Materiał ten jest dostępny również w języku polskim/
Цей текст також можна прочитати польською мовою
Ще в XIV столітті король Польщі Казимир ІІІ Великий вирішив захистити південні кордони країни та торговельні шляхи зі столичного Кракова до Великопольщі мережею фортифікаційних споруд. Саме відтоді на Краківсько-Ченстоховській височині почали з’являтися замки та фортеці, частина з яких уціліла до наших днів. Кам’яні бастіони будували на важкодоступних вапнякових скелях висотою до 30 метрів, а отже в народі їх почали називати «орлиними гніздами», звідси взялася й сучасна назва цього туристичного маршруту – «Шлях орлиних гнізд».
Щороку «Шлях орлиних гнізд», який простягається від Ченстохови (Сілезьке воєводство) до Кракова (Малопольське воєводство), відвідують тисячі туристів не лише з Польщі, а й із сусідніх країн: Німеччини, Чехії та Словаччини. У чому ж популярність цього туристичного маршруту? В поєднанні унікальних природних елементів (гордовитих останців, білих вапнякових скель, таємничих печер та чистих джерел) із перлинами оборонної архітектури (відреставрованими замками, руїнами колись неприступних фортець і середньовічними мурами).
Підкорити 170-кілометровий шлях та побачити кільканадцять об’єктів можна в будь-який спосіб: пішки (7–9 днів), на велосипеді (3–5 днів) або ж автомобілем (2 дні). Автор цієї статті не кваплячись проїхав «Шлях орлиних гнізд» на велосипеді за 4 дні. І пішу, і велосипедну траси зараховано до середнього рівня складності, адже дорога бігтиме під гірку майже стільки ж, що й з гори, і про це слід пам’ятати тим, хто вирішить обрати піший марш чи велосипед. А мандрівників із рюкзаками за плечима на трасі дійсно не бракує. Варто також додати, що офіційний велосипедний туристичний шлях (181 км) дещо відрізняється від пішого (161 км), але ніхто ж вам не забороняє змінювати один маршрут на інший, аби побачити все найцікавіше на шляху. Тільки пам’ятайте: інколи, в’їжджаючи на пішу стежку велосипедом, будьте готові, що з нього в певний момент треба буде злізти, адже для піших мандрівників підйоми крутіші, ніж для велосипедистів. З нічлігом також проблем не буде. Якщо ночувати в наметі – це не для вас, то на «Шляху орлиних гнізд» вистачає готелів, пансіонатів та агротуристичних господарств, які запевнять вам дах над головою за помірковану плату. З’їсти та просто відпочити теж можна.
Традиційно подорож розпочинається в Ченстохові (Częstochowa) – сакральному місті для всіх поляків – під Ясною Горою (Санктуарій Пресвятої Діви Марії Ясногорської). Перед початком подорожі варто відвідати монастир, аби побачити найголовнішу духовну реліквію Польщі – чудотворну ікону Ченстоховської Божої Матері (Чорна Мадонна), яку, до речі, в ХІІІ столітті Лев Данилович, син короля Данила Галицького, привіз у місто Белз і яка до середини XIV століття була іконою Руського королівства.
З Ченстохови вирушаємо на південний захід. За нецілих 20 км вам відкриються руїни замку в Ольштині (Olsztyn). І хоча від середньовічної фортеці залишилися лише зовнішні мури, стіни будинків та дві вежі (з яких видно монастир на Ясній Горі) – споруда вражає своїм розмахом. Відвідати рештки замку можна за невеличку плату.
За 30 км від Ольштина (шлях пролягає через мальовничий ландшафтний парк «Орлині гнізда») розташувався черговий об’єкт – замок у Мирові (Mirów). Нині тут тривають реставраційні роботи, які закінчаться відкриттям музею та туристичного центру, а поки що вхід усередину руїн фортеці заборонено. Але і зовні білий замок, який сягає своєю історією XIV століття, вражає монументальністю.
А от до наступного пункту нашої подорожі – королівського замку в с. Боболіце (Bobolice) – не треба довго їхати, адже він розташований лише 7 км від Мирова. Тут все виглядає інакше, бо замок (з XIV століття) у 2011 році відкрив свої брами для відвідувачів після тривалої реконструкції. Тут, зокрема, зупинявся польський король Ян ІІІ Собеський перед битвою під Віднем, а тепер у замку може зупинитися кожен бажаючий, адже тут нині розташовані готель, ресторан і конференційний центр. Замок у с. Боболіце буде вдалим місцем відпочинку для шанувальників кінних поїздок та польотів на повітряній кулі.
Наступний об’єкт нашої подорожі – це справжня перлина «Шляху орлиних гнізд» – замок Оґродзенець, що знаходиться в селі Подзамче (Podzamcze) за два кілометри від містечка (Ogrodzieniec). Дистанція від с. Боболіце – 25 км. Це один із найстаріших бастіонів на нашому шляху, початки якого датовано ХІІІ століттям. Споруда змінювала власників та стилі аж до пожежі 1702 року. У ХХ столітті руїни відремонтовано та відкрито для відвідувачів. Навіть у зруйнованому стані фортеця настільки захоплює своїм виглядом, що послужила декораціями для декількох стрічок, зокрема «Весілля» Анджея Вайди. Окрім того, в стінах замку гурт світової слави «Iron Maiden» зняв фрагмент для свого музичного фільму «Live After Death». Вхід до замку платний.
Білокаменний замок у с. Смолень (Smoleń), який побудовано в XIV столітті, розташований 13 км на схід від Оґродзеньця. Фортеця була зруйнована шведами в XVІІ сторіччі. Нині збереглися лише стіни нижнього замку з двома брамами, стіни верхнього замку й вежа заввишки 16 м.
За 12 км на південь ви знайдете чергові руїни, цього разу замку XIV століття в Бидліні (Bydlin). Історики досі сперечаються щодо призначення цієї споруди: дехто схиляється до того, що замок виконував не фортифікаційну, а сакральну роль, тобто високі мури охороняли святиню. Нині вони доступні для відвідувачів.
З Бидліна рухаємося на південний захід, аби побачити… пустелю. Блендовська пустеля довжиною 10 і шириною 4 км. З гори Чубатка (Czubatka) в місцевості Ключе (Klucze) – 13 км від Бидліна – відкривається неповторна панорама летючих пісків, оточених лісом, які від початку ХХ століття використовуються як полігон. Окрім того, саме тут в 1960-х роках проходили зйомки відомого фільму «Фараон» Єжи Кавалеровича.
Долаємо ще 7 км у південному напрямку і потрапляємо до відреставрованого замку в Рабштині (Rabsztyn). Кам’яна фортеця з’явилася тут у ХІІ ст., а в XVII було добудовано палац у стилі ренесанс, рештки якого збереглися донині. Невдовзі замок знищили шведські війська, а часткова реставрація завершилася в 2009 році (можна побачити головну браму та за символічну плату відвідати сторожову вежу).
Знову прямуємо на схід і через 10 км в’їжджаємо в одну з найдовших у Польщі одновуличних місцевостей – Сулошова (Suloszowa), яка простягається на 9 км і знаходиться в мальовничому вапняковому каньйоні. З краю Сулошової розташований черговий замок «Пєскова Скала» (Pieskowa Skała). Цього року, після дворічної реновації, фортеця в стилі ренесанс знову відчинила свої брами для туристів. Безперечно, ця споруда – найкраще збережений замок на «Шляху орлиних гнізд». Під фортецею слід звернути увагу і навіть сфотографуватися на фоні «Палиці Геркулеса» (Maczuga Herkulesa) – характерної 25-метрової вапнякової скелі в кшталті булави.
Від замку «Пєскова Скала» розпочинається мальовничий «Ойцовський національний парк» (Ojcowski Park Narodowy), який простягається на кілька кілометрів і завершується за кільканадцять кілометрів від Кракова.
У парку слід обов’язково відвідати замок в Ойцуві, скелю Краківська брама та печеру Локетка (Jaskinia Łokietka), в якій, за легендою, деякий час переховувався король Польщі Владислав Локетек. Печера дійсно варта уваги: вона має свої коридори, галереї та сталактитні зали. Звичайно, вхід до неї платний. Зверніть увагу, що температура в печері взимку та влітку є постійною і становить близько 7 градусів, отже пам’ятайте про теплий одяг . До того ж не раджу відвідувати це місце особам, які бояться кажанів. В Ойцуві також варто з’їсти місцеву копчену форель (пструг).
Їдемо кільканадцять кілометрів від «Ойцовського національного парку» і потрапляємо до фінального пункту нашої подорожі «Шляхом орлиних гнізд» – на пагорбі Вавель (Wawel) у Кракові (Kraków) розташована резиденція польських королів.
Замок веде свою історію від ХІ століття – саме тоді, коли місто стало столицею Польщі. Нині – це один із найбільш популярних музеїв країни. Варто додати, що в Кафедральному соборі на Вавелі (Katedra Wawelska) поховані польські королі (зокрема, Казимир Великий, Владислав Ягайло та Ян ІІІ Собеський, видатні письменники (Адам Міцкевич, Юліуш Словацький) та політичні діячі XVIII, ХХ та ХХІ сторіч (Тадеуш Костюшко, Юзеф Пілсудський, Владислав Сікорський та Лєх Качинський).
Ось і добігла кінця наша подорож «Шляхом орлиних гнізд» із Ченстохови до Кракова, а хто подолає цей маршрут і побачить на власні очі красу, яка застигла в камені й вапняку, шелестить травою та листям дерев, сурмить джерелами, – той може вважати себе справжнім орлом.
Андрій ШЕРЕМЕТ
Фото автора статті, мапа з сайту teamsport.krakow.pl
Вперше опубліковано у 2018 році