Українці у Польщі сплачують до бюджету країни більше, ніж отримують грошової допомоги у вигляді соціальних виплат. Також присутність українських мігрантів у Польщі сприяє зростанню ВВП країни. Такі дані наводить Банк крайового господарства Польщі / Bank Gospodarstwa Krajowego (BGK). Відповідний звіт був оприлюднений у березні 2025 року.
Автори звіту «Вплив припливу мігрантів з України на польську економіку» / «Wpływ napływu migrantów z Ukrainy na polską gospodarkę» чітко виділяють дві групи українців у Польщі. Перша – це довоєнні мігранти, друга – біженці, які прибули до країни у звʼязку з повномасштабною агресією Росії проти України. «Ці дві групи відрізняються мотивацією, структурою, планами на майбутнє, а це означає, що також іншим є їхній вплив на польську економіку», – наголошують у звіті.
Збільшення української міграції до Польщі почало спостерігатися у 2014 році. До 2021 року найбільша кількість українських мігрантів прибула до Польщі у 2015 (60,7% від усієї кількості мігрантів), 2016 (57,1%) та у 2017 (40,4%) роках. І якщо спочатку це були здебільшого сезонні працівники, то згодом збільшилася кількість українських мігрантів, які виконували роботу високої кваліфікації. У зв’язку з пандемією Covid-19 у 2020 році кількість мігрантів знизилася (13,6%), однак у 2021 темп міграції з України до Польщі повернувся до показників, які були перед пандемією (26%). Згідно з даними GUS, у 2021 році українці становили найбільшу частину серед усіх мігрантів у Польщі (майже 64%).
Починаючи з 2022 року, основною причиною міграції стала втеча від повномасштабного російського вторгнення. Так, впродовж перших тижнів повномасштабної війни до Польщі сумарно прибуло до 3 мільйонів українців. Одночасно з цим, частина громадян України (880 тисяч) повернулися до країни, з яких 60-80 тисяч – це особи, які проживали у Польщі до повномасштабного вторгнення. Частина біженців відправилася до інших країн. Як повідомляє Управління у справах іноземців, наразі у Польщі перебуває 1,55 мільйона українців, з яких 993 тисячі – це біженці (станом на 24 лютого 2025 року).
За даними GUS, у 2014-2021 роках до Польщі прибуло близько 1,35 мільйона мігрантів з України. Їхньою головною мотивацією були робота та отримання прибутку. Це відображається, зокрема, в тому, що майже всі мігранти з цього періоду – особи працездатного віку, а понад 90% з них фактично працюють. Якщо йдеться про осіб, які прибули після 2022 року, то серед них працюють 53-71%. Серед українських біженців також вищий рівень безробіття – 22-26%, тоді коли рівень безробіття серед мігрантів, які прибули до 2022 року, становить 5%.
Серед українських біженців більшу частину становлять жінки – 42%. 19% становлять чоловіки, а 39% – діти. «Така демографічна структура зумовлює нижчий показник професійної активності (зменшення навіть майже на 20%, у порівнянні до міграції перед 2022 роком) та значно вищий рівень безробіття (який досягає навіть 26%)», – зазначається у звіті.
Українці найчастіше працюють у сфері промисловості (22% біженців і 25% довоєнних мігрантів) та торгівлі (12% і 13% відповідно). Мігранти найчастіше працюють у сфері промисловості, транспорту й адміністрації, а українські біженці – у гастрономії, освіті та культурі. Автори дослідження звертають увагу, що відсоток українців, які мають вищу освіту, залишається на подібному рівні – 46% перед 2022 роком і 50% після 2022 року.
Наприкінці 2024 року податки до ZUS сплачували близько 794 тисяч українців. Тож згідно з даними ZUS, громадяни України становили приблизно 5% від усіх робітників у Польщі (16,3 мільйона). Якщо йдеться про зареєстровану діяльність, то найчастіше громадяни України провадять адміністративну й допоміжну діяльність (20%), промислове виробництво (19%), будівництво (13%) і транспортну діяльність (12%).
Українці та демографічна криза у Польщі
У звіті зазначається, що збільшення кількості українців може вплинути на демографічну кризу у Польщі. Польща, як інші країни Європи, стикається зі старінням населення. Так, від 2013 до 2023 року зросло співвідношення осіб пенсійного віку до працездатного населення – від 29 до 40 пенсіонерів на 100 осіб працездатного віку. А згідно з прогнозами Міністерства фінансів, до 2033 року цей показник може збільшитися до 45. Тож збільшення кількості мігрантів може бути ключовим фактором у боротьбі за старінням населення. Демографічні прогнози свідчать про те, що найближчими роками Польщі знадобиться значно більше мігрантів, ніж зараз проживає в Польщі громадян України.
Згідно з даними реєстру PESEL за лютий 2025 року, зараз у Польщі перебуває близько 600 тисяч біженців працездатного віку. Більшість з них прибули до Польщі на самому початку повномасштабної війни; темпи припливу біженців у наступні місяці були явно меншими. Щобільше лише 43% українських біженців хочуть залишитися у Польщі назавжди. Цей показник є найнижчим серед 11 європейських країн, де проводилося подібне дослідження. Експерти NBP додають, що лише кожен п’ятий біженець і кожен другий мігрант планують залишитися в Польщі назавжди.
Автори звіту зазначають, щоб максимізувати позитивний вплив міграції з України на польську економіку, перш за все слід заохочувати мігрантів залишатися в Польщі. Ключове значення в цьому контексті має забезпечення мігрантів задовільною роботою, яка дозволяє їм заробляти на життя, адекватними житловими умовами та доступом до державної освіти та різних видів мовної та професійної підготовки. Польська економіка могла б виграти, якби мігранти з України працювали на посадах, які краще відповідають їхній освіті та компетенціям. Нині приблизно 60% поляків вважають, що Польща повинна підтримувати біженців з України – це близький рівень до того, що спостерігалося до початку повномасштабної війни.
Вплив українських мігрантів на рівень ВВП Польщі
Як зазначається у звіті, українська міграція впливає на польський рівень ВВП. Так, у 2013-2018 мігранти прискорювали темпи росту ВВП на 0,5% щорічно. У 2015-2018 роках загальний внесок у темпи зростання ВВП складав 2,4%. За оцінками Deloitte та UNHCR, у 2022 році українські біженці збільшили ВВП Польщі на 0,5-0,8%, а у 2022-2023 роках – на 0,7-1,1%. Автори звіту зазначають, що за оцінками фахівців у довгостроковій перспективі рівень ВВП може бути вищим на 0,9-1,35% завдяки українським мігрантам. Також експерти Deloitte підрахували, що у 2022 році короткостроковий вплив українських біженців на ВВП Польщі становив 0,9-2,4%. За прогнозами експертів Urban у 2022 році, якщо у Польщі залишиться від 650 тисяч до 1 мільйона українських біженців, то у період 2030-2050 років потенціал польської економіки може зрости на 1,7-2,9%.
Як наголошують автори, українці реалізують свої споживчі потреби у Польщі та витрачають зароблені кошти. Водночас існує різниця між мігрантами, які приїхали до Польщі до 2022 року та українськими біженцями, що приїхали після початку повномасштабної війни. Так, українські жінки, які прибули до Польщі перед 2022 роком отримують на 9% більшу зарплатню, а українські чоловіки – на 8%. Також 50-60% мігрантів до 2022 року переказувало частину доходів своїм українським родинам, а рівень їхніх заощаджень становить 11-13%. Серед українських біженців цей показник є нижчим – 30% відправляють частину своїх доходів своїм родинам в Україні. «Всі ці чинники мають вплив на силу імпульсу попиту, згенерованого припливом українців до Польщі. Щобільше, ці фактори визначають, що вплив довоєнних мігрантів і біженців дещо різниться», – пишуть автори звіту.
Українці та соціальні виплати
Як ідеться у звіті, попри те, що українці мають право на отримання соціальних виплат, таких як «Родина 800+», отримані кошти від виплат не перевищують внесків українців у вигляді податків і інших оплат у польський бюджет. Так, у 2024 році в рамах програми «Родина 800+» українцям було виплачено 2,8 мільярда злотих на 292 тисячі дітей (які перебувають у Польщі). Ця сума становить близько 4% від загальної суми виплат у рамах цієї соціальної допомоги.
Водночас внески до ZUS від громадян України становлять 5% від усіх платників. Тож враховуючи ці чинники, автори звіту роблять висновок, що на 1 злотий від виплати «Родина 800+» українські мігранти заплатили до польського бюджету близько 5,4 злотих. Якщо брати показник серед громадян Польщі, то на 1 злотий з цієї соціальної допомоги вони сплачують близько 6 злотих у рамах податків і оплат.
Якщо брати інші соціальні пільги, то українці користуються також державним медичним обслуговуванням, правом на безплатну освіту та іншими пільгами.
Нагадаємо, що від 1 липня 2024 року українські біженці можуть отримувати допомогу «Родина 800+» тільки у тому випадку, якщо їхні діти відвідують польські школи. На довоєнних мігрантів ці обмеження не розповсюджуються.
Як наплив українських біженців вплинув на польський ринок нерухомості
Згідно з даними звіту, у 2022 році спостерігалося зростання цін на оренду житла у зв’язку з великим попитом від українців, які прибули до Польщі через початок повномасштабної війни. Однак це явище було короткотерміновим. Так, між 24 лютого і 31 березня ціни на оренду житла виросли на 14% у середньому. Втім, це було пов’язане з не фактичним підвищенням цін, а з тим, що зменшувалася кількість дешевого житла із меншим метражем. «На ринку залишалося більше і дорожче житло, що автоматично призвело до зростання середньої орендної плати», – йдеться у звіті.
Як зазначається у звіті, згідно з даними аналізу європейського ринку (2024), наплив українських біженців призвів до зростання цін на оренду житла тільки на 0,2-0,3%. Суттєвий вплив на це мала інфляція, зростання цін нерухомості в цілому та підвищення процентних ставок кредитів. Водночас іноземці дедалі частіше купують житло у Польщі. Так, у 2023 році серед понад 14 тисяч придбаних квартир, близько 7 тисяч придбали українці.
У період 2014-2023 років, у Польщі у понад 4 рази зросла кількість помешкань, які купують іноземці. У випадку з громадянами України – у сімнадцять разів. Однак навіть попри це участь українців на польському ринку нерухомості є невеликою. Так, у 2023 році було здійснено 255 тисяч операцій купівлі-продажу квартир, але лише 2,7% з них припали на українців. Варто зазначити, що згідно з польським законодавством, іноземці можуть купувати у Польщі квартири без спеціального дозволу, але на придбання будинку й земельної ділянки потрібен дозвіл Міністерства внутрішніх справ Польщі.
Автори звіту зазначають, що громадяни України частіше орендують, ніж купують житло. Так, у 2024 році власне житло у Польщі мали тільки 14% довоєнних мігрантів і 3% українських біженців. А близько 70% українців з обох груп орендують житло.
Житлова проблема є одним з найбільших викликів українців у Польщі. Як зазначається у звіті з посиланням на Національний банк Польщі, 13-15% мігрантів могли б залишитися у країні довше, якби вони знайшли належне житло. Серед головних проблем, на які скаржаться українці – брак комфорту та приватності (28%), неможливість жити самостійно у власному або орендованому житлі (27%) та відсутність можливості переїхати в краще житло (26%). Українці відчувають це частіше, ніж поляки – різниця у відповідях коливається від 8 до 16%.
Зростання торгівельного обміну
Як підкреслюють автори звіту, присутність українських мігрантів впливає на торгівельний обмін і грошові перекази між двома країнами. Автори наголошують, що згідно з дослідженнями, зростання імміграції призводить до збільшення торгівлі між країною походження мігрантів і країною, що їх приймає. І якщо у 2014 році експорт товарів з Польщі до України становив 3,1 мільярда євро і 1,9% від усього польського експорту, то у 2024 році цей показник становив 11,8 мільярда євро 3,7% від усього польського експорту. Номінальна вартість товарів експортованих з Польщі до України виросла з 3,1 мільярда євро у 2014 році до 6,3 мільярда євро в 2021 і 11,8 мільярда євро у 2024 році.
Найчастіше (окрім зброї та боєприпасів) Польща експортує до України машини та механічне обладнання (19% у 2014 році та 13% у 2024), хімічну продукцію (10% і 8% відповідно) та мінеральні продукти (12% і 18% відповідно). Що стосується імпорту з України, то найчастіше це метали (30% у 2014 та 20% у 2024), мінеральні продукти (22% і 13% відповідно) та олії й харчові продукти (10% та 26% відповідно).
Які чинники можуть вплинути на бажання українців залишитися у Польщі
Наприкінці звіту автори дослідження виокремлюють чинники, які можуть вплинути на бажання українців залишитися у Польщі. Це – доступність освіти й антидискримінаційна політика.
Наразі у польських школах навчається приблизно 203 тисячі українських дітей, з яких 152 тисячі – це діти біженців, а 51 тисяча – діти довоєнних мігрантів. Українські біженці зазначають, що найбільшою складністю для їхніх дітей є мовний бар’єр. Натомість довоєнні мігранти виокремлюють дискримінацію.
Автори звіту наголошують, що все більше українців знають польську мову принаймні на початковому рівні. Це декларують 91-98% українців, незалежно від часу прибуття до Польщі. Дещо гірше свій рівень володіння оцінюють українські біженці – 28% стверджують, що вони добре знають польську мову, а 63%, що вони знають польську в обмеженому обсязі (серед довоєнних мігрантів ці показники становлять 68% і 30% відповідно).
Також у звіті звертають увагу на те, що часто українці стикаються з дискримінацією й на ринку праці. Крім того, згідно з останніми дослідженнями CBOS, ставлення поляків до українців погіршується. Ще, дослідження PIE (Polski Instytut Ekonomiczny) показало, що у сферах, які не вимагають високої кваліфікації, роботодавці частіше відповідають на заявки польок, ніж українок (українки отримують на 30% менше відповідей на заявки).
За оцінками авторів дослідження, українці у Польщі у 2024 році могли збільшити надходження до польського бюджету приблизно на 15,1 млрд злотих. У розрахунках врахували податок на доходи фізичних осіб, соціальні та медичні внески, а також надходження від ПДВ. При цьому порівнювали обсяг виплат за програмою «800 плюс» із сумою податків і внесків, які сплачують українці та інші працівники в Польщі.
Автори наголошують, що ці дані мають орієнтовний характер, однак їхні висновки збігаються з попередніми оцінками експертів Deloitte та UNHCR. За їхніми підрахунками, у 2023 році присутність українських мігрантів принесла польському бюджету від 14,7 до 19,9 млрд злотих додаткових доходів.
Ознайомитись з повним текстом дослідження можна за посиланням.
Тетяна Шарапова
Джерело: Bank Gospodarstwa Krajowego