2 липня воєводські відділи у справах іноземців закінчили приймати документи на легалізацію перебування в рамках аболіційної кампанії 2012 року. Завдяки ініціативі громадських організацій, польська влада з 1 січня по 2 липня дозволила неурегульованим мігрантам та біженцям, які перебували на території Польщі починаючи з 21 грудня 2007 року, скласти внесок на дозвіл проживання у країні.
За різними підрахунками, у Польщі проживають від 50 до 100 тисяч неурегульованих мігрантів, і аболіція стала для них шансом не тільки на легальне працевлаштування, але й безцінною можливістю врешті побачитися з родиною, котра залишилася на батьківщині.
Прес-секретар Управління у справах іноземців Ева Пєхота говорить, що задоволена тим, як проходить аболіція. Найбільшими її плюсами вона називає лібералізацію критеріїв, порівняно з попередніми кампаніями, та широку інформаційну підтримку, що дозволила людям дізнатися про цей шанс. «Процес розгляду внесків та ухвалення рішень воєводами продовжується і буде тривати протягом найближчих місяців, проте вже зараз можна говорити про загальні тенденції. Майже 9,5 тисяч людей склали подання на легалізацію свого перебування у Польщі. Найбільше з них – 2185 – це громадяни В’єтнаму, трохи менше – 2011 – громадяни України, на третьому місці громадяни Пакистану – 1413 чоловік. Найбільше аплікацій, що закономірно, отримав мазовєцький воєвода – понад 7 тисяч». Пані Ева зазначає, що найбільший інтерес до аболіції спостерігався в перші та останні дні кампанії: «Тоді мазовєцький Відділ у справах іноземців приймав по 100-200 чоловік на день. Протягом останніх днів дії аболіційного закону відділи працювали «до останнього клієнта», аби всі бажаючі могли скласти документи».
Якщо говорити про українців, які подали документи на аболіцію (статистика на основі даних УДСІ та рапорту док. Войцеха Гощинського для Польської Гуманітарної Дії), то абсолютна більшість це неурегульовані трудові мігранти (одиниці складали документи за пунктом «біженство»). Жінок-українок виявилося у півтора рази більше ніж чоловіків, вони ж виявилися більш освідченими, що зрештою пояснюється характером постійної трудової міграції українців до Польщі. Більшість належить до вікової групи 31-45 років, проте, немало також і осіб після 45 років.
Подаючи документи на аболіцію можна отримати як позитивне, так і негативне рішення. «Громадяни України отримують переважно позитивні рішення», – говорить Ева Пєхота. «Негативних станом на кінець липня, було менше 10%. Це значно менше, ніж середній показник по усіх аплікаціях – близько 20% негативних рішень». Серед причин відмов для українців найбільш розповсюджена – занадто короткий термін перебування у Польщі. Пані Пєхота припустила, що деякі апліканти усвідомлювали, що не відповідають критеріям аболіції, проте хотіли залишити Польщу без депортації, адже під час розгляду аболіційної справи аплікат отримував спеціальну печатку, яка робила перебування і виїзд з Польщі легальними.
«На мою думку, наша діяльність в рамках аболіційної кампанії не те що не закінчилася, а тільки почалася», – говорить Ксенія Нарановіч з Фонду «Розвитку Понад Кордонами». Вона оцінює кампанію як працівник громадської організації. Якщо раніше вона надавала інформацію про закон, допомагала заповнювати подання, то тепер консультує тих, хто отримав негативні рішення, але все ж налаштовані складати документи на апеляцію. «До 2 липня була найлегша частина: ми надавали інформацію, допомагали заповнювати документи, отримувати нові паспорти. Зараз триває важча робота: воєводи часом видають не до кінця вмотивовані рішення, іноді затягують розгляд справ. Люди, які отримали негативні рішення, потребують більш нагальної допомоги».
К. Нарановіч цю аболіційну кампанію оцінює вище за попередні, але це пов’язано, в першу чергу, з більш ліберальним законом, а не з умовами її перебігу. Рівень співпраці чиновників з представниками громадських організацій вона вважає посереднім: «Мені не сподобалося, що перед початком аболіції до громадських організацій були відправлені одні інструкції щодо вимог аплікацій, а потім вони були змінені. Це поставило нас у незручне становище перед людьми, які звернулися до нас по допомогу».
Українські мігранти часто зверталися з практичними питаннями: як подати документи дитини на аболіцію, чи можна після отримання децизії працювати на «umowie o zlecenie» тощо. На думку Нарановіч, останні роки показали, що українці змінили своє ставлення до Польщі: «Збільшилася кількість мігрантів, які хочуть не просто приїхати-заробити гроші-поїхати, а бачать своє майбутнє у Польщі. Протягом останніх 4 років на 50% зросла сума складок, які українці платять до ZUSу. Люди хочуть тут мати стабільне життя».
Це вже третя аболіція, яка пройшла у Польщі. Якщо поглянути на статистичні дані, то лише 10-20% від наявної кількості неурегульованих мігрантів спробували легалізувати своє перебування. А що робити з рештою? Чи буде для них нова аболіція? «Чи бути новій аболіції вирішуватиме Сейм, – говорить Ева Пєхота, – однак варто наголосити: аболіція – це виняткова акція яка не має бути періодичною. Остання кампанія була призначена для мігрантів, інтегрованих у польське суспільство, отже треба допомогти їм узаконити цю інтеграцію. На разі ми працюємо над проектом нового закону про іноземців у Польщі, який ймовірно буде ухвалений наступного року. Він має лібералізувати процедури легалізації перебування».
На потребі нового закону наголошує і Ксенія Нарановіч: «Нове право дасть можливість особам, які залишилися в Польщі після закінчення терміну візи добровільно залишити країну без наслідків, також вони отримають шанс знову подаватися на візу. Однак більш складними можуть стати умови отримання «karty stałego pobytu» та статусу довготермінового резидент Європейських Спільнот. В такій ситуації аболіція вже не буде мати такого значення для українських громадян».
І новина для тих, хто складав подання в рамках аболіції чи має власні думки на тему – що саме закон про аболіцію може дати неурегульованим мігрантам? Фонд «Розвитку Понад Кордонами» оголосив конкурс під назвою «Аболіція – що далі?». Мета конкурсу – дізнатися, як зміна статусу перебування в країні змінила життя мігрантів, та почути думки з приводу нових можливостей, які відкрилися перед іноземцями після аболіції. Організатори чекають на есе польською мовою, щоденники, блоги, вірші, малюнки чи фото, які розкривають цю тематику. Троє переможців отримають цінні призи.
Більше інформації про конкурс можна отримати на сторінці Фонду frog.org.pl.
ОЛЕНА БАБАКОВА