29 липня 2024 року після важкої хвороби помер польський громадський активіст, поет, публіцист, філософ і волонтер Артур Деска. Він прожив в Україні понад 20 років, займаючись допомогою людям, що опинилися в скрутному становищі. Попри повномасштабну війну з Росією, Артур Деска залишився жити в Дрогобичі, допомагав військовим і залучав інші країни до допомоги Україні.
Артур Деска народився в 1964 році в Гожуві Великопольському. До 2003 року він жив у Польщі й займався власним бізнесом. Втім, після перенесеного інфаркту він вирішив кардинально змінити своє життя. «Після свого перебування в лікарні я думав про те, що я можу померти й виявиться, що я прожив своє життя не так, як хотів. Тоді я прийняв рішення зайнятися тим, що я дійсно люблю. А я люблю служити людям, займатися суспільними справами. Це те, що мене захоплює», – розповів волонтер в одному з інтерв’ю.
Коли Артур Деска приїхав до Дрогобича, він вирішив займатися у ньому благодійністю. Він був засновником і багаторічним директором Дрогобицького волонтерського центру Карітасу Самбірсько-Дрогобицької єпархії Української Греко-Католицької Церкви, а також автором і координатором численної кількості міжнародних проєктів. Багато років Артур Деска опікувався дітьми з малозабезпечених родин, сиротами та людьми у потребі. Завдяки його допомозі значна частина з них змогли вступити на навчання до польських університетів. Також Артур Деска був учасником Революції гідності, а після анексії Криму став опікуном для понад 120 кримських татар, що знайшли прихисток у Дрогобичі. Він також один з небагатьох поляків, нагороджений медаллю «25 років незалежності України».
Артур Деска захоплювався українською культурою. Він закликав до збереження дрогобицьких пам’яток, а також допомагав молодим українським діячам культури. «Його життя – це не тільки суспільні справи й благодійність, а ще культура. Я познайомився з Артуром, коли був студентом і займався студентським театром “Альтер”. Артур допомагав нам організувати наші гастролі з виставами у Польщі. Він сам прийшов і сказав, що може допомогти. Він такий є. Всюди, де з’являється Артур, з’являється допомога. Це велике щастя для Дрогобича, що Артур вибрав це місто», – розповідає про Артура Деску режисер Андрій Юркевич в інтерв’ю для видання Kurier Galicyjski.
25 лютого 2022 року волонтер опублікував на своїй сторінці в facebook коротке повідомлення: «Залишаюся. Без коментарів». Попри війну й проблеми зі здоров’ям Артур Деска залишався у Дрогобичі. Він активно допомагав українським воїнам і залучав інші країни до допомоги Україні. Артур Деска допомагав у пошуку прихистку для українських біженців у Польщі, розповсюджував інформацію про те, що коїться в Україні та долучався до діяльності фондів, що допомагали українцям.
Вранці 30 липня 2024 року стало відомо, що Артур Деска помер після тривалої хвороби. «Вчора у вічність відійшов знаний на Дрогобиччині громадський діяч, волонтер, син польського народу та великий приятель України, який останні два десятки років прожив у Дрогобичі – Артур Деска. Пізно ввечері сумну звістку повідомили друзі пана Артура. Керівництво міста на чолі із міським головою Дрогобича Тарасом Кучмою, секретарем ради Орестом Каракевичем, заступники міського голови, депутатський корпус, виконавчий комітет Дрогобицької міської ради висловлюють щирі співчуття рідним, близьким, друзям. Нехай добрий, світлий спомин про покійного Артура назавжди залишиться у пам’яті усіх, хто знав його, любив та шанував. Хай душа його знайде вічний спокій, а Господь прийме, де праведні спочивають! Вічна пам’ять великому другові України!» – написала Дрогобицька міська рада.
Люди, які були особисто знайомі з волонтером, згадують його як добру й світлу людину. «Це сталося. Вчора, як грім серед ясного неба, прийшла новина, яку можна було очікувати. Але всі думали – не зараз, занадто рано. Артур Деска, людина нечуваної доброти. З серцем, відданим ближнім, серйозно ставився до свого християнства. Він відійшов у вічність», – написав на своїй facebook-сторінці Гжегож Маєвський, один з членів ради Фонду «Свобода та мир» / Fundacja Wolność i Pokój.
«Помер Артур Деска. Дуже сумно. Ми дружили. Часто запрошував в гості і я його постійно фотографував. Він не тільки був дуже класний, але на рідкість добрий знавець історії. Мав тверезий аналіз будь-яких періодів. Планував написати книжку по історії ІІ Світової війни. Ми його любили. На пропозиції виїхати лікуватись до родини в Польщу категорично відмовився. Бо тут у нього дуже близькі люди. Важко писати. Світла Тобі пам’ять і безмежна дяка від усіх, кому допомагав. Коли приїхав на Майдан то ми були разом», – написав український художник та іконописець Лев Скоп.
«Відійшов у вічність Артур Деска, справжній християнин, справжній друг України, великий поборник і практик польсько-українського примирення в дусі “Карітасу”, що означає “любов, повага”, дрогобичанин, справді чуйна людина, зосереджена на розумінні та допомозі іншим. Ми бачилися лише один раз у Дрогобичі багато років тому, але його, іноді тиха присутність, іноді онлайн-дискусії на важливі теми були для мене дуже важливими, тому що я знав, що в Дрогобичі живе поляк, який хоче того ж, що і ми – працювати для польсько-українського примирення і добрих відносин на людському рівні, на всіх рівнях. Вічна пам’ять», – так написав про Артура Деску польський музикант та громадський діяч Томаш Сікора.
«Польський волонтер у Дрогобичі, допомагає нужденним, залагоджує конфлікти, будує міцні польсько-українські мости. Філософ, історик і практик соціальної дипломатії. Артур відійшов у вічність. Друг, союзник у незліченних важливих проєктах і дрібних справах. Співрозмовник у дискусіях і в побудові планів на близьке і далеке майбутнє, за столом з чебуреками. Артур пішов з життя. Мрійник, завжди люблячий людей. Реаліст, часто розчарований реальністю. Мої співчуття його друзям, моя подяка особливо тим, хто піклувався про нього в його останні роки», – написав на своїй сторінці колишній почесний консул України у Познані Вітольд Хоровський.
У вересні 2023 року Артур Деска дав інтерв’ю з нагоди двадцятої річниці свого проживання в Україні. На питання, чи він планує повернутися до Польщі, волонтер відповів: «Я буду тут до кінця. Це мій вибір і моє рішення. Я переконаний, що це моє місце, де я повинен бути і робити те, що я роблю. Попри те, що я зараз хворий, маю проблеми з пересуванням, ходжу на милицях, я бачу, що я ще потрібен. Батьківщина у мене одна. Я завжди всім кажу, що в житті справжнього чоловіка є дві жінки, яких він повинен любити. Перша – це мати. Такою матір’ю для мене є Польща. Вона мене народила, виховала, сформувала. Друга – це та, яку ти обираєш – твоя дружина. І моя дружина – це Україна. Це вибір мого серця».
Підготувала Тетяна Шарапова