Попри застереження українських дипломатів щодо можливої провокації, у Вроцлаві відбувся анонсований у соцмережах «мітинг проти української корупції». Про те, як саме проходила акція, хто брав у ній участь і які деталі викликають найбільше запитань, дізнаємося з репортажу InPoland.net.pl.
Напередодні акції, яку в соцмережах анонсували як «мітинг проти української корупції», українські дипломати закликали не долучатися до сумнівних ініціатив. Генеральне консульство України у Вроцлаві попереджало, що під виглядом ініціативи української громади можуть намагатися провести акцію, спрямовану на створення напруження у польському суспільстві та продукування дезінформації. Також звертали увагу на ознаки штучності – новоствореного організатора та залучення людей через соцмережі, зокрема за винагороду.
Про ризики говорив і посол України у Польщі Василь Боднар, наголосивши, що українців можуть намагатися використати проти власної держави.
Попри це, 25 квітня у центрі міста відбулася маніфестація, деталі якої потребують додаткового з’ясування. За даними InPoland.net.pl, ще до початку акції людям у соцмережах пропонували 100–150 доларів за участь – фактично за присутність із прапорами чи плакатами.
Автобуси, централізована організація і однакові плакати
Журналісти зафіксували, що ще зранку до міста почали прибувати автобуси з різних міст Польщі – зокрема, Бидгощі, Кракова і Катовіце. Загалом їх було щонайменше сім, у кожному по 20–30 осіб. Люди збиралися в районі парку Словацького, а згодом організовано рушали до місця проведення акції.
Пізніше під’їхали ще автобуси, з яких вивантажували коробки з уже готовими прапорами і плакатами. Багато з них були ідентичними – з однаковими написами і навіть схожим почерком.
«Корупція» без пояснень
Під час спілкування з учасниками журналісти з’ясували, що більшість із них не могла чітко пояснити, чому прийшла на мітинг. Найчастіше звучало лише загальне слово «корупція», без конкретики. Частина людей зізнавалася, що приїхала з інших міст і раніше не брала участі у подібних заходах.
Деякі учасники просили не знімати їх і не показувати обличчя. Серед присутніх були також неповнолітні.
Організатори заперечують
Формальним організатором акції виступило товариство «Wspólna Droga-Ukraina i Przyjaciele». За даними публічних реєстрів, організацію зареєстрували 16 квітня 2026 року. Серед її статутних цілей – допомога українцям в адаптації та пошуку роботи. Як уточнює InPoland.net.pl керівницею є Марія Клепач, українка з Полтави, яка мешкає в Польщі близько семи років, віцекерівником – Євген Боронілов.
Водночас першим публічним заходом новоствореної організації став мітинг із політичним підтекстом на міжнародну тематику.
Сама акція була добре організованою: зі сценою, ведучими та координаторами, які керували процесом і відбирали учасників для коментарів журналістам. За свідченнями журналіста InPoland.net.pl, польські колеги, які стояли поруч, назвали такий формат «типовою пропагандою». Після завершення акції ці координатори теж запевняли, що вони – майже «випадкові люди».
У самій організації заперечують оплату учасникам і заявляють про можливу спробу дискредитації з боку третіх осіб.
Свідчення про оплату
Після публікації матеріалу до редакції InPoland.net.pl звернулися люди, які підтвердили, що їм пропонували гроші – до 150 доларів. Деякі відмовилися від участі, інші погодилися і розповіли, як відбувався процес.
Одна з учасниць на умовах анонімності повідомила, що її запросили через Telegram із обіцянкою 100 доларів. У день акції людей централізовано привезли автобусом (25–35 осіб), серед яких були також громадяни Білорусі та Казахстану. За її словами, після завершення заходу до автобуса під’їхало таксі, з якого передали гроші координаторам, а ті вже розрахувалися з учасниками готівкою.
Після завершення акції учасники, яких привезли автобусами, так само організовано залишили місце події.
Проросійські наративи і дезінформація навколо мітингу
На поширення цієї теми звернув увагу польський волонтер Томаш Сікора. За його словами, після акції у Вроцлаві інформацію про неї почали масово поширювати проросійські пропагандистські ресурси, зокрема канали так званих Z-блогерів, пов’язаних із кремлівською риторикою, серед яких Юрій Подоляка.
Сікора зазначає, що ці повідомлення мають однакову структуру і повторюють ті самі тези – зокрема про нібито «тисячі учасників», «перший великий протест українців у Європі проти влади» та «замовчування теми європейськими медіа». На його думку, синхронність і однаковість цих наративів свідчать про їхнє цілеспрямоване поширення в інформаційному просторі.
Сікора також припускає, що сама акція могла бути використана як інформаційний привід для подальшого розгортання пропагандистської кампанії, а також для тестування реакції медіа і суспільства.
У польському сегменті соцмереж паралельно поширювалися повідомлення з ознаками маніпуляції. Зокрема, сторінка Centrum Usług Prawnych, яка системно поширює антиукраїнську дезінформацію, називає дії українських дипломатів «пропагандою», а саму акцію подає як нібито «незалежний протест». У дописах використовуються характерні дезінформаційні наративи – зокрема про «київський режим» і «замовчування правди». «Режим боїться власних громадян, боїться незалежних медіа, боїться, що правда про корупцію та бандеризм вийде назовні» — йдеться у дописі.
Такі повідомлення відтворюють один із ключових напрямів російської дезінформації – дискредитацію української влади, армії та суспільства. На думку фахівців, подібні матеріали просувають наративи про нібито «тотальну корумпованість» українського керівництва, «зловживання» західною допомогою та неспроможність держави. Їхня мета – підірвати довіру до України серед союзників і сформувати образ країни як ненадійного партнера, якому не варто допомагати.
Ред.
Джерело: InPoland.net.pl
Фото і відео: InPoland.net.pl