Доступ в Інтернет і широке використання цифрових ресурсів на підприємствах стає обов’язковою вимогою в бізнесі, а також на малих і середніх підприємствах. Особливо в той час, коли Європейська Комісія, бажаючи зробити з ринку Європейського Союзу світового лідера в галузі електронної комерції, запропонувала створення так званого Єдиного Цифрового Ринку (Digital Single Market, DSM). Зміна та уніфікація правового регулювання, зокрема, в сфері поштового, авторського чи митного права, надасть для багатьох компаній можливість вийти зі своїми послугами на європейський ринок, дозволяючи транскордонну торгівлю. Це також величезна можливість для компаній з України, які з 2014 року пов’язані з ЄС угодою про асоціацію, яка передбачає створення зони вільної торгівлі та запровадження в Україні значної частини законодавства ЄС. Між тим, як випливає з дослідження, проведеного DELab у Варшавському університеті, на малі та середні підприємства України чекає довгий шлях конкуренції з компаніями інших європейських країн, аби надати свою пропозицію клієнтам.
Мобільний Інтернет для обраних
ІТ-інфраструктура в Україні знаходиться в гіршому стані у порівнянні з іншими країнами ЄС. Зокрема, найгірша ситуація з широкосмуговим мобільним зв’язком – по всій території країни, в цілому, не має доступу до мережі 4G, зазначається у дослідженні. Незважаючи на це, рівень доступу до високошвидкісного Інтернету серед українських малих та середніх підприємств є відносно високим (93%) і близьким до середньоєвропейського показника, який для країн “старого” ЄС (EU15: Австрія, Бельгія, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Ірландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Іспанія, Швеція та Великобританія) становить 95%, а для нових членів (NMS13: Болгарія, Хорватія, Кипр, Чехія, Естонія, Угорщина, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Румунія, Словаччина, Словенія) – 98%. Однак, проблема полягає в підключенні до мережі широкосмугового зв’язку, до якого має доступ близько 62% українських компаній, порівняно з 94% компаній в EU15 і 90% серед NMS13.
Великою проблемою для країни є також поширення зони покриття мобільного Інтернету. Несприятлива політика уряду в попередні роки призвела до того, що продаж ліцензії на мережу 3G телекомунікаційним компаніям почався тільки на початку 2015 року, одночасно даючи Україні останнє місце серед європейських країн з доступом до швидкісного мобільного Інтернету. В даний час такі послуги, незважаючи на розвиток мобільного зв’язку на території України, як і раніше доступні насамперед у великих містах. Продаж ліцензії на мережу 4G з більш високою швидкістю та пропускною здатністю ще навіть не розпочався.
В Інтернеті присутні менше половини компаній
Незважаючи на те, що український ринок праці характеризується досить високим і постійно зростаючим числом фахівців в сфері IT, серед середньостатистичних працівників малих і середніх підприємств рівень користування всесвітньою мережею, знань інструментів і можливостей, які вона дає, є відносно низьким. Згідно з даними, зібраними DELab, тільки 35% працівників дійсно використовують Інтернет для роботи. Пов’язано це з тим, що лише 40% компаній має свій сайт, порівняно з 79% у країнах старого ЄС і 69% серед NMS13. Україна, до речі, в цьому плані гірша не тільки за країни ЄС, але й Туреччину і Македонію. Беручи до уваги, як компанії використовують Інтернет, і в якій мірі він застосовується для просування компаній, не дивує той факт, що більше половини з них в мережі взагалі відсутня. Серед країн UE15 59% фірм пропонує на своїх сторінках каталоги і прайс-листи своєї продукції, в той час як тільки 23% українських підприємств використовує таку можливість, і тільки 7% з них дає можливість замовлення або резервування товарів і послуг в Інтернеті.
З іншого боку, варто звернути увагу, що пропоновані українськими банками технології електронних платежів для переказів та їх ефективне співробітництво з компаніями на території країни, ймовірно, впливає на той факт, що 8% місцевих підприємств приймає платежі онлайн, в той час як в країнах старого ЄС це практикує 7% компаній, а серед нових членів – усього 5%.
Соціальні медіа – це контакт з діловими партнерами
Присутність українських компаній в соціальних мережах також знаходиться на низькому рівні. Такими платформами, як Facebook чи Google+, користується лише 16%. Для порівняння, в країнах EU15 це 43% фірм, а серед NMS13 – 34%. Youtube та інші платформи обміну мультимедійними файлами малі і середні українські підприємства використовують на 10%, що істотно не відрізняється від середнього по ЄС – 15% для країн EU15 і 11% для NMS13. Однак, в той же час 14% компаній старого ЄС та 8% компаній NMS13, представлені на платформах для ведення блогів і мікроблогів, наприклад Twitter, а серед українських підприємств цей показник становить всього 5%.
Однак, існує група інструментів, в роботі з якими українці на диво випереджають всі інші європейські країни – йдеться про обмін інформацією, участь у створенні і редагування веб-сайтів на основі Wiki. Таким чином задіяно до 18% українських компаній, у той час як у країнах EU15 цей метод використовує тільки 5%, а серед країн NMS13 ще менше – близько 4%.
Варто звернути увагу, що основною метою використання соціальних медіа в комунікації українських підприємств є співпраця з бізнес-партнерами та організаціями (14%) і формування іміджу (14%), в той час як в інших європейських країнах, крім надання інформації про компанію та її продукти, важливий також контакт з клієнтом.
Перед українськими підприємствами стоїть як безліч проблем, так і можливостей, пов’язаних з підписанням угоди про асоціацію з Європейський Союзом та введенням Єдиного Цифрового Ринку. Основні з них – зростання інтернет-інфраструктури в країні, мобільного та широкосмугового Інтернет доступу, підвищення компетентності в сфері цифрових технологій серед працівників малих і середніх підприємств та студентів.
О.Д./ JJ Communications