Materiał ten jest dostępny również w języku polskim/
Цей текст також можна прочитати польською мовою
З початком повномасштабної війни Росії проти України, країни демократичного світу продовжили планомірно та системно впроваджувати санкції, допомагаючи Україні протистояти набагато сильнішому агресорові. Щоразу новий пакет санкції США, ЄС чи Великобританії все болючіше б’є по російській економіці. Однак, говорити про економічний колапс Росії ще зарано. На жаль, але не всі світові компанії із західних країн підтримують офіційні дії своїх урядів і на сьогодні ще досить значна частина світових брендів продовжує свою роботу у Росії.
Нещодавно були опубліковані дані дослідників швейцарського Університету Санкт Галлена, з яких дізнаємось, що лиш близько 9% компаній з країн Європейського Союзу та країн Великої сімки (Канада, США, Великобританія, Франція, Японія, Німеччина) повністю вийшли з російського ринку станом на листопад 2022 року. Науковці з Університету Санкт Галлена підрахували, що німецькі компанії лідирують серед інших у списку тих, хто відмовився припиняти свою роботу у Росії. Далі йдуть компанії зареєстровані у США та Кіпрі. Найбільш розпізнавальні марки, які все ще працюють на російському ринку: Procter&Gamble, Nestle, Leroy Merlin, Auchan, франшиза швидкого харчування Subway.
Свої дані щодо роботи великих світових брендів у Росії також публікує і постійно оновлює Єльський університет – som.yale.edu. Так, з його досліджень дізнаємось, що у Росії продовжують працювати такі знані компанії, як Calzedonia, Kawasaki, Lacoste, New Yorker Group Services International GmbH & Co.KG, Raiffeisen Bank International, Zepter, Gerry Weber, Benetton. Не вийшли з російського ринку також і Metro, Hochland, Grohe, Bosch, Domino’s Pizza. Варто підкреслити, що Єльський університет публікує дані про фірми, які продовжують працювати у Росії, чи виходять з російського ринку, поділяючи їх на кілька груп. Група «А» – це компанії, які залишили російський ринок, «В» – хоч і припинили поки свою діяльність, але розглядають можливість повернутись, «С» – скоротили обсяг поточних операцій, «D» – компанії, які відклали майбутні заплановані інвестиції/розробки/маркетинг, але продовжують свій бізнес на російському ринку та група «F» – надалі присутні на російському ринку фактично без змін.
Не лише закордоном слідкують за виходом світового бізнесу з Росії через її агресію проти України. Українські ініціативи та інституції також ведуть свій список компаній, які продовжують заробляти у Росії, а при цьому опосередковано стають співспонсорами російської війни проти України. Ще у березні 2022 року українські волонтери створили проєкт LeaveRussia, де публікували списки компаній, що продовжували працювати у Росії, не зважаючи на війну та санкції проти Росії. Літом цей проєкт з’єднався з подібною ініціативою аналітичного центру KSE Institute Київської школи економіки. Тепер на їхньому сайті leave-russia.org можна ознайомитись з повним списком, який супроводжується детальним описом фірм, що продовжують роботу у Росії. З цього опису можна дізнатись про суми, які заробляють компанії у Росії. Так, німецький виробник шин, автомобільної електроніки та інших комплектуючих Continental AG заробив у Росії 397 мільйонів американських доларів, а от французька компанія, що виробляє перероблені овочі Bonduelle заробила 258 мільйонів американських доларів. Bonduelle у своїй заяві про рішення продовжити бізнес у Росії, зокрема, заявили: «Що стосується нашої діяльності в Росії, ми призупинили всі інвестиційні проєкти в Росії з 17 березня (авт. – 2022 року) та вирішили спрямувати всі наші прибутки від продажів у Росії на майбутнє відновлення України, не лише її інфраструктури, але й її сільськогосподарської та харчової екосистем. Ми також зробили вибір, керуючись нашою місією та нашою відповідальністю як агропромисловця, забезпечити безперервність нашої діяльності в Росії». Не зважаючи на підтримку України, виходячи із заяви французької компанії, російський ринок вони так і не планують залишати. Ще більш дивною виглядає заява популярного німецького виробника обладнання Liebherr, які хоч і написали, що підтримують санкції, введені проти Росії, але і надалі залишаються на російському ринку.
Українська база даних, подібно до даних Єльського університету, також поділяє компанії на різні групи щодо їхньої діяльності/недіяльності у Росії:
- компанії, які продовжують діяльність у Росії;
- компанії, які скоротили поточні операції та призупинили нові інвестиції;
- компанії, які згорнули російські операції;
- компанії, які завершили вихід з РФ.
На українському сайті leave-russia.org є можливість відстежувати зміни, адже дані оновлюються щотижнево.
Урядовий проєкт «Міжнародні спонсори війни» sanctions.nazk.gov.ua/boycott, який веде Національне агентство з питань запобігання корупції також опублікувало свій список міжнародних компаній, які продовжують співпрацю з Росією і тим допомагають їй у війні проти України. Окрім переліку компаній, на сайті також можна ознайомитись зі списком фізичних осіб, які є бізнес-партнерами чи керівниками іноземних компаній, пов’язаних з підсанкційними російськими олігархами та російським ринком. Щоправда, і перелік компаній, і список фізичних осіб досить короткий. І поки важко назвати цей проєкт динамічним та розбудованим.
Фактично у всіх вище перелічених базах даних, в яких є списки міжнародних компаній, що далі заробляють у Росії, найбільший відсоток складають компанії зареєстровані у США, Німеччині, Великобританії та Франції. Позиції несуттєво змінюються щодо перелічених країн. США також лідирують у списках компаній, які вийшли з російського ринку, починаючи від 24 лютого 2022 року.
Рішення вийти і не працювати у Росії мають прийняти більшість світових брендів, це допоможе Україні протистояти російській агресії. На таке рішення можна впливати, продовжуючи світову санкційну політику, впроваджуючи більш жорсткі санкційні заходи країнами ЄС та США та загалом ізолюючи Росію на міжнародній арені, як у політичному, так і в економічному плані. Санкції впливають на логістику, яка суттєво утруднює провадження бізнесу у Росії. На заміну європейському чи американському бізнесу в Росії можуть приходити китайські компанії, які фактично не рахуються із західними санкціями. Однак, Росія боїться повної залежності від Китаю, розуміючи його потугу та можливості.
Ольга Попович