Польське Агентство внутрішньої безпеки (ABW) звернуло увагу на нову загрозу для безпеки держави – радикалізацію дітей і підлітків через інтернет-спільноти. За словами психолога і політолога Конрада Цесьолкевича, який досліджує це явище, частина таких мереж може використовуватися іноземними спецслужбами. Він посилається на оцінки Європолу, а також на приклади з України, де підлітків залучали до підготовки нападів у межах російських операцій впливу.
Про це Цесьолкевич розповів в інтерв’ю Gazeta Wyborcza.
Не класичний екстремізм
За словами експерта, йдеться про явище, яке лише нещодавно почали системно описувати міжнародні структури безпеки, зокрема ФБР та координатор ЄС із протидії тероризму. Для нього використовують узагальнену назву COM (Communities).
Це не організації зі сталою структурою чи керівництвом, а децентралізовані інтернет-спільноти, які об’єднують молодих людей навколо культу насильства та поступово залучають їх до злочинної діяльності. Цесьолкевич наголошує, що на відміну від традиційного екстремізму, ідеологія тут не є головною метою, а лише засобом. За його словами, лідери таких спільнот можуть легко змінювати ідеологічні гасла – від неонацизму до інших радикальних наративів. Незмінною залишається лише одна мета – підштовхнути учасників до руйнівних дій.
Як приклади таких мереж експерт наводить True Crime Community – спільноти, де романтизують масових убивць і перетворюють їх на кумирів; CVLT, яку він характеризує як неонацистське середовище; та No Lives Matter, учасники якої пропагують нігілістичне насильство й поширюють інструкції для здійснення нападів. За словами Цесьолкевича, попри різні назви та ідеологічне підґрунтя, усі ці спільноти використовують насильство як спосіб залучення й радикалізації молодих людей.
Як вербують підлітків
За словами експерта, спочатку дитині або підлітку пропонують дружбу, підтримку та відчуття належності до спільноти.
Далі використовують грумінг – психологічні маніпуляції, емоційне зближення, інтимне листування та сексуальний шантаж. Отримані приватні матеріали потім використовуютьзастосовують для контролю над жертвою.
Після цього учасники отримують дедалі небезпечніші завдання. Вони можуть починатися із самоушкодження чи жорстокого поводження з тваринами, а завершуватися нападами на людей. Усередині таких спільнот діє своєрідна система «досягнень»: чим жорстокіший вчинок, тим вищий статус учасника.
Напади нерідко транслюють наживо або записують спеціально для соціальних мереж, оскільки публічність і шоковий ефект є важливимиою частинамиою культури цих груп.
Цесьолкевич також звертає увагу, що підлітки особливо вразливі до такого впливу через свій вік. У період, коли вони лише формують емпатію та соціальні навички, алгоритми платформ можуть поступово привчати їх до жорстокого контенту. За словами експерта, постійний контакт із насильством призводить до його нормалізації, а те, що такий контент поширюється на популярних платформах, якими користуються мільйони людей, створює хибне відчуття його прийнятності.
Чому цим зацікавилися спецслужби
На запитання журналіста, хто стоїть за такими мережами, Цесьолкевич відповідає, що це не завжди можливо встановити. Водночас він посилається на слова директорки Європолу, яка заявляла, що в європейських умовах за такими мережами можуть стояти також треті держави, передусім Росія.
Саме цим, на його думку, пояснюється увага польських спецслужб до цієї теми. «Звідси й залучення спецслужб, зокрема ABW, яка за своєю природою радше мовчить, ніж розповідає про напрями своєї роботи», – зазначає він.
Експерт додає, що діяльність ABW у цьому напрямку відповідає тому, як діють інші західні спецслужби.
Конрад Цесьолкевич не стверджує, що всі подібні мережі контролюються Росією. Водночас він звертає увагу, що після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну кількість злочинів, пов’язаних із мережами COM, різко зросла. На його думку, є підстави припускати, що частина таких випадків може бути пов’язана з діяльністю іноземних спецслужб, хоча довести це юридично вкрай складно.
Пояснюючи свою позицію, експерт посилається на український досвід. За його словами, в Україні правоохоронці затримували підлітків, які планували напади на школи і мали при собі зброю. При цьому, як стверджує Цесьолкевич, аналіз їхнього листування в месенджерах показав, що ці підлітки самі стали жертвами російських операцій впливу.
За словами експерта, більшість із них до цього переживалаи булінг і почувалаися ізольованими. Цим скористалися невідомі співрозмовники, які через інтернет поступово підштовхували їх до думки про помсту однокласникам. Згодом, стверджує Цесьолкевич, підліткам передали зброю. Усе це, за його словами, відбувалося в умовах повномасштабної війни, коли Росія активно веде інформаційно-психологічні операції проти України..
Від радикалізації до диверсій
У своєму звіті експерт також описує явище Violence as a Service (VAAS) – «насильство як послуга».
За його словами, підліткам можуть платити, зокрема, криптовалютою, за виконання різних завдань – фотографування об’єктів, запис відео, кур’єрські доручення, а також диверсії, зокрема, підпали.
Він звертає увагу, що для цього використовують не даркнет, а звичайні популярні месенджери із шифруванням, доступні практично кожному користувачеві.
Проблема виходить за межі виховання дітей
На думку експерта, сьогодні питання радикалізації молоді вже не можна розглядати виключно як проблему сім’ї чи школи.
Він вважає, що алгоритми соціальних платформ здатні поступово підводити користувача до дедалі радикальнішого контенту, а самотні або психологічно вразливі підлітки стають легкою мішенню для вербувальників. У таких умовах, наголошує експерт, ідеться вже про виклик для системи національної безпеки, а не лише про безпеку дітей в інтернет
На думку Цесьолкевича, ефективна протидія таким загрозам потребує як регулювання цифрових платформ, так і підвищення обізнаності користувачів. Він нагадує, що ЄС уже запровадив Акт про цифрові послуги (DSA), однак польський закон, який мав імплементувати його положення, був ветований президентом Каролем Навроцьким. Поки ж таких механізмів немає, одним із ключових способів протидії новим загрозам залишається інформування суспільства.
О.К.
Джерело: Gazeta Wyborcza