Фонд «Український дім» з нагоди свого 15-річчя вручив у Варшаві 16 стипендій талановитим дітям з України. Вибір стипендіатів відбувався за допомогою конкурсу. Учасників оцінювало журі у трьох категоріях – «Наука», «Спорт» і «Мистецтво». Розповідаємо більше про п’ятьох переможців у категорії «Спорт».
26 листопада у Варшаві відбулася урочиста церемонія вручення стипендій дітям з України, що здобули перемогу у конкурсі, організованому фондом «Український дім» з нагоди 15-річчя існування організації.
Учасники конкурсу повинні були, зокрема, надіслати відеопрезентацію, написати мотиваційний лист, а також додати необхідні дипломи та рекомендації. До складу журі у категорії «Спорт» увійшли хореографка Катерина Пойда, футболістка Ольга Соколенко та співробітник Українського дому Олександр Городецький.
«Ми були шоковані кількістю дітей-чемпіонів різних рівнів та дітей, які вже дуже близькі до цього. Надихає те, що, попри труднощі, вони продовжують займатися, хтось вдома, хтось чіпляється за будь-які можливості, хтось віддає навіть більше, ніж може, заради мети. Тому оцінювати було іноді складно, бо у кожного різна доля. Але переможці нашої категорії дійсно найталановитіші діти з усіх зголошених», – поділилася у коментарі для «Нашого вибору» Катерина Пойда.
«Наш вибір» поспілкувався з лауреатами конкурсу і їхніми батьками. Розповідаємо про стипендіатів, які отримали сертифікати у розмірі 5 тисяч злотих за свої досягнення у категорії «Спорт».
Іван Данчук
Вік: 7 років.
Місце проживання: Варшава.
Місце походження: Гостомель.
Захоплення: дзюдо.
Іван Данчук народився у місті Гостомель (Київська область). У віці 4 років хлопчик захопився бойовими мистецтвами. Він відвідував секцію карате у Бучі. Однак у 2022 році він, разом з мамою та молодшим братом, змушений був переїхати до Варшави. І вже у Польщі Іван почав відвідувати секцію дзюдо. «Ваня брав участь у місцевих змаганнях. А регулярне відвідування занять та зацікавленість у цьому виді спорту позитивно впливає на усі сфери життя мого сина», – розповіла у мотиваційному листі мати переможця Марія Мусінова. Вона також зазначила, що батько Івана та його молодшого брата від початку повномасштабного вторгнення боронить Україну.
У варшавській секції Івана характеризують як хлопчика, який виявляє зосередженість та бажання брати участь у тренінгах. Його тренер Пьотр Карольковський зазначає, що Іван справно відвідує заняття два рази на тиждень та регулярно бере участь у змаганнях з дитячого дзюдо. Йому також вдається посідати призові місця.
Хлопчик мріє про наявність матів і манекену для тренувань. Як зазначає мати переможця, це дасть йому додаткову можливість для тренувань, а також додасть впевненості у власних силах, поліпшить фізичне та ментальне здоров’я та закріпить навички самооборони. «Манекен і спортивні мати стануть у пригоді й молодшому брату Вані. Він його дуже любить і вони разом тренують вправи з дзюдо. А наявність манекена знизить напруження та кількість бійок між братами», – додала Марія.
Виграну стипендію мати переможця витратить на придбання необхідного спортивного обладнання та на оплату занять у секції дзюдо.
Євгенія Гамаш
Вік: 11 років.
Місце проживання: Варшава.
Місце походження: Київ.
Захоплення: Плавання.
Євгенія Гамаш захопилася плаванням, коли їй було 7 років. Вона відвідувала секцію плавання у Києві. Проте від початку повномасштабного вторгнення вона, разом з мамою, проживає у Польщі. Спочатку родина зупинилася у Кракові, але згодом переїхала до Варшави.
За 4 роки занять Євгенії вдалося опанувати усі стилі плавання. Вона має три медалі за перші місця у змаганнях у Києві та Варшаві, навчилася пірнати на глибину 25 метрів, а також змогла проплисти 2 кілометри кролем без зупинки. Як зазначила у коментарі для «Нашого вибору» мати Євгенії Ольга, її донька часто згадує київську секцію плавання та порівнює її із польською. «Вона робить висновки, бачить плюси й мінуси. Нам комфортно у Польщі, проте Євгенія дуже хоче повернутися до України та брати участь у міжнародних змаганнях з плавання», – розповіла мати переможниці. Ольга також додала, що основною метою Євгенії є перемога в Олімпіаді у складі збірної України.
У Варшаві та Кракові Євгенія займалася з українськомовними тренерами. Наразі вона навчається під керівництвом майстра спорту України міжнародного класу з плавання та учасника олімпіади в Афінах Дениса Сизоненка. Він характеризує свою підопічну як слухняну та цілеспрямовану. «У Євгенії є інстинкт самозбереження. Тобто, коли вона відчуває, що їй стає важко, вона технічно збавляє інтенсивність. Але якщо перед нею поставити завдання пливти швидко, то вона зробить все і в неї досить непогано вийде», – написав він у характеристиці Євгенії.
Серед інших захоплень Євгенії – малювання та шахи. Дівчинка вміє малювати з натури та часом приймає нестандартні творчі рішення. Зокрема, вона намалювала чорною аквареллю Віляновський палац. Пізніше ця робота експонувалася на тимчасовій виставці у палаці, а один колекціонер висловив бажання придбати цей малюнок. Також Євгенія любить малювати тварин і персонажів Аніме (японської анімації). Наразі вона створює комікс про мавп. «Це фантастичні людиноподібні істоти, яких вона вигадала сама, дуже стильні й цікаві. Їхні пригоди, саркастичні діалоги, веселі вибрики сюжетно дуже несподівані. Мені надзвичайно подобається їхня емоційність, сама динамічність малюнків і сюжетів, як і належить коміксам. Євгенія хоче й надалі створювати комікси, мультфільми, тож намагатимемося розвивати і цей її талант. Але уже зараз, я добре бачу, що чимало її малюнків могли б проілюструвати сучасні дитячі, а може й дорослі, книжки», – розповіла Ольга.
Виграні кошти Євгенія планує витратити на професійні окуляри для плавання «Aqua Sphere XCEED Titan» від Майкла Фелпса (олімпійського чемпіона – ред.) та на оплату занять у секції.
Ігор Коробець
Вік: 14 років.
Місце проживання: Щецин.
Місце походження: Старобільськ.
Захоплення: бокс.
Ігор займається боксом з самого дитинства. Спочатку йому було важко змусити себе ходити на тренування, але згодом він вже не міг уявити свого життя без цього виду спорту. Пізніше хлопець також почав відвідувати музичну школу (клас фортепіано), захопився малюванням, танцями та брав участь в олімпіадах з математики, фізики та хімії (і навіть посідав призові місця). «Він всесторонньо розвинута дитина. У нього добра пам’ять, він запам’ятовує ноти, вчиться на відмінно у школі», – розповідає про сина Оксана Коробець.
Ігор народився у Старобільську. Його мати – вчителька української мови, а батько – колишній територіальний менеджер Укрпошти. У родині ніхто не займався ані спортом, ані творчістю. «Ми вирішили, що треба дати дитині усе, що ми можемо, а далі він вже сам вирішить, куди він піде: у науку, музику чи спорт», – говорить Оксана Коробець.
Ігор, разом з родиною, приїхав до Щецина у 2023 році. До цього часу родина проживала у Старобільську, який від 2022 року перебуває під російською окупацією. «Ми чекали, бо звільнили Куп’янськ, Ізюм, а до нас залишалося зовсім небагато. Ми думали, що нас також звільнять, але, на жаль, цього не сталося. Тож ми вирішили, що нам немає що там робити. Плюс діти не ходили до школи й нас почали викликати туди, де Ігор раніше навчався. Нам сказали, що потрібно відвідувати школу, бо інакше діти підуть до інтернату. Тому ми вирішили не брати російські паспорти, а просто виїхати», – поділилася у розмові з кореспонденткою «Нашого вибору» Оксана Коробець. Вона також додала, що у місцевих школах навчання відбувається за російською програмою.
Як розповіла мати переможця, виїхати з окупованого міста було важко. Для цього родині довелося продати автівку, оскільки потрібно було заплатити 400 євро за кожну людину, щоб виїхати з-під окупації. Також на виїзді з міста росіяни ретельно перевіряли кожного члена родини.
«Складно було кинути усе своє життя, але ми взяли рюкзаки, продали машину та виїхали маршруткою через Росію. Ми пройшли усі кола пекла: розмови з ФСБ і перевірки. У дітей навіть перевіряли взуття. Усіх нас допитували. Ми три дні виїжджали. Це був жах», – розповідає Оксана Коробець.
Навіть попри російську окупацію, Ігор продовжував відвідувати тренування. А коли родина переїхала до Польщі, хлопець почав відвідувати секцію й займатися з українським тренером. Однак процес адаптації у Польщі дався Ігорю досить важко. Втім, як зазначає Оксана Коробець, попри бажання родини повернутися до України, вона намагається зробити усе, щоб її діти влилися до польського суспільства.
Ігор має перший юнацький розряд у спорті. В Україні він постійно брав участь у боксерських змаганнях, став чотириразовим чемпіоном Луганської області та багаторазовим чемпіоном Старобільська. Хлопець мріє представити Україну на Олімпійських іграх і прагне далі розвиватися у спорті. «Бокс виховав мене, зробив сильнішим, загартував характер. З кожним тренуванням я стаю ближчим до цілі. Рік тому моє життя перевернулося. Я змінив країну, змінив оточення – змінив усе. Але бокс залишився зі мною», – розповів Ігор у відеопрезентації.
Виграну стипендію Ігор планує витратити на купівлю спортивного спорядження, яке необхідне йому для тренувань. Як зазначив хлопець у мотиваційному листі, це допоможе йому краще підготуватися й брати участь у змаганнях, під час яких він зможе показати, на що він здатен.
Владислав Руденко
Вік: 14 років.
Місце проживання: Лодзь.
Місце походження: Одеса.
Захоплення: карате.
Владислав народився в Одесі. З 5 років він займається карате і вже не уявляє свого життя без цього виду спорту. Навіть після переїзду він одразу записався до карате-клубу у Лодзі й щоденно тренується. Владислав постійно бере участь у змаганнях, як українських, так і міжнародних.
Коли Владиславу було 8 років, він вперше брав участь у міжнародних змаганнях і посів на них перше місце. У серпні 2024 року став бронзовим призером на чемпіонаті України. У вересні цього року Владислав також посів друге місце у змаганнях у Хорватії. «Я мрію потрапити до збірної України та брати участь у Чемпіонаті світу», – зазначив Владислав у своїй відеопрезентації. Він також додав, що у вересні йому майже вдалося досягти мети, проте він поступився усього одним балом спортсмену із Запоріжжя. Однак Владислав продовжує тренування, оскільки перемога у різних змаганнях – це важлива частина, щоб потрапити до складу української збірної на Чемпіонаті світу.
Мати Владислава Наталія є вдовою, яка має чотирьох дітей. Тож тільки вона займається вихованням дітей і розвитком їхніх здібностей. Як вона зазначила у мотиваційному листі, тренер Владислава одразу побачив у хлопці потенціал, а сам Владислав бачить своє майбутнє тільки у спорті. «Я докладаю усіх зусиль до розвитку його здібностей. Владислав із самого дитинства мріє представляти свою батьківщину на світових змаганнях», – написала вона.
Отриману стипендію родина планує витратити на фінансування поїздок для участі у різноманітних змаганнях.
Олександра Зінченко
Вік: 14 років.
Місце проживання: Варшава.
Місце походження: Харків.
Захоплення: балет.
Олександра захопилася балетом, коли їй було 3 роки. Вона побачила в телевізорі як танцюють балет і вирішила, що теж хоче опанувати цей вид танцювального мистецтва. Відтоді дівчина відвідує балетну школу й присвячує балету більшу частину свого життя.
Олександра народилася у Харкові. У її родині ніхто не займається бальними танцями. Як зазначила мати Олександри Ірина, сім’я складається переважно з творчих людей. Сестра Олександри займається музикою, а мати працює художницею в індустрії IT. Батько Олександри два роки служив у ЗСУ, але наразі перебуває у Польщі разом з родиною. Однак по закінченню війни родина хоче повернутися до України.
Родина Олександри переїхала до Польщі у червні 2022 року, але виїхала з України на початку повномасштабної війни. «Ми виїжджали разом з друзями. Спочатку ми поїхали до Дніпра, але потім вирішили, що краще виїхати з України на деякий час. Поїздка тривала десь 5 днів. Ми ночували у Вінниці, Кропивницькому та Чернівцях. А потім, через Румунію, ми доїхали до Чехії», – розповіла кореспондентці «Нашого вибору» Ірина Зінченко. У Чехії діти Ірини одразу пішли до школи. Але через деякий час Ірина отримала пропозицію роботи у Польщі, тож вона, разом з родиною, переїхала до Варшави. «Це було складне рішення, бо діти вже звикли до школи, а у нас були знайомі у Чехії й гарне житло. Але у Чехії ми мешкали у маленькому містечку, в якому не було балетної школи. Тож ми вирішили, що краще їхати до Варшави, тим більше, що пропозиція роботи була гарною», – зазначила мати переможниці конкурсу.
У Варшаві Олександра продовжила навчатися балету. Вона вступила на навчання до спеціалізованої балетної школи, але паралельно відвідує онлайн-лекції у харківській школі. Як зазначає Ірина Зінченко, навчання в українській і польській балетній школі дуже відрізняється. «У Харкові Олександра була постійно залучена до театральних вистав у Харківському академічному театрі. Тут це також є, але не так часто. Плюс є ще відмінності у викладанні. Наприклад, у Харкові вчитель, який обрав клас, веде якого якнайдовше. У Варшаві вчитель змінюється щороку. Але Олександрі подобається, бо вона повернулася до свого звичного ритму життя», – розповіла Ірина.
Олександра планує присвятити балету все своє життя. Як зазначила Ірина Зінченко, наразі дівчина не має інших захоплень. У Харкові вона навчалася контемпораріКонтемпорарі – це напрям сучасного танцю, який поєднує в собі класичні балетні рухи, елементи перформансу та імпровізацію. Танець призначений для вираження почуттів, емоцій і внутрішніх переживань танцівника., однак у Варшаві не вдалося знайти студію, щоб продовжувати займатися у цьому напрямку. Олександра мріє стати всесвітньо відомою балериною та виступати на сценах театрів усього світу. Водночас вона хоче повернутися до Харкова й танцювати на сцені Харківського академічного театру.
Олександра бере участь у танцювальних конкурсах і їй вдається посідати призові місця. Виграну стипендію вона планує витратити на підготовку до конкурсу «Tanzolymp», який проходить у Берліні.
Дізнатися більше про переможців у категоріях «Наука» та «Мистецтво» можна у наших попередніх публікаціях.
Слідкуйте за нашими новинами у соцмережах Facebook та Telegram.
Підготувала Тетяна Шарапова