Понад половина поляків має українців серед своїх знайомих, колег, друзів, сусідів або родичів. Водночас за останні три роки помітно знизився рівень готовності приймати українців у різних соціальних ролях. Про це свідчить нове дослідження польського Центру дослідження громадської думки (CBOS).
Дослідження «Контакти поляків з українцями і суспільна дистанція до них» опрацював Джонатан Сковіл. Опитування провели 2–12 липня 2026 року, у ньому взяли участь 938 повнолітніх жителів Польщі.
Українці не є для більшості поляків «незнайомцями»
Загалом 55% опитаних заявили, що мають українців принаймні в одній із близьких або соціальних категорій – серед друзів, знайомих, колег, сусідів чи родичів.
Найчастіше українці входять до ширшого кола знайомих поляків – про це заявили 40% респондентів. Ще 28% мають українців серед колег у школі або на роботі, 27% – серед друзів та близьких знайомих.
Українці також є сусідами для 20% опитаних, а 5% мають їх серед членів родини.
Найбільше близьких контактів із українцями мають молодші поляки. Серед респондентів віком 18–24 роки 40% мають українців серед друзів або близьких знайомих. Для порівняння, серед людей віком 65 років і старше таких є лише 14%.
Помітна також різниця залежно від місця проживання та освіти. Серед мешканців найбільших міст українці є друзями або близькими знайомими у 37% випадків, тоді як у селах – у 23%. Серед людей із вищою освітою цей показник становить 34%, а серед тих, хто має лише базову освіту, – 18%.
Більшість регулярно перетинається з українцями на роботі та у сфері послуг
Контакти з українцями, які працюють у Польщі, для багатьох поляків стали частиною повсякденного життя.
27% опитаних заявили, що контактують із українцями щодня – наприклад, у магазинах, поліклініках або під час користування різними послугами. Ще 24% мають такі контакти кілька разів на тиждень.
Тобто понад половина поляків – 51% – стикається з українцями щонайменше кілька разів на тиждень.
Лише 10% заявили, що взагалі не мають таких контактів.
Найчастіше українців у повсякденному житті зустрічають мешканці великих міст. Серед жителів міст із населенням понад 500 тисяч 58% мають такі контакти щодня. У селах цей показник становить 20%.
Поляки дистанціюються
Для оцінки ставлення до українців CBOS використав так званушкалу БогардусаШкала Богардуса – це соціологічний інструмент для вимірювання соціальної дистанції між людьми та різними соціальними групами. Її розробив американський соціолог Еморі Богардус у 1920-х роках. Респондентам пропонують оцінити, наскільки близькі або тісні соціальні відносини з представником певної групи вони готові прийняти – від більш формальних контактів, наприклад як колеги чи сусіда, до особистіших, як член сім’ї. – респондентів запитували, чи погодилися б вони бачити українця у різних соціальних ролях: від колеги або сусіда до лікаря, керівника, партнера своєї дитини чи людини, яка доглядає за їхньою дитиною.
У всіх шести категоріях рівень прийняття українців знизився порівняно з 2023 роком.
Найчастіше поляки готові приймати українця як колегу по роботі – 83%. Проте це на 8 процентних пунктів менше, ніж три роки тому.
Майже стільки ж – 82% – не мали б нічого проти українця як сусіда. У 2023 році таких було на 10 пунктів більше.
75% поляків готові звертатися до українського лікаря або лікарки – це на 10 пунктів менше, ніж у 2023 році.
Ще суттєвіше впала готовність приймати українців у більш особистих ролях:
- 63% погодилися б, щоб українець або українка стали їхніми зятем чи невісткою – мінус 15 пунктів;
- 58% прийняли б українця як няню або доглядальника своєї дитини – мінус 16 пунктів;
- 55% не заперечували б проти українця як свого керівника – мінус 18 пунктів.
Хто найбільш дистанційований
CBOS також порахував середню кількість соціальних ролей із шести, у яких респонденти готові прийняти українців.
У середньому цей показник становить 4,12 із 6.
Найменше соціальної дистанції демонструють молодші, освіченіші та заможніші поляки, а також мешканці великих міст.
Серед людей із вищою освітою середня кількість прийнятних ролей становить 4,80, тоді як серед людей із базовою освітою – 3,19.
У найбільших містах показник становить 4,64, у селах – 3,82.
Є й помітна різниця за політичними поглядами. Серед респондентів, які називають себе лівими, середня кількість прийнятних ролей становить 4,83, у центрі – 4,51, а серед правих – 3,78.
Найбільш дистанційованими є люди віком 65 років і старше – 3,81 прийнятної ролі в середньому.
Що показує дослідження
Як резюмує CBOS, більшість поляків має особисті контакти з українцями, які живуть у Польщі, і вони відіграють у їхньому житті різні ролі – від дальших знайомих, колег по роботі, друзів чи сусідів до членів родини. Понад половина опитаних також контактує з українцями, які працюють у Польщі, щонайменше кілька разів на тиждень. Загалом поляки не ставляться до українців із великою соціальною дистанцією, хоча ця дистанція безперечно зросла протягом останніх трьох років разом із поширенням антиукраїнських настроїв.
Ред.
Джерело: CBOS