Наш вибір — інформаційний портал для українців у Польщі

Чи це насильство?

«Я офіціантка в ресторані. Клієнти бувають різні, і жарти в них теж різні. Я завжди реагую різко на їхні небажані залицяння. Директорка каже, щоб я була більш лагіднішою з клієнтами, бо інакше звільнить. Вона знає, що якщо я втрачу роботу, то буду мати проблеми зі своїм перебуванням як іноземка, тому починає тиснути. Хоче, щоб я завжди відповідала взаємністю  нашим клієнтам, а верхній ґудзик моєї сорочки був розстебнутий. Чи це насильсmво?»

Так, це сексуальне насильство. Під сексуальним насильством розуміємо не лише фізичний контакт кривдника та жертви, а й, наприклад, насильна сексуалізація тіла вербальним чи невербальним шляхом, а також примус із боку іншої особи до прояву сексуалізованої поведінки.


«Після народження дитини сім’я чоловіка й чоловік постійно переконують мене, щоб я не виходила на роботу, й не дозволяють мені її шукати, хочуть, щоб я опікувалася дитиною, бо це мій обов’язок. Я повністю прив’язана до свого чоловіка: маю від нього дозвіл на перебування, гроші на життя теж дає він. Чи це насильсmво?»

Так, це економічне насильство. Особа має право мати власне джерело доходу та професійно розвиватися, й будь-які перешкоди в реалізації цього є порушенням.


«Я три роки перебуваю у шлюбі з поляком. Зараз наші стосунки дуже сильно погіршилися. Інколи він мене б’є. Одного разу я заявила в поліцію про побиття. Після чого вони припинилися, але за кожним разом, коли я кудись телефоную чи йду, чоловік допитується, де я була і що робила. Зараз він говорить, що якщо я не буду казати куди йду і що роблю, то повідомить до управління, що ми не живемо разом, і в мене заберуть карту перебування. Чи це насильсmво?»

Так, це фізичне й психологічне насильство. Фізичне насилля виражене побиттям, а психологічне – бажанням приниження та контролю жертви, шляхом використання  того факту, що її легальне перебування на території Польщі залежить від слів кривдника.


«Мені 29 років, я навчаюся в аспірантурі у Варшаві. Кожного дня спілкуюся зі своїми рідними й батьками і кожного дня я чую докірливі фрази на кшталт: «у тебе є хлопець?», «коли ти вже заміж вийдеш?», «не вмієш готувати, тому й заміж не вийдеш», «так і будеш жити по гуртожитках та статті писати».  Чи це насильство?»

Так, це психологічне насильство. Кожна особа має право на повагу до свого життєвого вибору та гідне ставлення до себе. Просте зауваження або порада насильством не вважається, а в цій ситуації кривдники постійно та систематично завдають шкоди психічному здоров’ю жертви, підриваючи віру в себе та спонукаючи до небажаних для неї дій.


«…Я працюю опікункою у 76-річної жінки. Приходжу до неї зранку та ввечері, щоб принести їй їжу. У самої ж жінки немає грошей, оскільки пенсію забирають її діти, говорячи, що знають краще, як нею розпорядитися. Єдиний зв’язок зі світом у жінки – це я, бо виходити з дому їй заборонили. Телефону в неї також немає. Чи це насильство?»

Так, це економічне насильство. Закон чітко окреслює випадки, коли людину можна позбавити економічної самостійності. Похилий вік жертви до таких не належить. Обмеження спілкування зі світом може бути теж визначене як психологічне насильство.


На жаль, насильством найчастіше вважається використання грубої фізичної сили щодо жертви чи зґвалтування, в той час коли насильство набуває різних форм і проявів.

Пам’ятайте, що мігранти та мігрантки в питаннях, пов’язаних із насильством, мають таке ж право на захист, як і громадяни Польщі.

Повідомляти про факти прояву насильства необхідно для того, щоб воно більше ніколи не повторилося в майбутньому.

БЕЗКАРНІСТЬ ПОРОДЖУЄ ВСЕДОЗВОЛЕНІСТЬ!

Якщо Ви стали жертвою або свідком прояву насильства, то можете зателефонувати до установ і організацій, які допоможуть Вам у цій складній ситуації.

Насамперед Ви можете звернутися на номери гарячих ліній 112 та 997, які доступні на всій території Польщі.

У країні діє загальнопольська лінія «Блакитна лінія» (Niebieska Linia), куди можуть зателефонувати особи, які зазнали насильства, стали його свідками чи потребують поради й підтримки в конкретній складній ситуації. Консультації відбуваються польською, англійською та російською мовами. Телефон: 800 120 002.

Також Ви можете зателефонувати за наступними номерами.

Fundacja «Centrum Praw Kobiet» – 600 07 07 17

  • Gdańsk: ul. Gd. Kosynierów 11; 58 341 79 15; kom. +48 604 590 117; e-mail: [email protected]
  • Kraków: ul. Dunajewskiego 5, 31-133; 780 079 988; e-mail: [email protected]
  • Łódź: ul. Piotrkowska 115; tel. (42) 633 34 11; kom: 736 608 493
  • Poznań: al. Karola Marcinkowskiego 21/4; kom. 511 660 128; e-mail: [email protected]
  • Wrocław: ul. Ruska 46B, pok. 207; tel. (71) 358 08 74; e-mail: [email protected]
  • Warszawa: ul. Wilcza 60, lok. 19; kom. 509 790 232; e-mail: [email protected]

Fundacja «Feminoteka» 888 88 33 88
Fundacja «Projekt Starsi» – 537 375 505
Warszawski Ośrodek Interwencji Kryzysowej – tel. 22 855 44 32
Centrum Interwencji Kryzysowej w Lublinie – tel. 81 534 60 60
Ośrodek Interwencji Kryzysowej w Krakowie – tel. 12 421 92 82
Загальнопольська інфолінія для мігрантів фонду «Наш вибір» +48 727 805 764

СТОП НАСИЛЬСТВУ ПРОТИ ЖІНОК!
НЕ БІЙСЯ ГОВОРИТИ!
НЕ МОВЧИ! РЕАГУЙ!