Фонд «Український дім» з нагоди свого 15-річчя вручив у Варшаві 16 стипендій талановитим дітям з України. Вибір стипендіатів відбувався за допомогою конкурсу. Учасників оцінювало журі у трьох категоріях – «Наука», «Спорт» і «Мистецтво». Розповідаємо більше про п’ятьох переможців у категорії «Наука».
26 листопада у Варшаві відбулася урочиста церемонія вручення стипендій дітям з України, що здобули перемогу у конкурсі, організованому фондом «Український дім» з нагоди 15-річчя існування організації.
Учасники конкурсу повинні були, зокрема, надіслати відеопрезентацію, написати мотиваційний лист, а також додати необхідні дипломи та рекомендації. До складу журі у категорії «Наука» увійшли: фахівець із геоінформаційних рішень варшавської технологічної компанії SmartFactor та співробітник Варшавської політехніки Кирило Жарковський, докторка хімічних наук, у минулому працівниця у сфері радіаційної хімії Інституту хімії і ядерної техніки у Варшаві, співробітниця Українського дому у Варшаві Анна Остапчук, а також співробітниця Варшавського університету, дослідниця міграційних процесів, співзасновниця фонду Український дім (до 2023 року фонд «Наш вибір») Тетяна Левінська.
«Журі було дуже важко вибрати переможців. Зголошення були підготовлені дійсно на високому рівні, діти чудово впоралися з самопрезентацією, – розповідає у коментарі “Нашому вибору” членкиня журі Тетяна Левінська. – Ми старалися особливу увагу приділяти конкретним науковим досягненням: перемоги в конкурсах, олімпіадах, інформації про конкретні наукові проєкти чи ініціативи». «Я була щиро зворушена тим, що в презентаціях дітей була присутня Україна – плани про повернення або ж відкриття для України, присвячення своїх здобутків Україні і бажання працювати на благо своєї країни», – додала вона.
«Наш вибір» поспілкувався з лауреатами конкурсу і їхніми батьками. Розповідаємо про стипендіатів, які отримали сертифікати у розмірі 5 тисяч злотих за свої досягнення у категорії «Наука».
Єгор Лаптєв
Вік: 9 років.
Місце проживання: Познань.
Місце походження: Харків.
Захоплення: математика.
Єгор Лаптєв захоплюється математикою змалечку. Ще у дитячому садочку він показав зацікавлення цим предметом. «Ми помітили, що Єгор дуже гарно розуміє математику й усе швидко схоплює. Тож ми почали розвивати ці здібності, а згодом, коли з’явилася така можливість, Єгор почав брати участь в олімпіадах», – поділився у розмові з «Нашим вибором» батько переможця Михайло Лаптєв.
Єгор, разом з батьками та двома сестрами, приїхав до Польщі з Харкова у 2022 році. Наразі родина проживає у Познані. Спочатку планувалося, що виїзд з України не буде довготривалим. «Ми ніколи не думали про те, щоб переїжджати. У нас було гарне життя вдома, в Україні. Але 24 лютого ми з нашого будинку побачили обстріли. Тож заради безпеки дітей ми вирішили їхати», – розповів Михайло Лаптєв.
Спочатку родина зупинилася у Львові. Але за декілька тижнів виїхали до Польщі. «У Львові була дуже напружена ситуація. Там зникали продукти, зачинялися садочки й школи. Ми намагаємося робити так, щоб діти вчилися стаціонарно. Але там не було такої можливості. Було дуже багато людей. Відчувалася якась паніка. І, знову, Єгор на той момент вчився і він хотів ходити у школу. Дівчата теж починали ходити у садочок. Тож ми вирішили ненадовго виїхати», – зазначив батько переможця.
Процес адаптації у Польщі відбувався доволі важко, оскільки батькам потрібно було знайти школу для Єгора та дитячий садок для його сестер, а на той час було мало вільних місць у навчальних закладах. Втім, вже за тиждень після переїзду Єгор почав ходити до школи. Спочатку йому було незвично у новому середовищі, але згодом він адаптувався. Наразі Єгор і його сестри вже досить добре розмовляють польською мовою. Як зазначає Михайло Лаптєв, у родині не вивчали польську на поглибленому рівні. Тож, на його думку, у дітей є здібності до вивчення мов, оскільки вони засвоїли польську досить швидко.
Як розповів Михайло Лаптєв, саме він шукає можливості розвитку для своїх дітей у Польщі. Водночас його дружина Анна шукає різні можливості для них в Україні (Єгор надалі навчається в українській школі, разом із польською). У Польщі, окрім занять математикою, Єгор, разом із сестрами, займається пінг-понгом, має онлайн-уроки з англійської мови, грає на фортепіано, малює й захоплюється шахами. «Єгор дуже гарно грає в шахи. Я йому показав, навчив, і йому це дуже подобається. Для свого віку він грає на доволі гарному рівні», – розповідає Михайло Лаптєв. «Ми його ні до чого не примушуємо. Ми даємо змогу спробувати, дивимося, чи дитині це цікаво. І якщо у дитини є цікавість і мотивація, ми з дружиною намагаємося це розвивати», – додав він.
Єгор активно бере участь у різних олімпіадах. Ще в Україні він був учасником різних математичних конкурсів і олімпіади з англійської мови, де займав призові місця. У Польщі він брав участь у загальнопольському математичному конкурсі «Leon», посівши 7 місце у 2023 та 4 місце у 2024 році. Виграні у конкурсі кошти батьки хочуть витратити на підготовку до конкурсу «Leon» у 2025 році. Зокрема, вони планують оплатити заняття з польським репетитором.
Микола Балацький
Вік: 11 років.
Місце проживання: Краків.
Місце походження: Луганськ.
Захоплення: робототехніка, конструювання і програмування.
Микола Балацький захоплюється робототехнікою, конструюванням і програмуванням з 4 років. Він створює машини та роботів з конструкторів «Lego», «Arduino» та «Clementoni». Також він програмує мовами Scratch і ArduBlock, створює комп’ютерні ігри, складає вже готові моделі та конструює нові. Розробляє власні проєкти у грі Minecraft, наймасштабнішим з яких є модель Чорнобильської атомної електростанції, яка є копією реальної ЧАЕС.
Микола народився у Луганську, проте йому довелося виїхати звідти у 2014 році. На той час хлопець мав менше, ніж рік. Відтоді родина декілька разів змінювала місце проживання. «Нам не одразу вдавалося влаштуватися на новому місці. Тож через це і через роботу ми декілька разів переїжджали. Ми жили у Сіверськодонецьку, Старобільську, Генічеську та Харкові. Остання наша точка перебування, перед початком повномасштабної війни – це Вишгород», – поділилася у розмові з «Нашим вибором» мати Миколи Балацького Олена. До Польщі родина переїхала у березні 2022 року.
Як зазначила Олена Балацька, процес переїзду відбувався досить важко, оскільки на той час виїжджало дуже багато людей. Адаптація у новій країні також не була легкою. Проте завдяки тому, що Микола доволі швидко влився у нове середовище та почав відвідувати польську школу, цей процес не був настільки складним. «Микола швидко почав вчити польську мову. І у нього не було великого стресу через нову школу. Тож це дуже полегшувало адаптацію», – поділилася у розмові Олена Балацька. Наразі родина планує залишатися у Польщі.
У Польщі Микола брав участь у шкільних конкурсах талантів, де презентував свої вміння. Також він бере участь у математичних конкурсах. Зокрема, цьогоріч Микола набрав 10 з 13 балів у шкільному конкурсі «Kościuszko Tryumfuje». Також він посів друге місце на цьогорічному конкурсі «Matematyka Krakowska».
Серед інших захоплень Миколи – відеоблогінг та малювання. Він має власний канал на YouTube, на якому презентує свої витвори. Як зазначає Олена, Микола самостійно займається своїм каналом. «У нього є власні ідеї, які він реалізує. Микола не дуже дозволяє мені у це втручатися. Проте я знаю, що саме він робить», – розповіла вона. Відеоблогінгом хлопець захопився рік тому. Раніше він мав улюблених відеоблогерів, але згодом почав створювати власний контент.
Наразі ще невідомо, у якому напрямку буде розвиватися Микола у майбутньому. Проте Олена Балацька сподівається, що це буде пов’язане з технічно-математичною діяльністю. Конкурс від фонду «Український дім» був можливістю показати таланти Миколи та краще усвідомити свої вміння. «Ми не дуже розраховували на перемогу. Нам була цікава сама участь, тож я запропонувала Миколі це зробити, щоб він якось систематизував і усвідомив свої вміння. І щоб у нього була мотивація далі розвиватися. А вийшло так, що ми стали лауреатами. Це велике свято для нас, яке принесло дуже багато позитивних емоцій», – розповіла Олена Балацька.
Отриману стипендію Микола планує витратити на курс з робототехніки та програмування в IT-школі Robocode. Це дозволить йому зайнятися створенням ігор на мовах програмування Python і С++. Серед інших планів – придбання конструктора «Arduino» та заняття з відеоблогінгу.
Богдан Філонич
Вік: 15 років.
Місце проживання: Люблін.
Місце походження: Київ.
Захоплення: хімія.
Богдан Філонич приїхав до Польщі з Києва. Наразі він проживає у Любліні й навчається на першому курс у Zespół Szkół w Piaskach. Його родина перебуває у Києві, а сам Богдан проживає у гуртожитку та має опікуна.
Як розповіла мати Богдана Світлана Філонич у коментарі для «Нашого вибору», у родині, окрім Богдана, ніхто не займається хімією. Його батьки – інженери-будівельники. Однак хлопець захоплюється хімією вже декілька років. «Колись у дитинстві Богдан поцікавився тим, хто створює ліки. Я йому сказала, що це хімік-фармацевт. І от з того часу він усім казав, що буде створювати ліки. Коли у нього в школі почали викладати хімію, він став займатися додатково», – розповіла Світлана Філонич.
У 2022 році родина Богдана виїхала з Києва на Захід України. Згодом, коли стало безпечніше, Богдан із сім’єю повернувся до Києва. Рішення про навчання у Польщі виникло через те, що після початку повномасштабної війни в Україні стало важко навчатися. «Тут постійні обстріли, немає світла, тривоги… Коли Богдан був в Україні, йому це дуже заважало у навчанні. Бо він перфекціоніст. Бувало так, що він запланував позайматися, а світла немає. І доводилося вставати вночі, коли світло вмикали. Бо потрібно було зробити домашнє завдання. Плюс, коли у місті оголошено повітряну тривогу, то діти не навчаються. Вони спускаються у підвал. Це дуже впливає на навчання», – поділилася Світлана і зазначила, що навіть попри це Богдану вдалося успішно закінчити 9 клас і отримати свідоцтво з відзнакою Авіакосмічного ліцею ім. Сікорського Національної академії наук. «Однак Богдану було психологічно важко через те, що він не може планувати свій день», – додала вона.
Ще однією причиною переїзду є те, що раніше Богдан відвідав Польщу і йому дуже сподобалася країна й польська мова. «У Богдана була можливість відвідати Польщу. І по поверненню він почав вивчати польську мову. Але він не просто її вчить. Він намагається докопатися до самої суті: чому саме так, який там історичний контекст тощо. Загалом, якщо він щось вивчає, то поглиблено. Його викладач з хімії каже, що іноді він ставить такі глибокі питання, що не завжди знаєш, що йому відповісти», – говорить Світлана Філонич.
Одночасно із польською школою, Богдан продовжує навчання в українській. Як зазначає Світлана, для нього важливо отримати український атестат. Хлопець навчається у Польщі з вересня 2024 року. Тут він вже має друзів та добре опанував мову. Як зазначає Світлана, вона часто приїжджає до сина, й вони разом подорожують країною. У майбутньому Богдан хоче вступити до Варшавського медичного університету або до іншого польського університету на спеціальність, пов’язану з хімією.
У 2024 році Богдан написав свою першу наукову роботу «Експериментальне виявлення та утилізація продуктів вибухів боєприпасів з ґрунтових сумішей». Завдяки цій роботі він посів 1 місце на 2 етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідних робіт учнів-членів Малої Академії наук України 2023-2024 навчального року в секції «Загальна та неорганічна хімія» у відділенні хімії та біології. Серед інших захоплень Богдана – математика, фізика та іноземні мови. Хлопець також бере участь у різних олімпіадах.
Наразі у Польщі Богдан брав участь у конкурсі тільки від фонду «Український дім». Втім, як зазначила Світлана Філонич, перемога у конкурсі – це мотивація розвиватися далі. «Справа навіть не в грошах, а в тому, що дитину відзначили на такому рівні. І ти розумієш, що він не дарма стільки часу працював», – зазначила вона.
Отримані кошти Богдан планує використати на додаткові заняття з хімії та біології. Як він зазначив у заявці, це допоможе йому продовжувати наукову роботу в майбутньому.
Поліна Городовікова
Вік: 17 років.
Місце проживання: Ярослав.
Місце походження: Станиця Луганська.
Захоплення: проєктування.
З дитинства Поліна Городовікова захоплюється малюванням, однак у 14 років вона зрозуміла, що хоче поєднати це захоплення зі сферою технологій. Наразі дівчина навчається на третьому курсі технікуму за напрямком техніки, графіки й цифрової поліграфії. Поліна проєктує різні графічні матеріали: від рекламних листівок до 3D-анімацій. Також вона вчиться теорії проєктування.
Поліна народилася у місті Станиця Луганська. До 2014 року вона з родиною жила у цьому місті, але була змушена переїхати до Львова через російську окупацію. «Ми виїхали в останній день перед тим, як почалася окупація. Я пам’ятаю, що було дуже складно вийти на зв’язок з нашими рідними. І загалом, переїзд трохи розділив нас з родиною. Я дуже сумувала за бабусею й дідусем, а ще у мене там залишився тато. І було трохи важко адаптуватися у Львові. Але потім я звикла», – розповіла вона у розмові з «Нашим вибором».
У Польщі Поліна проживає з 2022 року. Вона приїхала до цієї країни на навчання. Ще до початку повномасштабного вторгнення Поліна почала готуватися до вступу до польського технікуму. Вона вивчала польську мову з 6 класу. Саме у Польщі Поліна почала займатися комп’ютерною графікою. Дівчина досить швидко адаптувалася у новій культурі та знайшла собі друзів. Спочатку вона проживала у Польщі сама у гуртожитку. Наразі вона перебуває у цій країні з мамою та сестрою.
У родині Поліни немає людей, чия діяльність пов’язана із проєктуванням. Її мати спочатку працювала у залізничній сфері. Після переїзду до Львова вона влаштувалася на посаду продавця. У Польщі мати Поліни та її сестра працюють на заводі.
Окрім проєктування, Поліна також захоплюється стартапами. Вона має власний стартап «Lokaltu», ціллю якого є допомога у розвитку малих підприємців. «Я беру участь у різних конкурсах. Наприклад, я брала участь у конкурсі “Hackathon” та “Econverse”. Також ми з командою виграли на конкурсі стартапів “Talent Open”. А декілька днів тому я отримала лист на пошту про те, що ми пройшли до півфіналу конкурсу “Solve For Tomorrow” від компанії Samsung. Зараз ми проєктуємо програму й думаємо про те, як розвивати наш стартап», – поділилася Поліна.
Виграні кошти Поліна планує витратити на придбання платних підписок на професійні графічні програми, а також вкласти їх у розвиток власного стартапу. Додатково Поліна хоче оплатити курси англійської мови, взяти участь у платних майстер-класах і професійних зустрічах та на можливість відвідувати події, пов’язані з її інтересами поза межами Ярослава та Польщі.
Даниїл Дорош
Вік: 18 років.
Місце проживання: Вроцлав.
Місце походження: Обухів.
Захоплення: прикладна фізика.
Даніїл Дорош цікавиться прикладною фізикою з дитинства. У 10 класі він зрозумів, що хоче зв’язати з фізикою своє життя, а в 11 класі написав наукову роботу на тему «Молекулярно-тепловий лінійний електрогенератор», яка була присвячена теоретичній фізиці, типу двигуна й тому, як можна видобувати електрику з тепла. «З цією роботою я зайняв призове місце в Україні, а потім брав участь у міжнародних конкурсах. Саме на ній я зробив акцент у своїй заявці на участь у конкурсі», – поділився Даніїл у розмові з «Нашим вибором».
Перемога у конкурсі від фонду «Український дім» – це не єдине досягнення, яке має Даніїл. Він посів перше місце у міжнародному конкурсі «Inova 2023», третє місце у конкурсі «I-Fest 2024», а також має спеціальну відзнаку «Best Award» від Norton University. Також хлопець брав участь в олімпіадах міста Києва з астрономії (посів 3 місце) та фізики (посів 1 місце) й отримав бронзу на міжнародному конкурсі International Astronomy and Astrophysics Competition 2023.
Даніїл переїхав до Польщі з Обухова (Київська область) уже після початку повномасштабного вторгнення. Як він зазначив у розмові, рішення про переїзд ухвалили його батьки. «Ми – багатодітна родина, могли виїхати поки мені не виповнилося 18. Зараз я думаю: чи повертатися в Україну, чи ні. До мого 18-річчя це вирішували мої батьки. Наразі я вирішую сам. Але я поки не планую повертатися», – розповів Даніїл.
Він поділився, що процес адаптації у Польщі відбувався досить важко, особливо через те, що його переїзд відбувся у липні, коли учні та студенти Польщі перебували на канікулах. «Було складно, бо я водночас дуже сумував за Україною та не міг знайти тут друзів, бо не знав, де міг би з кимось познайомитись. Це тривало десь до жовтня, поки не почалося навчання. У мене ніколи не було такого “чорного періоду”, як у перші три місяці перебування у Польщі. І лише зараз я все це пережив і почуваю себе нормально», – розповів він.
Спочатку Даніїл проживав під Варшавою разом з батьками. Але пізніше він вступив на навчання до Вроцлавського університету. Паралельно з цим він навчається у Київському політехнічному інституті. «Я вступив на навчання до Вроцлавського університету, бо моя спеціальність, прикладна фізика, вимагає відвідувати заняття наживо. Бо, наприклад, такі речі, як лабораторні, я б не міг виконувати дистанційно. Також я вступив до цього університету, щоб мати можливість жити окремо, хоч і у гуртожитку. Але найголовніше – я хотів знайти однодумців. Тут університет, одногрупники та спільнота науковців», – зазначив Даніїл.
Як поділився переможець конкурсу, польські одногрупники добре ставляться до нього. Втім, він відчуває різницю між київськими та польськими колегами. «Мені дуже хотілося в Україну, бо там залишилася моя група. Мої польські одногрупники якісь холодні. Ми просто ходимо разом на заняття, але після них ніяк не контактуємо й не збираємося разом. В Україні ми щоденно спілкувалися з одногрупниками й гуляли разом після пар», – розповів Даніїл. Однак навіть попри це, хлопцю вдалося знайти багато нових знайомих.
Даніїл Дорош також розповів, що він планує далі займатися фізикою. «Наступного року я хочу перевестися на навчання до Варшавської політехніки або до Ягеллонського університету у Кракові. Може, у мене навіть буде шанс зробити це вже з наступного семестру, але я дізнаюся про це пізніше. Ще, я хотів би вступити у декілька навчальних закладів поза межами Польщі», – поділився планами Даніїл. Він зазначив, що у Вроцлаві йому не вистачає відчуття перебування у колективі та почуття вимогливості зі сторони викладачів. «Я люблю, коли від мене щось вимагають. Коли я ніби маю суворого тренера над собою. Бо самого себе не завжди вдається змусити працювати», – сказав він. Навчання польською йде досить легко, бо предмети, які викладають на його спеціальності, здебільшого складаються з формул.
Виграні кошти Даніїл планує витратити на оплату проживання в гуртожитку у Вроцлаві, придбання нового ноутбука, оплату іспиту IELTS для того, щоб мати можливість вступити на навчання до університету у Великій Британії чи США, а також на оплату підписок на різноманітних наукових сервісах.
Більше про переможців конкурсу у категоріях «Спорт» і «Мистецтво» можна буде дізнатися у наступних публікаціях «Нашого вибору». Слідкуйте за нашими новинами також у соцмережах Facebook та Telegram.
Підготувала Тетяна Шарапова