Вночі 25-го січня зі сцени Майдану було оголошено найважливішу, для багатьох приголомшливу новину дня: опозиція відхиляє пропозиції влади щодо співпраці в уряді. Головні причини відмови назвав Віталій Кличко – це незгода Януковича на цілковите скасування диктатрських законів (президент, натомість, пропонував перегляд та внесення змін) та проведення президентських виборів уже цього року. Відтак, мітинг протесту продовжуватиметься на Майдані й у регіонах. «Ми мирні люди, які відстоюють свої права», – підсумував свою промову Кличко.
Тим часом настрій у протестантів бойовий, хоча багато хто пророкує “зачистки”, про що зрештою прямим текстом попереджає очільник МВС Віталій Захарченко у своїх заявах, педалюючи мотив екстремізму. «Звільніть урядові приміщення, або принаймні виведіть звідти мирних протестантів, а з екстремістами ми розберемось самі», – цей меседж міністра можна розуміти як натяк на те, що всі, хто залишиться в будівлях, будуть потрактовані як екстремісти.
Риторику «добровільної здачі» застосовують і протестанти: удень на вул. Грушевського тривали позиційні перестрілки (гранати, водомети з боку міліції й коктейлі молотова та бруківка з боку протестувальників), а під час чергової перерви нардеп Яворівський звернувся до правоохоронців із пропозицією скласти зброю й перейти на бік повстанців. За це їм гарантовано державні посади при новому уряді. Поки що жодна зі сторін не поспішає прийняти пропозиції противників, хоча один із сюжетів повстанського фольклору – про дезертирування й перехід на бік революції десятків міліціонерів.
Ще одним засобом ідеологічного впливу на оборонців влади є жінки. У перервах між перестрілками вони виходять на передову лінію зі зворушливими плакатиками: «Сини! Кулі і каміння – дорога до ненависті, а не до любові», у багатьох у руках просто табличка з написом «мама». Командири «беркуту» не дозволяють жінкам підійти впритул до бойової шеренги. Розповідають, що одна з дівчат таки прорвалась до лав спецпризначенців, прагнучи прищепити їм ідеали любові й непротивлення злу насильством. У відповідь на це беркутівці посадили її в автозак, щоправда за кілька годин відпустили (певно, зерна доброї новини таки проросли в їхніх душах).
В ніч з 25 на 26 січня з Українського Дому, що на Європейській площі, викурювали загін військ МВС: схоже, що силовики перебували тут протягом довшого часу, помітили їх лише тепер, коли усвідомили існування загрози з їхнього боку (вони могли вдарити в спину, або заблокувати протестувальникам відступ з вул. Грушевского). На вимогу звільнити будинок силовики відповіли відмовою, тоді мітингувальники почали обстрілювали їх феєрверками крізь розбиту вітрину поранивши двох вояків ВВ. Ситуація вирішилася після прибуття близько 4-ї ранку Віталія Кличка з іншими нардепами. В результаті перемовин з керівництвом МВС близько 200 бійців ВВ (подейкують, що серед них були й броварські «беркути»), залишили Український Дім, і тепер він перебуває в руках повстанців. В будинку знайдено снайперські набої – дуже ймовірно, що звідси вівся обстріл мітингувальників, які перебували на вул. Грушевского й на Європейській площі.
Тріумфальна хода революції по регіонах дещо сповільнилася – не відомо, що буде зі Сходом України, де в «регіоналів» сильніші позиції. Але все одно є відчуття, що революція набирає обертів: Рінат Ахметов закликає Януковича не застосовувати силовий сценарій, а ультрас підтримують мітингарів навіть у Одесі та Донецьку.
Тарас Шумейко (Київ)
Фото автора
Між першою та другою барикадами
