«Зрозуміти Україну – значить солідаризуватися з нею» – Наш вибір — інформаційний портал для українців у Польщі

«Зрозуміти Україну – значить солідаризуватися з нею»

4 Вересня 2014
«Зрозуміти Україну – значить солідаризуватися з нею»

Це добра можливість висловити солідарність з українцями, які борються з агресією Росії День незалежності України. Україна як ніколи потребує солідарності – запрошувала Мирослава Керик, одна з організаторок святкування Дня незалежності України у Варшаві. Участь у святкуванні дає можливість для кращого розуміння України і українців, вважає вона.

Сотні українців Варшави, попри дощову погоду, завдяки фондові «Наш вибір» та Об’єднанню українців у Польщі відзначили головне свято своєї держави у «Новому форті», що знаходиться в парку Жеромського в столичному районі Жолібож. Організатори запросили на низку концертів, панельних дискусій, виставу і майстер-класи. Свої стенди і діяльність представляли теж неурядові організації, зокрема Національна платформа задля інтеграції імігрантів, яку координує Міжнародна організація у справах міграції.

Цьогоріч свято української незалежності у Варшаві фактично піднеслося рівнем до польського державного свята. Свої побажання українцям виголосив президент Польщі Броніслав Коморовський, який засудив російську агресію. У свою чергу, тодішній прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск наголосив: «немає вільної Європи без незалежної України» (буквально через кілька днів Туска обрали головою Європейської Ради).

Події відбувалися паралельно: у той час як на галявині біля «Нового форту» проходив ярмарок і майстер-класи (з танцю, кулінарії тощо), тоді ж на сцені виступали колективи з кількох країн. Водночас проходили дискусійні панелі, котрі розпочалися показом фільму «Українська гельсінська спілка: вектор визначено». Цьогорічна прем’єра, яку в Україні теж представлено в День незалежності, знята колективом Національної телекомпанії України – вона присвячена розвиткові дисидентського руху в Україні від 70-их років, цей рух став фундаментом майбутніх суспільно-політичних перетворень в державі.

Фільм став пунктом виходу для дискусій, перша з них була присвячена закулісним грам перед проголошенням української незалежності. Так, учасник дискусії з польського боку Казімєж Вуйціцький підкреслював, що довгий час для польської опозиції не було окремого питання України, був СРСР (читай – Росія), проте контакти з українськими дисидентами це змінили. Донецький політолог і соціолог Станіслав Федорчук наголосив, що велику роль у тодішніх подіях відіграв і шахтарський протест. У свою чергу, Анджей Шептицький перевів дискусію в сьогодення, наголосивши: нині експерти займаються українськими питаннями, проте невдовзі їм же доведеться «перекваліфікуватися» в російське русло – оскільки саме Росію невдовзі чекають великі зміни.

Чергова розмова експертів була присвячена Криму – питання, що стояло в заголовку дискусії: «що далі?». Коли ж Крим знову стане українським – цікавилася публіка. Прогнози були різними – від кількох до кільканадцяти років, проте всі експерти були переконані, що півострів таки в Україну повернеться.

Насамкінець організатори влаштували зустріч «Україна очима Яцека Куроня» – ішлося про відомого польського політика, який найбільше в демократичній Польщі виступав за порозуміння поляків і українців. Цьогоріч відзначалося десятиріччя смерті Я. Куроня – на присвяченій йому зустрічі була присутня, зокрема, його дружина Данута, а фрагменти його заяв щодо українського питання зачитав відомий актор Анджей Северин.

Після закінчення дискусії у залі поряд відкрився вернісаж виставки одеських митців «Боже, врятуй Україну». Художники спершу творили радісні роботи про Майдан – однак у червні невідомі підпалили галерею в Одесі, де ці праці презентувалися. Чорний відтінок на барвистих малюнках як ніколи пасує до сьогоднішнього самовідчуття українців, тому митці вирішили не відчищати свої праці. Вони модифікували виставу, поклали поряд шини з українськими візерунками, а з деяких малюнків витягуються руки, прагнучи  один одного. «Ми аполітичні, а сажа – це наліт сьогодення», – зазначила одеська мисткиня Тетяна Нікітіна.

Водночас на галявині перед «Новим фортом» присутні вчилися тих умінь, на яких знаються українці. Клуб українських жінок провів кулінарний майстер-клас: представниця клубу Леся Костіна вчила бажаючих готувати український борщ. Яна Сіра з цього клубу провела заняття для дітей. Що цікаво, ця нещодавно утворена ініціатива має навіть свій колектив – «Калина» – він виступив на головній сцені свята.

На цій же сцені свою творчість представили фольклорні колективи «Родина» та «Ранок» – обидва з Підляшшя, його учасниками є представники тамтешньої української нацменшини. Зацікавлення викликали виступи театру на ходулях та презентація українського бойового гопака. З України приїхала кримськотатарська співачка Уріяне Кенжікаєва, виступив варшавський оркестр «Паприкалаба» (він виконує музику на інструментах, виготовлених з овочів), а зіркою вечора був гурт «Бурдон» зі Львова.

Грантодавцем заходу стала Міжнародна організація у справах міграції, співорганізаторами були Дільниця Жолібож міста Варшави, головними спонсорами «Western Union» і «Klucz Mobile».

Під час святкування організатори продавали торби «Пітримую Україну» – кошти від їхньої виручки (близько 3 тисяч злотих) пішли на покупку 22 пачок «Целокса», засобу для миттєвої зупинки кровотечі. Ліки переказані в Україну.

Ігор ІСАЄВ
Фото: Юлія Мазурика, Павло Лоза, Мирослава Керик
Новини від “Нашого вибору” в Телеграмі
підписатись