“Настав час, щоб сміливо розмовляти про українську душу”: у Варшаві експонується колективна виставка Biruchiy Borowiec “433–447” – Наш вибір — інформаційний портал для українців у Польщі

“Настав час, щоб сміливо розмовляти про українську душу”: у Варшаві експонується колективна виставка Biruchiy Borowiec “433–447”

Юлія Кириченко
26 Січня 2024
“Настав час, щоб сміливо розмовляти про українську душу”: у Варшаві експонується колективна виставка Biruchiy Borowiec “433–447”
Цей текст також можна прочитати польською мовою
Materiał ten jest dostępny również w języku polskim

25 січня 2024 року в Українському домі у Варшаві відбувся вернісаж колективної виставки робіт 11 художників з України, Польщі та Чехії Biruchiy Borowiec «433–447». Представлені роботи торкаються тем переживання війни, колективних травм, а також післявоєнного майбутнього. Роботи були створених протягом 433–447 днів повномасштабної російсько-української війни в межах артрезиденції Biruchiy Borowiec «433–447» у Польщі. На відкритті був присутній наш кореспондент, який порозмовляв з куратором та координаторкою заходу, а також авторами робіт. 


Міжнародний симпозіум сучасного мистецтва Biruchiy – це резиденція сучасного мистецтва в Україні, заснована арменеджером, художником і галеристом Геннадієм Козубом у 2006 році, та названа на честь острова Бирючий в Азовському морі (Херсонська область). До початку повномасштабного російського вторгнення заходи в межах симпозіуму відбувалися як на самому острові Бирючий, так і у різних куточках України та закордоном. На резиденції щороку приїжджали живописці, скульптори, фотографи та інші митці різних напрямів, які творили окремі роботи та спільні проєкти. Зараз острів Бирючий окуповано росіянами, однак симпозіум Biruchiy не припинив свого існування.

З 3 по 17 травня 2023 року резиденція проходила у Польщі у місцевості Боровець, яка є частиною польського села Анджеюв. «В Боровці ми жили в старому млині, біля лісу та озера. Там була дуже спокійна і повільна атмосфера. Ми завжди вибираємо такі локації, які далеко від цивілізації, щоб митці могли перемикнутися, відчути себе якось в природі», – пояснив у коментарі для порталу «Наш вибір» організатор проєкту та куратор виставки Геннадій Козуб.

Геннадій Козуб. Фото: Дмитро Димидюк / Наш вибір

У резиденції взяли участь 11 художників з України, Польщі та Чехії, які у своїх роботах намагались показати спільне минуле країн, віднайти колективні травми та поміркувати над майбутнім, що чекає після закінчення російської агресії проти України, додаючи до цього локальний контекст місцевості Боровець, у котрій вони проживали. «Ми хотіли дослідити та відчути свій настрій, а також настрій людей і настрій суспільства саме в ті дні, коли ми були разом. Зафіксувати той час, коли відбувався симпозіум: між 433 та 447 днем війни. Ми спілкувалися між собою, рефлексували над нашим досвідом і переживаннями стосовно війни. Наприклад, хтось тільки приїхав з Києва й одразу ж відбувалися розмови, обмін думками та відчуттями. Зауважу, що ми спеціально зробили проєкт з художниками з Польщі та Чехії, бо ці країни також були під радянською окупацією. Ми хотіли обмінятися досвідом та думками, а також згадати про якісь спільні історичні події та травми», – зауважує Геннадій Козуб.

Нікіта Кравцов. Розширена Біблія, 2023

Виставка Biruchiy Borowiec «433–447» є мандрівною. Прем’єрний показ робіт відбувся одразу після завершення симпозіуму у травні 2023 році у Надвіслянському музеї в Казімєжі Дольному. Показ у галереї «Дім» Українського дому у Варшаві є другим. На вернісажі були присутні також автори, роботи яких експонуються: Блажей Русін з Познані та Андрій Рачинський з Харкова.

Блажей Русін народився на Підляшші та має українське коріння. Він вільно володіє українською мовою і три роки проживав в Ужгороді, де працював у Закарпатській академії мистецтв та мав власну майстерню. «Я вирішив написати триптих про українську душу. На жаль, існує таке культурне поняття, як “русская душа”. Я думаю, що її справжнє значення ми вже дізналися. Настав час, щоб ми сміливо розмовляли про українську душу. На своєму триптиху я показую, що українська душа сильна як Карпати [ліва картина – ред.], глибока як Чорне море [центральна картина – ред.] та відкрита як степ [права картина – ред.]». Я був у всіх цих місцях і ніколи не розчаровувався у людях, а навпаки – вони мене завжди надихали. І цими картинами я хочу їм подякувати за цей досвід», – пояснив ідею робот, що експонуються, Блажей Русін.

Блажей Русін. Фото: Дмитро Димидюк / Наш вибір

Митець розповів, що планує весною знову поїхати в Україну, а саме у Львів та Ужгород, щоб працювати над своїми новими роботами. На запитання про свої плани на майбутнє він відповів: «Перемога і ще раз перемога України. А далі будемо дивитися. Це найголовніше».

Андрій Рачинський є випускником Харківської державної академії дизайну та мистецтв. Він займається фотографією та відео, а також активно веде свою сторінку в інстаграмі, яка увійшла до «Топ-5 найцікавіших артакаунтів України» за версією The New York Times у 2022 році. Митець представив добірку з 6 фотографій українських дорожніх знаків, які були замальовані, відшліфовані чи обрізані на початку російської агресії.

Андрій Рачинський. Фото: Дмитро Димидюк / Наш вибір

«Це частина великого проєкту, який називається “Українські дороги”. Тут представлено лише шість фотографій з цієї серії, але їх набагато більше. На початку повномасштабного вторгнення я багато їздив Україною та займався волонтерською діяльністю. Саме тоді я фотографував ці знаки. Дорожні організації, волонтери та просто небайдужі виходили на траси та замальовували або частково обрізали їх, щоб дезорієнтувати ворога. Росіяни були без GPS-навігаторів, без мобільних телефонів, вони орієнтувалися по старих картах і тому брак дорожніх знаків їм дійсно заважав направлятися туди, куди вони хотіли. Деякі з цих знаків на Сході України до цього часу залишаються замальованими чи обрізаними», – прокоментував свою роботу Андрій Рачинський. 

Фото: Дмитро Димидюк / Наш вибір

Також, як розповів під час вернісажу Геннадій Козуб, на початку лютого 2024 року в рамах виставки буде проведено презентацію книги «Плакати воєнного часу». Вона містить роботи, які були створені в Україні під час повномасштабної російської агресії для боротьби з російською пропагандою та експонувалися у публічному просторі Запоріжжя у 2022–2023 роках.

Оксана Солоп. Соняшникове життя, 2023

Загалом, на виставці в Українському домі представлені роботи 11 художників: APL 315 (Одеса, Україна), Блажей Русін (Познань, Польща), Оксана Солоп (Харків, Україна), Євгенія Лаптій (Харків, Україна), Нікіта Кравцов (Ялта, Україна – Париж, Франція), Ян Здвожак (Прага, Чехія), Юрій Єфанов (Київ, Україна), Андрій Рачинський (Харків, Україна), Аліна Якубенко (Київ, Україна), Анжеліка Єфанова (Київ, Україна) та Юлія Данилевська (Херсон, Україна).

Фото: Дмитро Димидюк / Наш вибір

Це перша виставка, яка експонуватиметься у цьому році у галереї «Дім» в Українському домі у Варшаві і також перша, з такою великою кількістю учасників. «У нас презентовано 11 робіт в різних медіях: живопис, фотографії, відео, інсталяція, постграфіті та арт-об’єкти. Митці старалися передати свої емоції та переживання стосовно російської агресії. Незважаючи на те, що тут 11 різних авторів, для мене ця виставка є одним цілим, як один мистецький твір», – прокоментувала проєкт координаторка заходу Іванна Берчак для порталу «Наш вибір».

Іванна Берчак. Фото: Дмитро Димидюк / Наш вибір

Іванна Берчак зазначила, що у 2024 році планується 8 виставок у просторі галереї «Дім». Вернісаж нової виставки відбудеться 29 лютого 2024 року і вона буде присвячена річниці повномасштабної російської агресії. Крім цього, найближчим часом планується проведення низки майстер-класів, зустрічей та дискусій на мистецьку тематику, котрі мали б сприяти залученню більшої кількості відвідувачів до галереї «Дім».

Виставка проходить в Українському домі у Варшаві (вул. Заменгофа, 1 / Zamenhofa 1) і триватиме до 15 лютого 2024 року, опісля чого роботи поїдуть на чергові покази в інші країни Європи. Вхід вільний.

Дмитро Димидюк

Новини від “Нашого вибору” в Телеграмі
підписатись