуміння. Довкола відбувалися метафізичні речі: український степ переходив в монгольський степ, горловий спів змінювався білим. Етнічна музика стала головним джерелом для імпровізації та спільної гри з музичними друзями з Монголії та Китаю. Ця спільна гра надихнула нас на створення цього альбому-подорожі і зустрічі. Монгольська та китайська музика були для нас дуже свіжими, кардинально іншими, адже ми звикли до слов’янської і європейської музики», — відзначила Дана.
Після повернення з Китаю музиканти відчули неймовірну тугу за цією країною. Вони довго не розуміли, чому так відбувається. Відчуття суму поглиблювало знайомство з китайськими музикантами. Гурт все більше хотів повернутися до Китаю, аби разом з новими друзями продовжувати творити.
«Мене вразили там іншість, екзотичність, стриманість, діаметральність в традиції і культурі. Починаючи від смаків кухні, в якій поєднані гострота, солодкість, кислість, соленість. Так само в культурі. З одного боку, Пекінська опера з її надзвичайно авангардним звучанням для непідготованого слухача. А з іншого — всюди порядок, правильність», — пригадала вона.
«В усьому світі пісні пишуть на подібні теми»
Китайській публіці надзвичайно сподобалась музика ДаґаДани. Як розповіла Дана, після їхніх концертів вони тішилися, наче діти, навіть по-особливому аплодували їм. На думку вокалісти гурту, велике зацікавлення китайців можна розуміти так, що українці та поляки також їм видаються екзотичними, крім того, за її словами, їм цікава наша слов’янська вразливість.
А загалом польські та українські народні пісні тематично схожі та китайські та монгольські. Любовна пісня з китайської провінції Сичуань, що увійшла до платівки, належить до десятки найпопулярніших етнічних композицій у світі. Вона розповідає про велике, але нещасливе кохання.
«В усьому світі пісні пишуть на подібні теми. Про те, що дівчина не може знайти кохання, що чоловік повертається з війни, смуток та радість люди теж відчувають подібно, проте кожен надає їм інших слів і відтворює їх в музиці в іншому географічному просторі. Виявляється, що такі далекі культури можна легко поєднати, треба лиш сісти та почати грати», — відзначила співрозмовниця.
«Китай — дуже різний: з одного боку — дуже стриманий, з іншого — дуже теплий, несамовитий»
Після одного з концертів у музикантів брала інтерв’ю китайська журналістка, яка розповіла їм, що було б добре, аби вони приїхали з концертом у село Малан у 5 годинах їзди від Пекіна. Як виявилося, у цьому дуже бідному селі одна жінка відкрила музичну школу для дітей. За її задумом, музика в цій школі виконує роль музикотерапії.
«Журналістка сказала, що наша музика (ДаґаДани – ред.) є дуже чистою і їй би дуже хотілося, аби ці діти нас почули. У 2013 році нас запросили виступити в Забороненому імператорському місті у Пекіні. Після того ми поїхали у це село. Нас дуже тепло супроводжували та вітали. Коли ми туди приїхали, на нас збіглося погледіти усе село, адже ми були там першими іноземцями. Китайські діти приготували для нас несподіванку. Вони заспівали польську пісню “Kukołeczka kuka” і українську “Реве та стогне Дніпр широкий”. Я стояла із роззявленим ротом… А після нашого виступу вчителька школи обійняла нас, що загалом є рідкістю в Китаї і означає, що для них цей момент дуже важливий і вони пам’ятатимуть про це все життя. Китай — дуже різний: з одного боку — дуже стриманий, з іншого — дуже теплий, несамовитий. Він став для нас особливим місцем, до якого хочеться повертатися. Восени 2016 року платівка “Меридіан 68” має вийти теж в Китаї, а тому у нас там пройде довгоочікуваний концертний тур», — поділилася радістю Дана.
«Мелодії курпів гіпнотизують, а тому залишитися байдужими до цього польського регіону неможливо»
На платівці «Меридіан 68» є 11 пісень з різних куточків Польщі та України. Учасниця гурту відзначила, що як українці їй особливо цікаво було познайомитися з традиційною музикою курпів (етнічна група на терені Мазовецького воєводства — ред.)
«Я познайомилася з музикою та співом курпів під час етнічних майстер-класів, подорожуючи і збираючи фольклор. Це такі пісні як “U Jeziorecka”, “Jestem sobzie starozina”. Остання має дуже цікавий курпівський діалект і для самих поляків. Мелодії курпів гіпнотизують, а тому залишитися байдужими до цього польського регіону неможливо. Найбільше у цих піснях вражає їх глибока та прониклива мелодика, інтонація голосу, мова і спів», — відзначила співачка.
На платівці послухаємо теж біскупянську пісню «Rano rano ranusieńko». Її на альбом принесла інша вокалістка гурту Даґа Ґрегорович, перебуваючи на таборі традиційної культури у Великопольському воєводстві. У пісні «Siałem proso na zagonie» музиканти поєднали дві тематично близькі між собою пісні з Великопольщі та Бойківщини, а саме піснею «Тече річка невеличка», однією із багатьох, якої навчив Дану її дідо. Платівка містить теж веснянку з Волині «А в тому саду», пісню військової тематики з Вінничиниі «У полі береза».
«У цій пісні син повертається додому після війни, а його мати каже, що вона не рада його дружині, яка в пісні насправді уособлює травму та біль, які людина приносить на плечах з війни», — описала Дана.
«На сцені я маю мікрофон і можу теж говорити важливі для нас речі, говорити правду”
Особлива місце на музичному альбомі ДаґаДани має пісня «Пливе кача по Тисині». Музиканти заходили до студії в квітні 2014 року, свіжо після найгірших подій на Майдані. Як розповіла музикантка, вони відчували «потребу вилити цей біль крізь цю композицію на альбомі». З іншого боку, граючи концерти, Дана спочатку намагалася зрозуміти, що вона ще може зробити для українців.
«На сцені я маю мікрофон і можу теж говорити важливі для нас речі, говорити правду. Адже одним із інструментів, яким масово користується Росія, є пропаганда. Порівнюючи інформацію в мас-медіа Польщі, Німеччини, Австрії, або будь-де, я зрозуміла, що Росія має для кожної країни свою легенду, як саме подавати інформацію в тому чи іншому світлі, як налаштовувати проти нас. Ми почали грати цю пісню на концертах, і в залежності від країни, я почала говорити про ті міфи, які використовує Москва. Це я робила для того, щоб люди ставали пильними і слідкували за тим, які вони ЗМІ читають і щоб вони розуміли, що є цілі групи людей, які сидять в Інтернеті і творять іншу реальність, що немає нічого спільного з правдою. Це був такий мій маленький внесок, який я могла, перебуваючи на сцені, переказувати слухачам. Було багато зворушливих моментів. Наприклад, у Пекіні у повному залі на нашому концерті люди (не українці — ред.) кричали “Слава Україні!”», — згадує вона.
«Я хотіла б, щоб люди, які слухають нашу музику, виходили з наших концертів щасливішими»
Цікаво, що народження дітей у декого із учасників ДаґаДани надихнуло гурт до написання музики для дітей. І ось якраз заразу, у рамках «Львівського місяця» Європейської столиці культури, що саме проходить у Вроцлаві, ДаґаДана підготувала спеціальну дитячу програму, що складається з низки майстер-класів: виготовлення масок, написання арт-писанок, створення музичних інструментів, пластилінової аплікації, музичних майстер-класів, виготовлення ляльок-мотанок. Гурт вже зіграв концерт разом із презентацією книги для дітей Тараса та Мар’яни Прохасько «Куди зникло море?». Попереду концерт з лялькою UBU. А кульмінацією програми від ДаґаДани стане привітання весни на Вроцлавському ринку, де будуть гаївки зі спеціальними гостями.
Дана Винницька додала, що під час створення перших музичних платівок ДаґаДана взагалі використовувала багато дитячих інструментів. Музиканти хотіли, аби люди нагадали собі ті часи, коли вони були дітьми і не забували у собі дитину, яка вміє щиро радіти життю і розуміти, що насправді є важливим, не зважаючи на те, чим ти займаєшся. За її словами, нині цей музичний меседж не змінився.
«Як би це банально не звучало, я хотіла б, щоб люди, які слухають нашу музику, виходили з наших концертів щасливішими, щоб це був такий момент усвідомлення глибокого пережиття і визначення важливих пріоритетів в житті, особливо в контексті України. Хочеться, щоб люди зрозуміли, що є певні абсолюти: любов, стриманість, дружба, і щоб вони вміли цьому радіти, розуміючи, що коли ти маєш що їсти, маєш де спати, маєш когось поруч, то ти щаслива людина. Якщо ти цього ще не маєш, це теж не привід сумувати, а стати з крісла і пошукати», — відзначила музикантка.
Склад гурту ДаґаДана: Даґа Ґрегорович — вокал, електронна музика (Познань), Дана Винницька — вокал, піаніно (Львів), Міколай Поспєшальський — контрабас, бас-гітара, скрипка, бек-вокал (Ченстохова), Бартош Міколай Назарук — ударні.
Розмовляв Тарас Андрухович