Попри гострі суперечки навколо історичної пам’яті, три чверті поляків вважають, що Польща й Україна повинні насамперед співпрацювати перед загрозою з боку Росії. Такі висновки містить нове дослідження Центру дослідження громадської думки (CBOS), присвячене ставленню поляків до польсько-українських відносин.
За даними дослідження CBOS, проведеного у першій половині липня 2026 року, 75% респондентів погоджуються з твердженням, що Польща й Україна повинні передусім співпрацювати в умовах російської загрози, а не зосереджуватися на питаннях, які їх розділяють. Водночас 80% опитаних вважають, що від польсько-українського конфлікту виграє саме Росія.
При цьому 73% поляків переконані, що політики Польщі та України підігрівають суперечки між двома країнами заради власної політичної вигоди. Ще 52% респондентів вважають, що Польща й Україна мають більше спільних, ніж суперечливих цілей та інтересів.
Історична пам’ять залишається предметом суперечок
Опитування показало, що думки поляків щодо права України самостійно визначати своїх національних героїв практично розділилися порівну. Із твердженням, що українці мають право на власних героїв, навіть якщо ті негативно оцінюються в історії Польщі, погодилися 44% респондентів, тоді як 42% висловили протилежну думку.
Водночас 84% опитаних вважають, що польська держава повинна реагувати, якщо інша країна прославляє історичних діячів, відповідальних за злочини проти поляків. Також 77% переконані, що без належного осмислення минулого неможливо побудувати добрі польсько-українські відносини.
Більшість респондентів – 59% – підтримує рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла. Проти цього рішення висловилися 28% опитаних. При цьому оцінка його наслідків виявилася неоднозначною: однакова частка респондентів – по 41% – вважає, що воно принесло Польщі більше користі або більше шкоди.
«Моралісти», «прагматики» та «відсторонені»
На основі відповідей респондентів дослідники виділили три групи – «моралістів» (46%), «прагматиків» (34%) та «відсторонених» (20%). Вони відрізняються не лише ставленням до польсько-українських відносин, а й соціально-демографічним профілем.
«Моралісти» – найбільша група, для якої визначальне значення мають питання історичної пам’яті та відповідальності за злочини проти поляків. Вони переважно підтримують рішення про позбавлення Володимира Зеленського ордена Білого Орла, виступають за реакцію польської держави на прославлення осіб, відповідальних за злочини проти поляків, і вважають, що без осмислення минулого неможливо побудувати добрі польсько-українські відносини. Водночас навіть серед них 79% переконані, що від польсько-українського конфлікту виграє Росія. Соціальний портрет цієї групи – це частіше чоловіки, мешканці сіл і невеликих міст із середнім соціально-економічним статусом. Хоча вони декларують вищі доходи, ніж «відсторонені», власним матеріальним становищем задоволені менше. Понад половина «моралістів» декларує праві політичні погляди, а найчастіше підтримує партію «Право і справедливість», хоча серед них також багато прихильників «Конфедерації», «Конфедерації Корони Польської» та «Громадянської коаліції».
«Прагматики» більше зосереджені на сучасних викликах, ніж на історичних суперечках. Майже всі представники цієї групи (97%) вважають, що від конфлікту між Польщею та Україною виграє Росія, а 96% переконані, що в умовах російської загрози суперечки про минуле мають відійти на другий план. Водночас вони не заперечують важливості історичної пам’яті: 84% погоджуються, що Польща повинна реагувати на прославлення осіб, відповідальних за злочини проти поляків. Ця група вирізняється найвищим соціально-економічним статусом: майже половина має вищу освіту, частіше за інших декларує високі доходи та задоволення матеріальним становищем. Значна частина проживає у великих містах, серед них багато фахівців, керівників і підприємців. «Прагматики» більше цікавляться політикою, активніше беруть участь у виборах, частіше декларують ліві політичні погляди та найчастіше підтримують «Громадянську коаліцію», хоча серед них є також виборці «Нової лівиці», Razem і PiS.
«Відсторонені» найрідше займають чітку позицію щодо польсько-українських відносин і частіше за інших відповідають «важко сказати». Водночас більше ніж половина представників цієї групи вважає, що Росія отримує вигоду від загострення польсько-українських відносин, а Польща й Україна повинні співпрацювати перед російською загрозою. У цій групі переважають жінки, молодь до 24 років і мешканці сіл. Вони мають найнижчий рівень освіти та доходів серед усіх трьох груп, рідко цікавляться політикою, а понад чверть не можуть визначити власні політичні погляди. Більше двох п’ятих не планують брати участі в парламентських виборах, а найбільшу підтримку серед них також має партія «Право і справедливість».
Безпека – пріоритет
Окремо дослідники попросили респондентів визначити три головні цілі, які, на їхню думку, сьогодні повинна переслідувати Польща у відносинах з Україною. Абсолютним пріоритетом поляки назвали співпрацю у сфері безпеки – цей варіант обрав 61% опитаних.
На другому місці опинилося побудова добросусідських відносин (46%). Майже стільки ж респондентів назвали одним із ключових завдань належне вшанування жертв Волинської трагедії (43%).
Також серед важливих напрямів поляки бачать посилення позиції Польщі як лідера Центрально-Східної Європи (41%) та участь польських компаній у відбудові України (40%). Це свідчить, що значна частина суспільства розглядає відносини з Україною не лише крізь призму безпеки чи історичної пам’яті, а й як можливість зміцнення ролі Польщі в регіоні та участі в післявоєнній відбудові української економіки.
Натомість вступ України до Європейського Союзу опинився серед найменш пріоритетних напрямів – його до трійки головних цілей включили лише 9% респондентів. Ще менше – 7% – вважають одним із пріоритетів підтримку українців, які проживають у Польщі.
Дослідження CBOS проводилося 2–12 липня 2026 року серед 938 повнолітніх жителів Польщі за репрезентативною вибіркою. Респондентам пропонували оцінити низку тверджень щодо польсько-українських відносин, зазначаючи, чи погоджуються вони з ними, а також обрати до трьох найважливіших, на їхню думку, цілей польської політики щодо України із запропонованого переліку. Опитування проводилося особисто, телефоном та онлайн із використанням однакової анкети.
Ред.
Джерело: CBOS