Наприкінці листопада-початку грудня у Варшаві відбудуться покази вистави «Матері. Пісня на час війни». Це – проєкт польської режисерки Марти Ґурницької за участі жінок і дітей з України.
Кореспондентка порталу «Наш вибір» поговорила з учасницею колективу Юлією Рідною. Як проходив кастинг, хто бере участь у спектаклі, яких тем торкається вистава і як на неї реагують глядачі – у нашому матеріалі.
«Матері. Пісня на час війни» – це вистава, що є проєктом польської режисерки Марти Ґурницької. У ній беруть участь 21 жінка з України, Польщі та Білорусі віком від 9 до 71 років. До складу колективу входять біженки з Києва, Маріуполя, Ірпеня, Харкова та інших міст. Кожна з них має свою історію, якою акторки діляться під час вистави.
Склад хору сформувався під час відкритого кастингу, який проходив у грудні 2022 року. Жінки, які бажали вступити у хор, мали заспівати улюблену пісню, а також підготувати декілька речень на теми війни та миру, поділитися рецептом улюбленої страви чи відповісти на питання: «Що я хотіла б сказати Заходу?». Ті учасниці, що пройшли кастинг, брали участь у репетиціях і майстер-класах, а після цього почали виступати.
Однією з акторок вистави є українка Юлія Рідна, яка приїхала до Польщі після початку повномасштабного вторгнення із нині окупованого міста Приморськ Запорізької області. В Україні Юлія вчителювала, займалась музикою з дітьми, а також часто сама виступала з концертами: як сольно, так і як учасниця різних колективів. Як поділилась вона у розмові із «Нашим вибором», після того, як вимушена була разом з сім’єю залишити домівку і поїхати у невідоме, було непросто «віднайти себе» у іншій країні. З часом знайшлася робота в Українському домі у Варшаві, де Юлія дотепер працює як координаторка зустрічей Клубу українських жінок. Про кастинг до хору Юлія дізналася випадково, однак пройшла жорсткий відбір і потрапила до складу колективу.
«Спочатку я трохи вагалася. Знаєте, був певний страх. Та й інші якісь побутові питання переважали. Але згодом я все ж таки наважилася і подала свою заявку. У кастингу брало дуже багато людей. Відбір відбувався в два етапи. За результатами кастингу до колективу увійшли жінки з України, Польщі та Білорусі», – розповідає Юлія Рідна.
Вистава «Матері. Пісня на час війни» – це історії жінок під час війни. Спектакль, який містить як пісні, так і акторську гру, стає майданчиком, де учасниці можуть розповісти про свій власний досвід. Вони торкаються тем відповідальності, захисних механізмів, насильства над жінками під час війти, а також реакції людей на війну в Європі. Як зазначає Юлія, вистава будується на емоційних контрастах.
«Тема війни, яку ми порушуємо під час вистави, є дуже важливою, бо кожного дня в Україні гинуть люди, як мирні, так і військові. Є також багато поранених. У Білорусі теж складна ситуація: там відбуваються політичні репресії і гоніння. Немає можливості відкрито висловити позицію. Тому це дуже символічно, що ми усі зараз перебуваємо у Польщі й тут ми можемо говорити про те, що нас хвилює. <…> У нас, як в українців, які перебувають за межами своєї країни є потреба нагадувати про все, що відбулось і відбувається, адже чим далі людина перебуває від України, тим інакшим у неї є сприймання цих подій. Це наш голос: ми багато чого не можемо, зокрема повернутися додому, але можемо доносити інформацію», – зазначила Юлія.
До колективу входять як професійні акторки, так і ті, хто раніше не був пов’язаний з акторською діяльністю. Серед учасниць є дівчинка Поліна, яка має 9 років. Вона єдина дитина у колективі. «Вона дуже активна й комунікабельна й дуже швидко знайшла з нами спільну мову. <…> Взагалі, наш колектив – це ніби одна родина. Ми підтримуємо одна одну», – поділилася враженнями акторка.
Як зазначила Юлія, творці спектаклю підходять до теми досвіду учасниць колективу з обережністю. Попри те, що вистава побудована не реальних історіях, творцям вдається працювати так, аби не травмувати акторок.«Ми розкриваємося настільки, наскільки можемо й наскільки готові про щось розповісти. Бо хтось може зібрати усю волю в кулак і поділитися своєю історією. А для когось це буде новою травмою. Але коли ми граємо вистави, щоразу переживаємо все, як вперше. Кожного разу ти знову проживаєш ці теми, які ми доносимо до глядача. Звичайно, ми стараємося говорити так, щоб нас почули та надали якусь підтримку Україні. Це дуже важливо», – розповіла Юлія.
Хоча Юлія відчуває певне полегшення після переосмислення травми, водночас важко говорити про повне розвантаження, адже війна триває, постійно надходять тривожні новини з України, а повернутися додому неможливо. Це не дає змоги залишити тему позаду та рухатися далі. «Ми є акторками, але ми граємо свої власні історії. Інколи ти на сцені не можеш стримати сліз. Часом буває так, що під кінець тебе вже розриває зсередини. Бо кожного дня ти читаєш новини й розумієш, як це трагічно і болісно. Особливо коли постраждав хтось з твоїх рідних чи знайомих. Але ми тримаємося й розповідаємо про свій досвід. Люди добре реагують. Часто можна побачити глядачів, яких розчулило те, що вони побачили на сцені. Думаю, вони розуміють, що це дуже важлива і потрібна тематика і що не слід забувати про те, що йде війна й люди в Україні потребують підтримки. Можливо, саме завдяки нам Україна отримає ще якусь допомогу», – підкреслила Юлія Рідна.
У 2023 році колектив вирушив у міжнародне турне в рамах якого відбулися виступи у Франції, Німеччині, Іспанії, Австрії, Італії, Нідерландах та Швейцарії. Як зазначає учасниця колективу, наразі відбулося вже понад 50 вистав. Під час кожної з них вдалося зібрати повну залу. Вистава відбувається українською, польською та частково білоруською мовами. Якщо колектив виступає за межами Польщі, покази супроводжуються субтитрами.
30 листопада та 1 грудня колектив виступить у Варшаві у Teatr Powszechny (вул. Яна Замойського, 20 / ul. Jana Zamoyskiego 20). Саме цей театр став місцем польської прем’єри вистави у вересні 2023 року. Придбати квитки можна за цим посиланням.
Тетяна Шарапова