У місцевості Домостава Підкарпатського воєводства невідомі спаплюжили памʼятник, що вшановує жертв Волинської трагедії 1943 року. На постаменті з’явився червоно-чорний прапор та напис, зроблений нібито кирилицею: «Слава УПА». Інцидент розслідує поліція.
Як передає Onet, про акт вандалізму повідомив на Facebook місцевий осередок партії «Конфедерація» у Любліні / Klub Konfederacji Lublin. У пості йдеться: «У Домоставі дійшло до акту варварства – знищено пам’ятник, присвячений жертвам Волинської різанині. Це не просто вандалізм. Це свідомий удар по польській пам’яті, ідентичності та гідності».
Поліційний відділок у місті Ніско займається з’ясуванням обставин злочину. За словами прессекретарки поліції Катажини Працало, пам’ятник було пофарбовано, на ньому нанесено написи. Правоохоронці, серед іншого, вилучили записи з камер спостереження, оглянули місце події та вилучили речові докази.

Інцидент вже прокоментував речник нового Президента Рафал Леськєвіч. «Питання вандалізму щодо пам’ятника “Волинській різанині” в Домоставі має бути швидко вирішене, а винні в цьому жахливому вчинку покарані. Замість реваншизму та переслідування політичних опонентів варто розвʼязувати реальні проблеми», – написав політик на своїй сторінці у мережі X.
Після поширення новини, в інтернеті одразу з’явилися коментарі, що звинувачували у вандалізмі українців та підживлювали антиукраїнські настрої. Одночасно з цим частина коментаторів звернула увагу на помилки у написі. Літери написані невміло, так ніби їх перемальовувала людина, яка не знає кирилиці – звертають увагу в коментарях. Помилку зробили також в абревіатурі «УПА», де перша літера більше схожа на «Ч», а не на «У».

Мирослав Скірка, голова Об’єднання українців у Польщі, у коментарі для Gazeta Wyborcza зазначив, що не сумнівається, що це була провокація, замовлена націоналістичними групами. «Її здійснили вони, або, можливо, російські диверсанти, або, можливо, і ті, й інші. Можливо, винуватцями є і ті, й інші», – припускає він.
Скірка вважає, що українці не мають до цього жодного стосунку. «Жодна нормальна українська громада не вигадає щось подібне. Це абсолютно зайве. Такого типу речі – явна провокація. Є люди, які дуже прагнуть загострити польсько-українські відносини та голосно про це говорять. Тільки ті, хто хоче спровокувати конфлікт, роблять такі речі. Служби повинні якомога швидше розібратися з цим і встановити, хто це зробив. Я сподіваюся, що вони будуть достатньо ефективними, щоб виявити, назвати та засудити винних. Я вимагаю, щоб служби діяли швидко та ефективно та засудили винних, щоб нам не довелося виявляти провокаторів», – закликає голова Обʼєднання українців.
Памʼятник «Волинській різанині» у Домоставі
Пам’ятник «Волинська різанина» було відкрито у липні 2024 року. Бронзова скульптура зображує орла, тіло якого охоплене полум’ям, а на крилах викарбувані назви міст, мешканців яких вбила УПА у 1942-1943 роках. У центрі пам’ятника знаходиться різьблений хрест з вилами у вигляді тризубу, на яких нанизане тіло дитини. Біля основи пам’ятника, з одного боку, зображено сім’ю з дітьми, охоплену полум’ям, а з іншого – також охоплені полум’ям – дитячі голови, нанизані на палі. Пам’ятник, включаючи його постамент, має висоту 20 метрів.

Довгий час для памʼятника не могли знайти відповідного місця, багато міст відмовлялися встановлювати його у себе. Відмовились, зокрема, Ряшів (Жешув), Торунь, Єленя Гура та Стальова Воля. У результаті пам’ятник було встановлено вздовж маршруту Via Carpatia поблизу Домостави (Підкарпатське воєводство, Ножненський повіт, гміна Яроцін).
Нагадаємо, що тема Волинської трагедії 1943 року є однією з найбільш складних та суперечливих в українсько-польських відносинах. У 2016 році у Польщі на законодавчому рівні події 1943 року визнано «геноцидом, вчиненим українськими націоналістами, проти громадян Речі Посполитої», а днем пам’яті визнано 11 липня. Також на початку грудня до Сейму Польщі надійшов законопроєкт, який передбачає впровадження кримінальної відповідальності для осіб, які будуть «пропагувати ідеологію Організації українських націоналістів (ОУН-б) та Української повстанської армії», як організацій, що відповідальні за вбивства польського населення на Волині та прилеглих територіях у 1943-1944 роках.
Анастасія Верховецька
Джерело: Onet, Gazeta Wyborcza