Триває ініціатива Організації української молоді в Польщі «Пласт» – «”Пласт” у моєму місті». Її автори розраховують, що до неї приєднаються громадяни України, які навчаються і проживають у польських містах.
Акція триває до кінця грудня цього року. Щоб долучитися, вистачить заповнити анонімну анкету на сайті plast.domiwka.info.
– Ми бачимо, що недостатньо пластових зустрічей у великих містах, де нас найбільше. Нині в Польщі проживає щораз більше громадян України, отже створюються реальні можливості організувати «Пласт» навіть там, де раніше його не було, наприклад у Лодзі чи Познані, – пояснює ідею ініціативи представниця керівництва організації у Польщі Олена Боднар. – Серед молодих громадян України, які проживають у різних містах Польщі, є пластуни, які є дуже добрими виховниками. Ми також розраховуємо на них.
Після отримання анкет організатори будуть контактувати з зацікавленими особами і, відповідно до ситуації в даному місті, організовуватимуть навчання, пластові зустрічі для дітей і молоді й пробуватимуть створювати пластові осередки.
– Звичайно, частина пластунів з України після переїзду до Польщі на навчання чи працю просто перестає діяти і не бере участі в роботі організації, – ділиться спостереженнями
О. Боднар. – Проте має надію, що до ініціативи долучаться теж батьки, які хочуть, щоб їхня дитина спробувала «пластове» життя.
Що цікаво, саме завдяки громадянці України сьогодні «Пласт» діє у Вроцлаві. З великим запалом до цієї ідеї підійшла одна мама, завдяки чому з жовтня в місті проходять регулярні зустрічі пластунів. Зараз їх близько двадцять осіб. Ініціатором зустрічей, які називають «сходинами», є Леся Савицька. Вона з сім’єю живе в Польщі вже два роки.
– Ще минулого року ми пробували зацікавити дітей «Пластом». З початком цього шкільного року знайшли двох виховників, тобто людей, які готові взяти на себе активну участь у проведенні пластових сходин. Нам уже вдалося організувати заняття дітей у двох вікових категоріях, – розповідає Л. Савицька. Вона планує провести чергові презентації про організацію «Пласт», щоб заохотити нових осіб. Українка, яка приїхала до Вроцлава з Києва, сама не належить до організації. Проте пластуном є її син.
– Щоб діти брали активну участь у «Пласті», довелося мені самій його організувати, – зазначає Л. Ставицька, яка вважає, що «Пласт» – це в основному спосіб патріотичного виховання дітей.
– Проживаючи в Польщі, для нас важливо знати і пам’ятати, хто ми і чому називаємося українцями. Крім цього, «Пласт» вчить самоорганізації. Взагалі це хороша ідея виховання й розвитку дитини, – пояснює жінка.
Українська молодіжна організація «Пласт» у Польщі минулого року відзначала 25-річчя існування. Її дії завжди були спрямовані на виховання в україномовному просторі та знайомство з українською культурою дітей і молоді, які проживають за кордоном. Батьки, які зараз висилають своїх потіх на пластові події, бачать також інші переваги.
– «Пласт» – це навчання колективній праці. Тут не приживаються індивідуальності, які думають тільки про себе. А це сьогодні притаманне для багатьох середовищ. Просто я через своїх дітей помічаю, наскільки важливий у «Пласті» колектив, – заявляє Тарас Терещук з міста Катовиці, син і дочка якого беруть участь в організації. – А це дуже важливо, бо нині вміння працювати в команді – одна із основних вимог, щоб знайти хорошу роботу. Пластові табори – це також місце, де молодь вчиться спілкуватися в реальності, а не віртуально. Тому під час зустрічей не можна вживати мобілок, користуватися, наприклад, Фейсбуком. У 1990 році, коли в Польщі відроджувався «Пласт», він не мусив виконувати такої терапевтичної функції, як зараз.
– Нам треба бути реалістами – звісно, після табору діти повертаються до своїх старих звичок. Однак по своїх дітях бачу, що їх не доводиться змушувати відкласти комп’ютер і їхати на природу, – спостерігає Т. Терещук. Ще одна перевага «Пласту» – оздоровчий характер таборів. Батьки й самі пластуни часто підкреслюють, скільки хорошого дає їм можливість перебування на природі. Такі думки – це сигнал про зміни, які відбулися в українській громаді в Польщі. У 90-ті роки учасниками таборів були діти з малих містечок і навіть сіл. Вони майже постійно мали контакт із природою. Через відплив українців до більших міст, який відбувся протягом останніх 25 років, тепер у табори приїжджають переважно діти з великих міських центрів.
– Думаю, ми зможемо організувати структури в найбільших міських осередках. Потрібні лише люди й бажання. Вірю, що це буде можливо за підтримки і з допомогою українських дітей та молоді, їхніх батьків, студентів, яких із кожним роком приїжджає до Польщі все більше, – сподівається Олена Боднар.
***
Більше про «Пласт» у Польщі та ініціативу «”Пласт” у моєму місті» можна дізнатися на сайті: plast.domiwka.info.
Павло ЛОЗА
Фото автора