Інфляція в Польщі. Як правильно поводитися споживачеві в період високих цін? - Наш вибір — інформаційний портал для українців у Польщі

Інфляція в Польщі. Як правильно поводитися споживачеві в період високих цін?

0

«Дорожнеча», «drożyzna» – сьогодні це одне з найбільш повторюваних слів у Польщі. За останні місяці інфляція «з’їла» більшість підвищень та соціальних бонусів поляків. Українські мігранти втратили ще більше – оскільки їхні заробітки не зростають так стрімко, як доходи польської більшості. Звідки взялася інфляція і як правильно з нею поводитися споживачеві?


У листопаді ціни в річному зрізі зросли на 7,7% – і це найімовірніше не кінець. У Польщі – найвища інфляція в Євросоюзі та водночас найбільша за останні два десятиліття в історії країни. Щоб хоч трохи зупинити галоп зростання цін, Рада з монетарної політики Польщі 8 грудня вчергове підвищила процентні ставки Нацбанку на 0,5% (нині головна ставка становить 1,75%). Це – третє і, певно, не останнє підвищення ставок із жовтня 2021 року.

Підвищення відсоткових ставок збільшує вартість злотого й депозитні відсотки в банках, але водночас підіймаються виплати по кредитах, як споживацьких, так і іпотечних. Уже сьогодні власники квартир витрачають в середньому на кількасот злотих більше, ніж ще півроку тому.

Експерти Польського економічного інституту PIE очікують, що Нацбанк Польщі підвищуватиме ставки до кінця 2022 року щонайменше до рівня 3%. Після підняття відсоткових ставок дещо зміцнилася польська валюта – євро коштувало 4,60 зл. проти рекордного листопадового рівня 4,68 зл. Однак очікування щодо грудня песимістичні: передбачається, що інфляція далі зростатиме (до рівня 8,2%), а євро знову подорожчає.

Що відбувається – «людською мовою»?

Світові економісти ще до початку пандемії стверджували, що нас чекає економічна криза – інша за структурою, ніж відомі нам досі падіння. Дотеперішні кризи ставалися після якоїсь мікрокатастрофи, що тягнула на дно всю галузь (десь «луснула» якась «бульбашка») – однак якщо державні регулятори відповідали стрімкими та мудрими діями, економіка так само стрімко відштовхувалася від дна. Нова криза, на думку економістів, мала бути не такою стрімкою, проте системною, глибокою й довготривалою.

Усі прогнозовані раніше процеси підсилив коронавірус. Держави не шкодували грошей на рятування економік, тому в Польщі, наприклад, минулого року безробіття залишилося на досить низькому рівні. Коронавірус не знищив робочих місць, зокрема для мігрантів; у поляків також на руках опинилися живі гроші, роздані державою (за різними підрахунками – Польща витратила на антикризові заходи від кільканадцяти до кількох десятків відсотків власного річного бюджету!).

Утім пандемія вдарила в інше – у так звані ланцюги постачання. Сучасна економіка й виробництво настільки оптимізовані, що постійно функціонують «на межі»: не зберігають запасів сировини, щоб не платити за великі склади, усе замовляється за потребою, досить часто за кордоном. Коли кордони зачинилися, найбільшою проблемою для польської економіки став брак сировини та робітників.

Чергова ланка сьогоднішньої кризи – це ціни енергоносіїв та палива (за прогнозами, у найближчі місяці вони подорожчають іще на 18,5%!). А далі вже не треба чекати – без електрики й бензину не діє жоден бізнес. Ціна доставки включена в кожен товар, котрий ми купуємо.

У Польщі підвищення цін на енергоносії носить ще й локальні відмінності: тут до останнього трималися за вугілля, тим часом Єврокомісія серйозно взялася за перехід на більш екологічні види енергії. Через цю політику виробництво електрики через спалення вугілля дорожчає. Польща просто згаяла час, бо не збудувала систему альтернативних способів виробництва. Це можна було зробити за гроші з ЄС, між тим нині Варшава мусить платити ЄС за застарілу систему. А Варшава – це ми всі, в наших податках.

Чи інфляція грізна?

До початку пандемії існувало переконання, що інфляція  не становить небезпеки, адже ми маємо можливість стимулювати споживання новими соціальними виплатами, збільшувати щороку мінімальну зарплатню, платити тринадцяту чи навіть чотирнадцяту пенсію пенсіонерам. Немає сумнівів, що це добре, коли держава може собі дозволити подібні виплати, втім польські політики досить швидко перейшли межу того, що красиве та що корисне.

Задовольняючи очікування й емоції виборців, польська влада збудувала свою програму під лозунгом «Польська держава добробуту», натякаючи на щедру скандинавську модель державних допомог громадянам. Дуже швидко нові соціальні програми польського уряду стали передвиборчими листівками: опозиція стала називати їх бездумним «роздаванням», «rozdawnictwem», підкреслюючи, що це – дорога до катастрофи.

Через кілька років так і сталося. Польська влада, роздаючи гроші виборцям за законами політики, абсолютно знехтувала законами економіки. Якщо для єврозони проблемною є висока інфляція на рівні 2%, то в Польщі вона вчетверо вища. То ж причини – не стільки ззовні, скільки всередині.

Польські політики часто говорять: хоча інфляція зростає, зростають також доходи поляків, а отже все гаразд. Це довго повторював Нацбанк Польщі, який до жовтня 2021 року боявся вдатися до будь-яких антиінфляційних дій, щоб не перелякати поляків тим, що криза є в кожному з наших гаманців. До жовтня голова Нацбанку заявляв, що нині – найкращий період за всю економічну історію Польщі. Регулятор почав діяти лише тоді, коли пожежа стала поглинати всю економіку.

Мігранти з України легко можуть перевірити твердження польської влади про стабільність економічної ситуації. Погляньмо на конкретний приклад: 1 січня 2021 року мінімальна заробітна плата брутто в Польщі становила 2800 зл., тобто 21 538 грн за курсом січня 2021 року. З 1 січня 2022 року вона підвищиться до рівня 3010 зл., тобто… 19 960 грн за сьогоднішнім курсом! У гривнях польська «підвищена» зарплатня зменшується на 1578 грн.

Залізна гривня – «найстійкіша валюта Європи»

На тлі інфляційних рекордів Польщі й безпорадності її Нацбанку винятково виділяється українська гривня. Польські ЗМІ, зокрема шановане ділове видання «Business Insider Polska», звернули увагу, що гривня подорожчала з початку цього року стосовно злотого більш ніж на 15%.

З одного боку – це наслідок ослаблення злотого, утім є й інші причини. Гривня також зміцнилася стосовно євро та долара США. У польських ЗМІ її цього року без іронії назвали «однією з найсильніших валют у світі».

Чому вона така сильна?

Цьому сприяло кілька причин. По-перше, гривня в 2020 році у зв’язку з пандемією втратила п’яту частину своєї вартості, натомість цього року наздоганяє втрачене.

Проте основною відмінністю, яка вплинула на стійкість гривні та злотого цього року, були дії нацбанків обох країн. Нацбанк України, на відміну від Польщі, протягом року давав зрозуміти, що він хоче зміцнити гривню, і вів активну боротьбу з інфляцією. Інвестори на українському ринку не боялися неочікуваної інтервенції центрального банку. Тут велике значення мали взаємини Києва з Міжнародним валютним фондом, який має призначити Україні 5 мільярдів доларів. Ринок ясно розуміє, що Україна намагається дотримуватися рекомендацій МВФ, отже є стабільною та передбачуваною з точки зору інвестора.

Черговим чинником є золотовалютні ресурси Києва. У 2015 році вони були майже на нульовому рівні, а держава наближалася до банкрутства. З того часу Україна відновлювала резерви, продаючи гривню та купуючи долари, що загалом послаблювало гривню. Цього року українські резерви були відновлені, а тому масштаб закупівлі валюти Нацбанком значно зменшився порівняно з попередніми роками. На сьогодні український резерв становить 30 млрд доларів, що є максимальним показником з 2012 року (для порівняння в Польщі – 167 млрд, у Німеччині – 266 млрд, в Італії – 200 млрд, у Білорусі – 8 млрд). На думку економістів, це безпечний резерв для України.

Укріплення позиції гривні щодо інших валют – важлива інформація для мігрантів, особливо для тих, чий центр життєвих інтересів знаходиться в Україні. Якщо в січні 2021 року за 1000 зл. можна було придбати 7692,30 грн, то наприкінці листопада – 6591,95 грн. Різниця в майже 900 грн – не на користь українського мігранта.

Утім мігрантам з України не звикати до високої інфляції. Це Польща забула про цінові амплітуди 1990-х років, а в Україні 2015 року сумарна інфляція на рівні 43,3% стала максимальною за своїм значенням у нашому столітті. Тому заощаджувати – для нас звична справа, хоча варто пам’ятати про деякі правила.

Для людей, котрі мають додатковий капітал, традиційно найкращим захистом від інфляції вважається купівля акцій, нерухомості та корпоративних облігацій. Це тому від початку пандемії ціни на нерухомість у Польщі б’ють всі рекорди: квартири й будинки масово скуповують люди, котрі хочуть скинути надто дешевий і нестабільний злотий. Для споживачів без додаткового капіталу ціни стали захмарними – і щиро кажучи, бульбашка на ринку нерухомості в Польщі здається все менш контрольованою, що я особисто іпотечного кредиту в наші дні не взяв би. Пам’ятаймо також, що сьогодні кредити ще досить дешеві, натомість разом зі зростанням інфляції треба буде за них платити більше. А зростання на 3%  означає, що за 35 років ви заплатите додаткові 105% – більше ніж вартість вашої квартири.

Зараз для приватних інвесторів популярним виходом стають роздрібні облігації з індексацією на інфляцію та золото. Їх можна конфігурувати й купувати навіть у додатках деяких банків на мобільному телефоні. Однак якщо ви професійно не знаєтеся на інвестуванні, є великий шанс, що втратите. Загалом у період великих змін на ринку, як зараз, краще не робити великих непотрібних рухів: можна більше втратити, ніж виграти.

А що зі звичайними споживацькими цінами?

Регулярні дослідження цін споживацького кошика в Польщі робить «ASM Sales Force Agency». Експерти аналізують загальну ціну 40 найпопулярніших товарів з основних категорій (тобто молочні продукти, м’ясо, напої, солодощі, алкоголь, побутова хімія, косметика тощо) в найбільших торговельних мережах. Згідно з даними вересня 2021 року, цей кошик у мережі «Carrefour» коштував 225,28 зл., «Biedronka» – 223,80 зл., «E.Leclerc» – 220,42 зл., «Kaufland» – 219,62 зл., «Makro» – 212,13 зл., «Lidl» – 210,53 зл. і «Auchan» – 204,47 зл. Пам’ятайте, що ціни окремих продуктів можуть відрізнятися в інших пропорціях; у дослідженні аналізувалася повна вартість кошика.

N.B. З 1 січня 2022 року в Польщі піднімається не тільки мінімальна зарплатня. Знову зростають ціни на електроенергію чи вивезення сміття. Ціни на товари та послуги вже підняла більшість фірм. Зростають витрати на життя й виробництво, тим часом польська економіка уповільнюється.

Тож існує велика ймовірність, що ціни надалі зростатимуть і в новому році.
З яким вас і вітаю!

 

Ігор ІСАЄВ,
VIPoL

Share.