Від початку подій на Майдані кожен небайдужий українець серцем і душею знаходиться в Україні, з надією очікує припинення трагедії й можливості почати будувати сильну країну. На жаль, війна, яку розв’язали в Україні, не дає можливості перехопити подих. Кількість жертв зростає, болю й гіркоти в словах і думках усе більше. Ситуація в Україні така, що навіть найбільш оптимістичні українці створюють фонди з підготовки до зими в зоні АТО. У швидке вирішення конфлікту не вірить, напевно, ніхто.
Зростає й кількість людей, які безпосередньо постраждали від політики сусідньої держави: хтось в одну мить опинився мешканцем окупованої території, а дехто взагалі позбавився домівки. Відчуває трагічність ситуації в України і сусідня Польща, у першу чергу через збільшення кількості бажаючих отримати статус біженця. За даними Управління у справах іноземців у Варашві, цьогоріч про статус біженця у Польщі попросило 1740 громадян України. У порівнянні з минулорічними цифрами (тоді кількість таких осіб не сягала навіть півсотні) – різниця справді красномовна.
Управління до справ іноземців Польщі, розглянувши всі заяви, виділило кілька основних локалізацій і причин, у зв’язку з якими громадяни України залишають домівки.
«Майдан»
Частина заявників – таких близько 13 відсотків, – обґрунтовує необхідність втікати з рідної території тим, що їх, активних учасників Євромайданів у Києві та власних містах, нині переслідують. Унаслідок загрози позбавлення волі й навіть життя, вони змушені залишити рідну територію. До цієї групи людей належать здебільшого мешканці Криму і східних областей України.
«Крим»
Біля 24 відсотків заявників – це люди, які прибули до Польщі з Криму. Третина з них – кримські татари, однак переважна більшість – українці. Рішення залишити домівки ці люди прийняли після проведення «референдуму» і анексії Росією АР Крим. Відмова прийняти російське громадянство, національність, релігія і проукраїнські погляди – все, що становить мішень для проросійських терористів, стали причиною шукати притулку далеко від власних обійсть, зокрема, у Польщі.
«Східна Україна»
Більше третини заявників (біля 36 відсотків) – мешканці Донецької, Луганської та Харківської областей. Аргументами для прохання отримати статус біженця у Польщі в них є загальна небезпечна ситуація в регіоні і власна безпека, з огляду на попередню участь у протестах та публічну демонстрацію проукраїнських поглядів.
«Військо»
Близько 10 відсотків заявників шукають захисту від примусової мобілізації. Така група заяв надійшла від військовозобов’язаних чоловіків віком від 23 до 45 років.
«Українці у Польщі»
Близько 10 відсотків заявників – це особи, які до початку трагічних подій в Україні вже жили в Польщі (навчались чи працювали). Просити про статус біженця їх змусив страх повертатись в країну, де зростає небезпечна ситуація і розширюється мобілізація. Такі люди, найчастіше, не брали участі в будь-якій суспільно-політичній діяльності в Україні.
Попри велику кількість заяв, досі статус біженця в Польщі із заявників не отримав ніхто. Причина відмови – передусім у тому, що українці можуть шукати притулку в інших регіонах України. Про це «Наш вибір» вже писав в попередніх номерах. Натомість кілька заявників, згідно з даними управління, отримали «додатковий захист» (шість осіб), а дві особи отримали «толероване перебування». І той, і інший статус дозволяє людині легально залишитися на території Польщі.
За матеріалами tvp.pl, polradio.pl