У Польщі пройшов X Форум Європа-Україна «Можливості, яких не можна втратити» – Наш вибір — інформаційний портал для українців у Польщі

У Польщі пройшов X Форум Європа-Україна «Можливості, яких не можна втратити»

4 Лютого 2017
У Польщі пройшов X Форум Європа-Україна «Можливості, яких не можна втратити»

Близько 900 учасників з 25 країн світу, понад 40 подій – дебати, лекції та презентації доповідей і регіонів, а також перший «Східний ярмарок». Під гаслом «Можливості, яких не можна втратити» у польському місті в Жешув 27-28 січня пройшов X Форум Європа-Україна.

У роботі Форуму взяли участь представники урядів, парламентарі, відомі європейські політики, самоврядники, бізнесмени та експерти з Польщі, України, країн Східного партнерства та Європейського Союзу. Форум висвітлювали понад 60 журналістів з Польщі, України, Італії, Іспанії та Німеччини.

«Прозахідна орієнтація України – в інтересах країн Центрально-Східної Європи. Ми повинні поважати рішення України в геополітичному сенсі», – заявив під час форуму міністр в Канцелярії президента Польщі Кшиштоф Щерський. Він додав, що Захід повинен допомогти Україні у розбудові держави.

Як міжнародне співтовариство може допомогти Україні?

Допомозі Україні була присвячена перша пленарна сесія форуму «Як міжнародне співтовариство може допомогти Україні?».

«Все, що ми робимо для України, насправді ми робимо для себе. Сьогодні я в цьому переконана більше, ніж три роки тому під час другого Майдану», – заявила під час сесії депутат Європарламенту Ребекка Гармс. Німецький політик висловила захоплення Україною, яка в умовах конфлікту, намагається проводити політично-економічні реформи.

Колишній міністр закордонних справ Чехії Карел Шварценберг запевнив, що чехи ставляться до українців з величезною симпатією, зокрема через значущу присутність громадян України на чеському ринку праці. За словами депутата чеського парламенту, незважаючи на незначні розбіжності в Вишеградській групі, спільна позиції зрозуміла:  Україну слід підтримувати і не можна від неї відмовитися. «Це не лише питання честі і порядності, а й прагматизму», – сказав Карел Шварценберг.

europa-ukraina-dzien-1-197

Про рішучий і незмінний ентузіазм України щодо європейської інтеграції розповідав колишній міністр закордонних справ України Борис Тарасюк. Однак депутат зазначив, що сам Європейський Союз не завжди адекватно відвзаємнює євроінтеграціні прагнення Києва. «Україна, звичайно, давала до цього підстави. Нам не вистачає того, що отримали країни Центрально-Східної Європи, в тому числі Польща, тобто підтвердження з Брюсселя: так, ми бачимо вас членом ЄС. Такого запевнення ми ніколи не отримали  з Європи», – поскаржився Борис Тарасюк.

Маршал підкарпатського воєводства Владислав Ортиль заявив під час пленарної сесії, що ми не можемо шукати виправдань в Європейському Союзі, а повинні самі діяти задля того, аби Україна була частиною Європи.

Суверенітет, демократія, розвиток: баланс перетворень у Центрально-Східній Європі

Другий день ювілейного X Форуму Європа-Україна увінчала пленарна сесія «Суверенітет, демократія, розвиток: баланс перетворень у Центрально-Східній Європі».

Про непрості 25 років суверенітету своєї країни розповідав міністр європейської та євроатлантичної інтеграції Грузії Віктор Долідзе. Він зазначив, що, незважаючи на помилки і прорахунки, Грузія знаходиться на правильному шляху реальних змін і хоче продовжувати реформи. Однак, аби це реалізувати, країна потребує підтримки з боку ЄС.

Колишній прем’єр-міністр Литви Андрюс Кубілюс заявив, що держави, які виникли в результаті розпаду Радянського Союзу повинні отримати запевнення, що їх приймуть до ЄС. Слід мати на увазі, що формальний суверенітет не завжди означає звільнення з-під впливу колишньої імперії, добрим прикладом чого є Україна або Грузія.

Віце-голова Національних Зборів Республіки Сербії Гордана Чоміч розповідала про досвід демократії і суверенітету своїй державі. Вона зазначила, що нещодавня економічна криза, яка вдарила по Центрально-Східній Європі, викликала падіння рівня довіри населення до державних інститутів. Це, в свою чергу, створило простір для популізму і радикальних сил. «Ми не можемо з цим погодитися. Тільки від самої Європи залежить, чи залишиться вона лідером змін в світі», – заявила сербський політик.

За словами колишнього прем’єр-міністра України Анатолія Кінаха, слід за будь-яку ціну захищати фундаментальні цінності, на яких базується весь Європейський Союз. «Ці цінності не можуть бути предметом політичних торгів. Рішення йти в Європу обійшлося Україні дуже дорого, воно також поглинуло багато людських життів. Ми хочемо, щоб наші партнери в ЄС зрозуміли, наскільки важливі для нас ці питання. Ми повинні діяти більш консолідовано, не впроваджуючи при цьому подвійних стандартів», – заявив екс-прем’єр.

Виклик для Європи, завдання для України. Реформи в Україні – в очікуванні на прорив

Під час дискусії «Виклик для Європи, завдання для України. Реформи в Україні – в очікуванні на прорив» заступник голови Адміністрації Президента України Дитро Шимків згадав антикорупційну політику в Україні, яку він вважає найважливішим кроком на шляху до європейської інтеграції. «На даний момент в Україні щодня когось арештовують за звинуваченням в корупції, а посадові особи зобов’язані до оприлюднення цифрових майнових декларацій», – нагадав політик.

Голова Групи підтримки України в Європейській Комісії Петер Вагнер зазначив, що вперше в історії України, реформи в цій країні відбуваються послідовно, незалежно від зміни уряду. «Це те, що зміцнює бажання Європейської Комісії підтримувати довгострокові проекти Києва», – наголосив Вагнер.

Роль східного флангу НАТО в створенні регіонального партнерств

В дебатах «Роль східного флангу НАТО в створенні регіонального партнерства» взяв участь заступник державного секретаря в міністерстві національної оборони Польщі Томаш Шатковський. Він звернув увагу на дії польського уряду, який спільно з партнерами з інших країн надає військову допомогу Україні, в тому числі в формі навчальних проектів, які реалізуються як в Польщі, так і в Україні.

europa-ukraina-dzien-2-2991

За словами заступника міністра національної оборони Литви Вітаутаса Умбрасаса, дискусія навколо східного флангу НАТО відбувається у ключовому моменті, під час російської агресії проти України, а також в ситуації, коли Росія намагається підірвати вірогідність Північноатлантичного Альянсу.

За словами депутата парламенту Швеції Маргарети Кедерфельт, запобігання і вирішення конфліктів має грунтуватися, перш за все, на довірі між людьми та країнами. Слугувати цьому мають розмови і переговори, які будуть вестися в формі конструктивного і цілеспрямованого діалогу.

Новий Шовковий шлях – шанси для країн Центральної Європи і України

«Х Форум Європа-Україна – це платформа, яка дозволяє політикам з Європи та інших країн, представникам бізнесу та міжнародних організацій запропонувати вирішення актуальних нині проблем: як заохочувати іноземних інвесторів вкладати кошти в український бізнес, які перспективи розвитку європейського бізнесу Україна, а також питань експорту до країн ЄС», – підкреслила заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Наталія Микольська.

Віце-голова польської партії «Союз лівих демократів» Кшиштоф Ґавковський звернув увагу на політичні вирішення в питанні спрощення в торгівлі між Польщею та Україною. «Торговий баланс України – від’ємний, тому що Україна меньше продає і більше купує. Ви повинні думати про те, як це змінити. Тут немає простого політичного рецепту, не достатньо зміцнити кордон на кордоні», – сказав політик.

У ході форуму неодноразово лунали декларації про співпрацю між Польщею та Україною. Заступник міністра аграрної політики і продовольства України Ольга Трофімцева вбачає шанси на конкретні проекти в області співпраці між Польщею та Україною в сільськогосподарському секторі.

Віце-міністр європейської інтеграції України Віктор Довгань під час дискусії «Новий Шовковий шлях – шанси для країн Центральної Європи і України» підкреслив, що Росія може заблокувати будову цього транспортного коридору з огляду на свої економічні інтереси. Однак, він підкреслив, що не слід боятися будувати новий маршрут, який з’єднає не тільки економіки, а й народи.

Експерт у справах Росії та Євразії в британському осередку «Chatham House» Катерина Богуславська вважає, що одна з ключових проблем української економіки – відсутність зацікавлення в приватизації. Як зазначила аналітик, частину підприємств контролюють олігархи, а деякі з них досі пов’язані з людьми колишнього президента Віктора Януковича. «Але тепер вплив олігархів поступово знижується. Це також зменшується, зокрема, через журналістські розслідування», – заявила Богуславська.

У свою чергу, член Управи Національного Банку Польщі Павел Самецький підкреслив, що міжнародні фінансові установи будуть продовжувати надавати допомогу Україні за умови здійснення реформ. «Важливими є подальше реформування фіскальної системи, підвищення ефективності митної адміністрації, краще стягнення податків та боротьба з корупцією», – повідомив він.

Про інформаційну війну

В рамках X Форуму Європа-Україна також обговорювалися питання, пов’язані з інформаційною війною, яка ведеться в засобах масової інформації та в Інтернеті. Відомий німецький експерт Андреас Умланд зазначив, що діяльність російської пропаганди тісно пов’язана з російської політичною культурою, а в її основі лежить переконання, що конфлікт – це основна рушійна сила функціонування цивілізації, а це поводує, що політика Росії виглядає власне так. «Це створює серйозну загрозу, оскільки Росія є ядерною державою – і нам доводиться давати собі раду з цією загрозою», – сказав професор Умланд.

Декомунізація і люстрація в Україні. Чи Україна може використати досвід Польщі та інших посткомуністичних країн?

Велике зацікавлення серед гостей форуму викликала дискусія «Декомунізація і люстрація в Україні. Чи Україна може використати досвід Польщі та інших посткомуністичних країн?», в якій взяли участь, зокрема, керівники інститутів національної пам’яті Польщі та України.

«Необхідно, аби люди переконалися в тому, що комунізм був поганий», – підкреслив президент ІНП Польщі Ярослав Шарек. Він закликав, аби злочинний характер цієї системи широко сприймався також і на Заході.

ipn

Директор українського ІНП Володимир В’ятрович зазначив, що декомунізація в Україні скерована на боротьбу з комуністичним минулим. В Європі цей процес був завершений в 90-их роках, проте не в Україні. В рамках відповідного закону, декомунізацією були охоплені, зокрема, всі символи і назви, що відносяться до комунізму чи нацизму. Відповідно до цього закону, в 2015 році в Україні змінили назву понад 900 населених пунктів та 51 тисяча вулиць.

Традиційно під час Форуму Європа-Україна було представлено звіт про ситуацію в Україні в 2016 році, розроблений Центром економічних і політичних досліджень імені Разумкова.

Найважливішою подією, яка супроводжувала X Форум Європа-Україна, був перший «Східний ярмарок», в якому взяли участь близько 70 експонентів з Польщі, України, Молдови, Румунії та Угорщини, які представляли виробничий сектор, нові технології, харчову сферу та туризм. Нагороду за найкращу експозицію отримав «Hotel Arłamów». Спеціальними нагородами були відзначені також ґміна Стрижув і Львівська ОДА спільно з містом Трускавець.

Форум Європа-Україна проводиться Фондом «Інститут східноєвропейських досліджень» (організатор Економічного форуму в Криниці), а співорганізатором Форуму є Підкарпатське воєводство.

Новини від “Нашого вибору” в Телеграмі
підписатись