9 серпня 2023 року загинув Сергій Девдюк – активний учасник українського громадського життя у Варшаві, волонтер варшавської громадської організації Uniters та Громадської ініціативи догляду за могилами воїнів УНР. 25 лютого 2022 року Сергій виїхав з Варшави до Києва боронити Україну як доброволець. У червні на полі бою отримав кульове поранення, після якого у важкому стані перебував у лікарні. У героя залишилися два сини та дружина. Похорон відбудеться 11 серпня у його рідному Бучачі.
Девдюк Сергій Юрійович народився 30 травня 1984 року. Проживав у Бучачі (Чортківський район, Тернопільська область). Учасник Революції Гідності (листопад 2013 – лютий 2014). Працював у Польщі і брав активну участь у житті української громади у Варшаві. Допомагав організовувати «Вечори спогадів про Майдан», останній з яких відбувся за його участі у 2021 році. Відвідував греко-католицьку церкву Успення Пресвятої Богородиці у Варшаві та активно ангажувався в її життя. «Батько двох чудових синів, люблячий чоловік, свідомий християнин, член парафіяльного чоловічого Братства Святого Йосифа. Захисник нашої Батьківщини», – написали про Сергія на фейсбук-сторінці парафії.
Вікторія Батрин з варшавського фонду Uniters, який займається збором гуманітарної допомоги, у коментарі для порталу «Наш Вибір» згадує: «Сергій казав про себе, що він “тернопільський зять”. Для друзів дуже добра, щира та віруюча людина, великий патріот України. Був членом команди Uniters, “Суперельфом” який ангажувався в акцію “Свята без тата”. Він мріяв, щоб всіх дітей України виховували в патріотичному дусі, тому у 2021 році запропонував, щоб у складі подарунка “Свята без тата” була книга “Мальована історія незалежності України” Братів Капранових. Так і сталося, а він безмежно цьому радів. Сергій також був частиною команди Громадської ініціативи догляду за могилами воїнів УНР, завжди приводив друзів на прибирання».
Повномасштабна російська агресія застала Сергія у Варшаві. «24 лютого 2022 року, після мітингу під російським посольством, він вирішив піти боронити Україну, про що нам сказав. Цього ж дня ми оголосили збірку. Ми за декілька годин зібрали кошти і відправили хлопців до військового магазину за 20 хвилин до закриття. Там вони зібрали собі спорядження. Потім ми були на постійному зв’язку з ним», – поділилась Вікторія Батрин.
«Він міг донині бути в безпечній Польщі, але 25 лютого 2022 року вже був у Києві і в якості добровольця боронив Київ. Він був щирим патріотом своєї землі», – поділився на своїй фейсбук-сторінці брат Сергія – Назарій.
Голова громадської організації «Родина Героїв Небесної Сотні» Юрій Аксенин так згадує про свого друга так: «Під час повномасштабного вторгнення, орієнтовно 25 лютого, телефонує мені Сергій Девдюк і каже зі своєю притаманною картавістю: “Юрку, я приїхав їх крошити, зараз тут пробиваюся до Києва”. Як завжди, вірно ніс службу в добровольчому підрозділі. Коли постав час обирати між домом, вірною дружиною, люблячими дітками та продовженням захисту їхнього світлого майбутнього в лавах ЗСУ, обирає останнє. “Маґура” [47-ма окрема механізована бригада] для нього стала не просто назвою підрозділу».
13 червня на Запорізькому напрямку, в районі міста Оріхове, Сергій Девдюк отримав кульове поранення в голову. Два місяці перебував у реанімації у львівській лікарні. 9 серпня 2023 року він помер.
Бучацька міська рада, на своїй фейсбук-сторінці повідомила, що 10 серпня кортеж з тілом Сергія прибув зі Львова до Бучача. «Парастас відбудеться 10 серпня о 20:00. Похорон у п’ятницю, 11 серпня о 12:00 в Бучачі, вулиця Залізнична, 10», – написала на своїй фейсбук-сторінці Геленка Веселовська-Девдюк.
Д.Д.