Польські політики тиражують заяви про «мільйон українських біженців». Дані Управління до справ іноземців абсолютно спростовують цю інформацію.
Представники як правлячої партії Право і справедливість, так і опозиційної Кукіз’15 час від часу переконують поляків, що Польща не може приймати біженців з Сирії та країн Близького Сходу, адже “прийняла мільйон українських біженців”. Проте у реальності ситуація виглядає зовсім інакше: станом на 1 липня 2016 р. у Польщі є 17 біженців з України. Ще 229 осіб мають право до перебування у країні з гуманітарних причин, 10 — так зване толероване перебування, 43 — додаткову охорону. Ці дані подає Управління до справ іноземців у найновішому рапорті “Поточна ситуація стосовно України”.
Вперше аргумент про українських біженців у Польщі як привід для офіційної Варшави не приймати втікачів із зон конфлікту на Близькому Сході та у Північній Африці з’явився навесні 2015 р. під час президентської кампанії. Зокрема, про декілька десятків тисяч біженців з України говорив тоді ще кандидат у президенти Анджей Дуда. Пізніше політики та деякі експерти озвучували цифру 50 тисяч, 100 тисяч, а на момент підписання у вересні урядом Еви Копач порозуміння з Брюсселем, згідно з яким Варшава мала прийняти 7 тисяч біженців з Сирії, у публічній дискусії можна було почути про “500 тисяч біженців з України”.
Ця справа не викликала більшого резонансу, допоки новий прем’єр Польщі Беата Шидло у січні 2016 р. під час виступу у Європарламенті не заявила про “мільйон біженців з України, яких прийняла Польща”. Виступ Шидло тоді розкритикували політики Громадянської платформи та Новочесної, а також опозиційні ЗМІ. Посол України у Республіці Польща Андрій Дещиця виступив із становчою заявою, у якій нагадав, що згаданий мільйон — це дуже приблизна кількість українців, які у 2015 р. отримали польські візи та карти перебування, абсолютна більшість з них легально працює у Польщі та сплачує податки, тоді як статус біженця серед громадян України у Польщі мають лічені особи.
Відтоді аргумент про “мільйон українських біженців” на деякий час зник з польського публічного простору, проте політики Права і справедливості та Кукіз’15 знову почали його використовувати останніми тижнями. Так, фраза про “мільйон біженців” товаришувала дискусіям про т.зв. Волинську резолюцію Сейму. Беата Шидло знову згадала про українців, які “знайшли притулок у Польщі”, відповідаючи на заклик папи Франциска надавати допомогу втікачам з зон конфліктів. Голова канцелярії прем’єра Беата Кемпа у свою чергу підкреслила, що Польща прийняла двісті біженців з Донбасу (політик забула зазначити, що це були власники Карти поляка та члени їхніх родин, тому їхній приїзд до Польщі відбувався за окремою процедурою, яка не розповсюджується на інших громадян України — Ред.). Кемпа у розмові з журналістом з радіо RMF FM також додала, що у Польщі перебуває “мільйон економічних біженців”.
Натомість, як зазначається у згаданому рапорті Управління до справ іноземців, усього в проміжку між 2003 та 2016 рр. громадяни України склали у Польщі понад 6 тисяч подань про надання міжнародної охорони. Це менше ніж 5% від загальної кількості заяв.
Пік прохань про статус біженця у Польщі з боку українців припав на 2014 та 2015 рік — 2318 та 2305 осіб відповідно. На 31 липня 2016 р. українці становлять лише 10% від загальної кількості тих, хто просить про статус біженця у Польщі. Голова Управління до справ іноземців веде 549 справ щодо надання громадянам України міжнародної допомоги. При цьому 1566 громадян України на момент кінця липня отримують соціальну допомогу від голови Управління.
Статистики доводять, що більшість клопотань про надання статусу біженця у Польщі для громадян України закінчуються або відмовою, або закриттям справи. Починаючи з 2014 р., кільканадцять осіб щороку отримують додаткову охорону або згоду на толероване перебування. При цьому, абсолютна більшість позитивних рішень про надання статусу біженця для громадян України (16) була видана не керівником Управління, а Радою до справ біженців.
Більшість українців, яка намагається отримати статус біженця у Польщі, походить з Донецької області, 56%. 19% походять з Луганщини, 18% – з Криму (кримські татари складають близько 9% від загальної кількості аплікантів). Заявники це переважно чоловіки, проте вони часто складають подання також від імені родини. Вік — від 19 до 76 років. 73% мають середню освіту, 26% – вищу.
Варто додати, що частина заявників зі сходу України як привід для надання статусу біженця подає неможливість знаходження місця проживання в Україні через брак підтримки з боку влади та неприязне ставлення з боку населення в інших регіонах. Серед інших причин, зокрема, неможливість отримати належну медичну допомогу в Україні та страх перед мобілізацією до української армії.
У рапорті Управління до справ іноземців містяться також найновіші дані щодо мігрантів з України, які перебувають на терені Польщі на підставі дозволів на проживання. Від початку 2016 р. до кінця липня громадяни України склали у Польщі близько 44746 подань на дозвіл на тимчасове проживання, 4003 на постійне проживання та 535 на статус довготермінового резидента ЄС. При цьому у той самий період видано 30942 “децизії” про надання права на тимчасове проживання, 3663 про постійне проживання і 379 про резидента ЄС. 66% дозволів на тимчасове перебування видане у зв’язку із бажанням заявника працювати у Польщі.
Загалом, станом на 1 липня 2016 р. громадяни України мають у Польщі 83 тисячі дійсних карт перебування, це близько третини усіх іноземців, що проживають у Польщі на підставі цих документів. При цьому 57,5 тисяч мають право на тимчасове перебування, 22,5 тисячі — на постійне, близько 3 тисяч посідають статус довготермінового резидента ЄС.
О.Б.